Справа № 450/970/13 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.
Провадження № 22-ц/783/5751/13 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.
Категорія: 2
04 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючої - судді: Шеремети Н.О.
суддів: Шашкіна С.А., Цяцяка Р.П.
при секретарі: Служалі А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 травня 2013 року, -
ОСОБА_2 звернулася з позовом до Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1.
Оскаржуваним рішенням в задоволені позову відмовлено.
Рішення в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_2
Апелянт вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Покликається на те, що суд першої не дослідивши усіх обставин справи, прийшов до невірного висновку про відмову у задоволенні позову. Зокрема, судом не враховано тієї обставини, що внаслідок оформлення приватизаційних документів на житлові будинки, було змінено їх нумерацію, в тому числі і спадкового житлового будинку, що підтверджується довідкою Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області. Оскільки номер спадкового житлового будинку змінився, а в свідоцтві про право власності на належний спадкодавцю житловий будинок зазначено зовсім інший номер, державний нотаріус, видавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом на інше майно, за відсутності правовстановлюючого документу на спадковий житловий будинок, виданого на ім»я спадкодавця, правомірно не включила в перелік спадкового майна, зазначеного в свідоцтві про право на спадщину за заповітом, житловий будинок АДРЕСА_1, у зв»язку з чим вона змушена була звернутися до суду за захистом свої прав. З наведених підстав просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що така підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи є докази того, що позивачка у встановлений шестимісячний строк звернулась до Пустомитівської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, привела у відповідність технічну документацію на житловий будинок, виготовивши на нього технічний паспорт, а тому у неї відсутні будь-які обставини, що роблять неможливим чи утруднюють реалізацію її права на видачу Пустомитівською нотаріальною конторою свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок.
Однак з такими висновками суду погодитись не можна з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 1217,1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також в разі не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 1296, ч.1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов»язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Із заповіту, посвідченого 13.12.1999 р. державним нотаріусом Пустомитівської державної нотаріальної контори, вбачається, що ОСОБА_4, все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що належатиме їй на день смерті, і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_2, позивачці у справі.
Після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5), позивачка подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, і 23.04.2012 р. їй було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,2904 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель і ведення особистого підсобного господарства, яка розташована на території Семенівської сільської ради. На інше майно свідоцтво про право на спадщину не видавалося. До спадкового майна, на яке видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом, житловий будинок АДРЕСА_1, не включений.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно реєстраційного посвідчення від 28.05.1997 року, виданого ОКП "БТІ та ЕО" та договору купівлі-продажу, посвідченого Пустомитівською державною нотаріальною конторою 18.02.1989 р. за реєстром №613, половина будинку за АДРЕСА_2 належало на праві власності ОСОБА_4. Внаслідок проведеної інвентаризації будинковолодінь, оформленням за її результатами документів, було змінено нумерацію будинковолодінь, належній ОСОБА_4 частині житлового будинку АДРЕСА_2, присвоєно новий номер будинку АДРЕСА_1. Дані обставини підтверджується технічним паспортом на будинок АДРЕСА_1 від 29.12.2012р., виданим на ім"я ОСОБА_4 та довідкою Семенівської сільської ради від 25.02.2013р.
Згідно з п.1 глави 13 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 р. №296/5 нотаріус відмовляє у вчинені нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
Відповідно до п. п. 4.12, 4.14, 4.15, 4.18 Глави 10 розділу 11 вищезазначеного Порядку…свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов»язково перевіряє склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації,проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документа, нотаріус роз»яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені положення чинного законодавства.
Враховуючи вищенаведене, у зв»язку з відсутністю правовстановлюючого документу щодо належності житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_4, свідоцтво про право на спадщину на зазначений будинок на ім»я ОСОБА_2, не може бути видано, оскільки суперчитиме вищезгаданому законодавству.
Відтак, питання визнання за ОСОБА_2 права власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом
є можливим лише в судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: 1) неповне з»ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин,що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Встановивши наявність обставин, які роблять неможливим оформлення та видачу нотаріальною конторою свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4, враховуючи належність ОСОБА_4 на день смерті на праві власності будинковолодіння АДРЕСА_1, яке, як вбачається із заповіту, який нею не скасовувався і не змінювався, вона заповіла ОСОБА_2, беручи до уваги видачу нотаріусом після смерті ОСОБА_4 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на інше спадкове майно, враховуючи відсутність осіб, які мають право на обов»язкову частку у спадковому майні, колегія суддів повно та всебічно з»ясувавши обставини справи, оцінивши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, враховуючи доводи апеляційної скарги, встановила підстави для скасування рішення суду, передбачені ст. 309 ЦПК України, а тому скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове про задоволення позову ОСОБА_2 та визнання за нею права власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом.
Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, ст.ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволити, Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 травня 2013 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задоволити, визнати за ОСОБА_2 право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Рішення суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили.
Головуюча: Шеремета Н.О.
Судді: Шашкіна С.А.
Цяцяк Р.П.