Справа № 463/2н-174/13 Головуючий у 1 інстанції: Мармаш В.Я.
Провадження № 22-ц/783/5850/13 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.
Категорія: 57
04 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючої - судді: Шеремети Н.О.
суддів: Шашкіної С.А., Цяцяка Р.П.
при секретарі: Служалі А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" на ухвалу судді Личаківського районного суду м. Львова від 26 квітня 2013 року, -
ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" звернулось із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 963,34 грн. заборгованості за надані послуги з газопостачання в квартирі АДРЕСА_1.
Оскаржуваною ухвалою у прийнятті заяви ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" про видачу судового наказу відмовлено.
Ухвалу в апеляційному порядку оскаржило ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз», вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Покликається на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у прийнятті заяви про видачу судового наказу, мотивуючи наявністю спору про право. До такого висновку суддя прийшов враховуючи те, що ОСОБА_2, будучи власником квартири АДРЕСА_1, за зазначеною адресою не проживає, оскільки з відповіді адресно-довідкового підрозділу УГДМС України у Львівській області вбачається, що вона зареєстрована за адресою АДРЕСА_2. Наведене на думку суду свідчить про наявність спору про право. Просить оскаржувану ухвалу скасувати, розглянути заяву про видачу судового наказу про стягнення заборгованості.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити з наступних підстав.
Відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу, суд першої інстанції керувався тим, що із заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів вбачається, що боржник ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, однак за даною адресою не зареєстрована, а зареєстрована за адресою АДРЕСА_2, що свідчить про наявність спору про право.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 100 ЦПК України, суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі, якщо із заяви та поданих документів вбачається спір про право.
Згідно з п.9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 23.12.2011 р. «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наявність спору про право (п.2 ч.3 ст. 100 ЦПК ), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, відповідно до характеру та обгрунтованості заявленої матеріально - правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб»єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб»єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов»язок перед заявником (кредитором).
Оскаржувану ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу, суддя мотивував тим, що боржник ОСОБА_2, будучи власником квартири АДРЕСА_1, за цією адресою не зареєстрована, що свідчить про наявність спору про право.
Колегія суддів вважає, що хоча боржник є власником квартири АДРЕСА_1, його реєстрація в іншому місці не є доказом наявності спору про право, оскільки право на стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання не залежить від місця реєстрації боржника.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суддя постановив оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права.
Оскільки вирішення питання про прийняття заяви про видачу судового наказу не відноситься до компетенції апеляційного суду, а оскаржувана ухвала перешкоджає подальшому провадженню у справі, то апеляційну скаргу слід задовольнити частково: скасувати оскаржувану ухвалу і направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття заяви про видачу судового наказу.
Керуючись ст.303, п.2 ч.2 ст.307, ст.ст.311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" - задовольнити частково, ухвалу судді Личаківського районного суду м. Львова від 26 квітня 2013 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання прийняття заяви про видачу судового наказу.
Ухвала суду остаточна, оскарженню не підлягає.
Головуюча: Шеремета Н.О.
Судді: Шашкіна С.А.
Цяцяк Р.П.