24.12.2013 року Справа № 904/6170/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Верхогляд Т.А. - доповідача,
суддів: Тищик І.В., Кощеєва І.М.
секретар судового засідання: Гаврилов О.М.
за участю представників сторін:
від відповідача: Грищенко І.В. представник, довіреність б/н від 21.03.13;
представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;
розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Єнакієвський коксохімпром»
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2013 року у справі № 904/6170/13
за позовом: приватного акціонерного товариства «Єнакієвський коксохімпром», м. Єнакієве, Донецька область
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Металпромекспорт», смт. Ювілейний, Дніпропетровська область
про стягнення 11 743 грн. 07коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2013 року у справі №904/6170/13 (суддя Коваленко О.О.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивовано необґрунтованістю вимог позивача, оскільки відповідно до укладеного між сторонами договору поставки №45 від 01.02.2008 року відповідач провів оплату вартості залізничного тарифу та експедиторських послуг. Позивач самостійно, без погодження з відповідачем змінив ціну договору, що є порушенням вимог ст.180 Господарського кодексу України.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу. Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2013 року, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Посилається на порушення судом норм матеріального права, помилковість висновку про те, що додатково виставлений позивачем рахунок на доплату залізничного тарифу та експедиційних витрат є односторонньою зміною позивачем умов договору.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач спростовує доводи скаржника та просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає на передбачений п.3.5 договору сторін строк відшкодування постачальнику витрат, пов'язаних з поставкою продукції, а саме 3 дні з моменту отримання рахунку від постачальника.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
З наявних у справі доказів вбачається, що 01.02.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено довгостроковий договір № 45 на постачання пеку високотемпературного (а.с.9 -15).
Відповідно до умов зазначеного договору продукція поставляється залізничним транспортом і відповідно до п.3.5 умов даного договору відповідач відшкодовує позивачеві всі витрати (залізничний тариф, вартість експедиторських послуг у розмірі 1% від вартості залізничного тарифу без ПДВ), зв'язані з доставкою пеку залізничним транспортом, в узгоджений пункт призначення на підставі наданих позивачем рахунків, протягом трьох днів з моменту отримання рахунків.
На виконання умов договору позивач поставив 07.07.2010 року, 08.07.2010 року. 14.07.2010 року, 15.07.2010 року, 16.07.2010 року, 18.07.2010 року, 20.07.2010 року, 24.07.2010 року, 25.07.2010 року та 30.09.2019 року згідно квитанцій про приймання вантажу обумовлений договором товар (а.с.16 - 25).
Відповідно до кожної відправки, в день відвантаження товару, позивач виставляв відповідачу рахунки на оплату (а.с. 26 -35). За вказаними рахунками, в яких також зазначено вартість залізничного тарифу та експедиторські послуги, відповідач провів оплату, що підтверджується наявними у справі виписками банку (а.с.88 - 99).
16.11.2010 року позивач виставив відповідачу рахунок - фактуру №ЗА-0002123 на оплату 11 743, 07 грн. залізничного тарифу та експедиторських послуг (а.с.41), який залишено відповідачем без оплати.
Підставою для донарахування позивач зазначив лист начальника станції Єнакієво від 26.10.2010 року, з якого вбачається, що залізничний тариф на відправку товару за відповідними відправками (відповідачу) змінено згідно телеграфної вказівки із Донецька №1950 від 25.06.2010 року та ст.63 Статуту залізниць України (а.с.40).
Відмовляючи в стягненні вказаної суми, суд першої інстанції зазначив, що договір належним чином виконано з боку відповідача; відповідно до п.3.5 договору виставлені рахунки оплачені; дії відповідача відповідають положенням ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, а позивач намагається в односторонньому порядку змінити ціну договору після його виконання.
З таким обґрунтуванням відмови в задоволенні позову неможливо погодитись, оскільки відповідно до п.3 додаткової угоди №22 до договору поставки №45 від 01.02.2008 року строк дії договору сторонами визначено до 31.12.2010 року.
Тобто, в період дії договору, відповідно до п.3.5 договору позивач має право звернутись до покупця з приводу відшкодування залізничного тарифу, в тому числі донарахованого залізницею. При цьому, на вартість продукції, яку сторони погоджували відповідно до п.1.4 договору, таке донарахування не впливає, оскільки відшкодування залізничного тарифу та експедиторських послуг є додатковими витратами покупця.
Посилання відповідача на порушення позивачем ст.180 Господарського кодексу України є безпідставним.
Однак будь-які докази того, що заявлена позивачем сума недобору залізничного тарифу ним оплачена, матеріали справи не містять.
Посилання позивача в позовній заяві на те, що платником залізничного тарифу є ТОВ «СКІФ-ШІППІНГ» і воно здійснило доплату залізничного тарифу по відправкам відповідачу, належними та допустимими доказами не доведено.
До суду апеляційної інстанції позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд апеляційної інстанції відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній доказами.
Враховуючи, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що заявлену суму 11 743 грн. 07 коп. донарахованого залізничного тарифу ним сплачено, підстави для стягнення на користь позивача такого відшкодування відсутні. Отже, в задоволенні вимог позивачу слід відмовити за недоведеністю.
Оскільки висновки, які містяться в резолютивній частині оскаржуваного рішення про відмову в позові є правильними, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2013 року у справі № 904/6170/13 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
Суддя: І.В. Тищик
Суддя: І.М. Кощеєв
Підписано в повному обсязі 27.12.2013 року.