Справа № 454/2603/13-ц
01 листопада 2013 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Адамович М. Я. ,
при секретарі Калиш В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
Позивач ОСОБА_1, звернувся з даним позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів, в позовній заяві вказавши, що 05.01.2012р. він позичив відповідачу 600 доларів США, що підтверджується розпискою ОСОБА_2, яку він надав в присутності свідка. Відповідач зобов'язавався повернути кошти в строк до 12.01.2012р. Однак, станом на день звернення з даним позовом ОСОБА_2 борг не повернув.
Основний борг відповідача становить 600 доларів США, що в еквіваленті до гривні станом на 05.09.2013р. становить 4 795, 80 грн.
Ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку інфляційні складають 62,35 грн. та 3% річних становить 237,29 грн.
Ст.536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплатити проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (ст.536 цього Кодексу).
Згідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлено розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.
Згідно розрахунку процентів за користування грошовими коштами становить 564,20 грн.
Також, вказує, що в зв'язку з тим, що відповідачем добровільно не виконано грошове зобов'язання позивачу завдано моральну шкоду, що полягає в його душевних, психічних, фізичних стражданнях, які він зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача, оскільки права позивача як громадянина були грубо порушено. Позивач розраховував здійснити певні покупки та поїхати на відпочинок, але не зміг цього зробити, оскільки йому не були повернуті кошти. В зв'язку з цим йому довелось відмовитись від запланованого. Враховуючи зазначене та тривалість порушення прав позивача, суму боргу та небажання відповідача виплатити належні кошти добровільно моральну шкоду ОСОБА_1 оцінює в 1 000 грн.
Просить суд стягнути з відповідача в його користь 4 795,80 грн. - основний борг; 62,35 грн. - інфляційних витрат; 237,29 грн. - 3% річних; 564,20 грн. - проценти за користування коштами; 1 000 грн. - моральної шкоди; всього 6 659,64 грн. та судові витрати в розмірі 229,41 грн..
Позивач в судове засідання не прибув, однак подала заяву, що просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити в повному обсязі.
Відповідач, в судове засідання не прибув, однак подав заяву, що позов визнає та не заперечує проти задоволення позову та просить справу розглядати у його відсутності.
Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши всі докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
З оглянутої в судовому засіданні розписки установлено, що ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 гроші в сумі 600 доларів США та зобов'язується повернути їх до 12.01.2012 року.
Як слідує з даних Національного Банку України, станом на 05.09.2013 року офіційний курс долара США становить 799,30 грн. за 100 доларів США.
Таким чином, сума боргу становить: 799,30 грн. (100 доларів США) х 6 = 4 795,80 грн.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку).
Ч.2 ст.509 ЦК України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Як передбачено ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно до ч.2 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно до ч.2 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ч.2 ст.1051 ЦК України при укладенні договору позики в письмовій формі (крім випадків укладення його під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини) безгрошовість такого договору не може ґрунтуватись на свідченнях свідків, а може бути підтверджена лише належними та допустимими доказами.
Факт передачі грошей підтверджений розпискою.
Таким чином, факт написання розписки про отримання грошей є доказом отримання грошей позичальником від позикодавця.
Судом встановлено істотне порушення умов договору зі сторони ОСОБА_2, і відповідно позовні вимоги в частині стягнення в користь позивача суми боргу в розмірі 4 795, 80 грн. підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку).
Ч.2 ст.509 ЦК України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Ст.610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначеного змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Крім того, відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). При цьому чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення. (див. постанови Верховного Суду України від 04.07.2011 № 13/210/10 та від 12.09.2011 № 6/433-42/183 і постанову Вищого господарського суду України від 16.03.2011 № 11/109).
Відповідно до розрахунку суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з січня 2012 року по липень 2013року (включно) інфляційні втрати позивача становлять 62,35 грн.
При цьому, середній індекс інфляції за період розраховується за формулою % ІІср. = ІІ1 х ІІ2 …ІІХ/100, де ІІ1 індекс інфляції за перший місяць заборгованості; ІІ2 - індекс інфляції за другий місяць заборгованості; ІІХ - індекс інфляції за останній місяць заборгованості.
Інфляційне збільшення суми боргу розраховується за формулою: С інфл. = С х ІІср., де С - сума боргу; ІІср. - середній індекс інфляції.
Також, відповідно до розрахунку трьох процентів річних від простроченої суми за період з 03.11.2006р. по 18.09.2013р., становить 237,29 грн.
Розрахунок 3% річних від простроченої суми проводиться за формулою: сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.
602 - кількість днів прострочення з 13.01.2012р. по 05.09.2013р.
4 795,80 грн. х 3 х 602 : 365 : 100 = 237,29 грн.
Судом установлено, що ОСОБА_2 не виконав зобов'язання перед ОСОБА_1, що є підставою для стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 237,29 грн.- 3% річних від простроченої суми, та 62,35 грн. - інфляційних втрат за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Крім цього, згідно ст.536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплатити проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (ст.536 цього Кодексу).
Згідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлено розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.
На підставі даних Національного Банку України облікова ставка НБУ в період 2012р. становила 7,5 % річних, з 10.06.2013р. - 7,0% річних, з 13.08.2013р. - 6,5% річних.
Таким чином, розрахунок процентів за користування грошовими коштами становить 564,20 грн.
Розрахунок процентів проводиться за формулою: УПІкв. = сума боргу х 7,5% : 100% : 365 днів х кількість днів.
Також, відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, яка зокрема полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім'ї. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також із врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
При цьому суд враховує, що моральну шкоду зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, суд враховує характер вчиненого діяння, яке характеризується необережною формою вини, глибину фізичних та душевних страждань позивача, а тому, позовну вимогу позивача про відшкодування моральної шкоди в сумі 1000 грн., суд задовольняє повністю в сумі 1000 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, ст.ст. 23, 11, 509, 526, 530, 533, 610, 611, 625, 651, 1046, 1049 ЦК України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 - 4 795 (чотири тисячі сімсот дев'яносто п'ять) грн. 80 коп. суму заборгованості за договором позики.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 інфляційні втрати в розмірі 62 (шістдесят два) грн. 35 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 237 (двісті тридцять сім) грн. 29 коп. - 3% річних.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 564 (п'ятсот шістдесят чотири) грн. 20 коп. - процентів за користування коштами.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1000 (одна тисяча) грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 двісті двадцять дев'ять) грн. 41 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Сокальський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які приймали участь у справі, але не були присутні під час оголошення рішення, протягом 10 днів з часу отримання копії рішення.
Головуючий: М. Я. Адамович