Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
23 грудня 2013 р. № 820/11721/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - Судді Архіпової С.В.
при секретарі - Пєнцові М.В.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Вишневський Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом громадянки В'єтнаму ОСОБА_5
до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області
про зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, громадянка В'єтнаму ОСОБА_5, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача - Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, до компетенції якого віднесено питання, раніше підвідомчі Управлінню у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області та просить зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області вчинити певні дії, а саме продовжити термін перебування на території України громадянки В'єтнаму ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою : АДРЕСА_1 терміном на 30(тридцять) діб.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проживає в Україні на законних підставах, що підтверджується відмітками Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в паспорті громадянки Соціалістичної республіки В'єтнам НОМЕР_2.
Позивач вважає, що при прийнятті рішення про відмову в продовженні терміну перебування на території України відповідач порушив порядок проведення процедури розгляду питання про скасування позивачу дозволу на імміграцію, зазначене рішення є незаконним, необґрунтованими та такими, що порушує права та свободи позивача.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, що викладені в позовній заяві.
Представник відповідача до суду прибув, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити з підстав зазначених в письмових запереченнях наданих до суду.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення, виходячи з наступного.
Позивач у 1987 році прибув в Українську РСР відповідно до Міжурядової Угоди "Про направлення і прийняття в'єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємства і в організації СРСР" від 02.04.1981 року, працювала до 1991 року на Харківському канатному заводі та залишилася проживати в Україні, має двох дітей, які народилися на Україні, навчались та мешкають з позивачкою.
18.10.2013 року до відповідача на особистий прийом звернувся позивач з письмовою заявою в якій відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 року № 150 «Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження, або скорочення строку тимчасового перебування іноземцям та осіб без громадянства на території України», закон України від 22.09.2001 року «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», та «Конвенції про права дитини» просила продовжити їй термін перебування на території України.
28.10.2013 року позивач отримав від відповідача письмову відповідь № 7/17197, якою їй було відмовлено в продовженні терміну перебування на території України, та повідомлено, що позивачу необхідно виїхати з України до 18.11.2013 року.
У наданій відповіді про відмову позивачу в продовженні терміну перебування на території України відповідач посилається на підпункт 6 пункту 10 Порядку рішення про відмову в продовженні строку перебування іноземця та особи без громадянства на території України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 150 від 15.02.2012 року.
Суд зазначає, що відповідно до п. 10 Порядку рішення про відмову в продовженні строку перебування іноземця та особи без громадянства на території України приймається в разі : 1) необхідності забезпечення національної безпеки або охорони громадського порядку; 2) необхідності охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні; 3) коли паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі; 4) подання іноземцем та особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей чи підроблених документів; 5) коли виявлено факти невиконання іноземцем та особою без громадянства рішення суду чи органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов'язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в'їзду в Україну; 6) коли є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець та особа без громадянства мають інші, ніж заявлені у заяві, підстави та мету перебування в Україні або вони не подали відповідного підтвердження; 7) відсутності в іноземця та особи без громадянства достатнього фінансового забезпечення на період перебування або відповідних гарантій приймаючої сторони.
Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів в підтвердження своєї позиції щодо відмови в продовженні терміну перебування на території України.
В зв'язку із встановленим суд відзначає, що частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.
Перевіривши оскаржуване в даній справі рішення відповідача щодо відмови в продовженні терміну перебування позивача на території України відповідно до згаданої норми, суд відзначає, що його відповідачем як суб'єктом владних повноважень, прийнято без врахування дійсних обставин справи при невірному застосуванні норм права, що є достатнім для його скасування.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, суд присуджує всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі та керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 185, 186 КАС України, суд
Адміністративний позов громадянки В'єтнаму ОСОБА_5 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області вчинити певні дії, а саме продовжити термін перебування на території України громадянки В'єтнаму ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою : АДРЕСА_1 терміном на 30(тридцять) діб.
Стягнути з державного бюджету (п/р 31217206784011 УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) на користь ОСОБА_6 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 72,82 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 27 грудня 2013 року.
Головуючий суддя С.В. Архіпова