Справа № 454/1994/13-ц
16 жовтня 2013 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Адамович М. Я. ,
при секретарі Калиш В.О.,
з участю представника позивача ОСОБА_1
та представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Жвирківської селищної ради про визнання недійсним про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Жвирківської селищної ради,
Позивачі, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, звернулися в суд з даним позовом до Жвирківської селищної ради про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Жвирківської селищної ради, покликаючись на те, що згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 04.09.2007р. ОСОБА_3, 29.09.1990р.н. та ОСОБА_4, 13.06.1993р.н., належить на пр?аві приватної власності? по 1/5 частині квартири кожному, що знаходиться за адресою: вул. Миру, 2/36, смт. Жвирка, Сокальський район, Львівська область.
В 2007 році їх батько ОСОБА_5 хотів о?формити кредит.
Для забезпечення виконання основного зобов'язання за кредитним договором йому необхідно було укласти договір іпотеки.
Рішенням виконавчого комітету Жвирківської селищної ради від 29.08.2007р. «Про затвердження про?токолу органу опіки і піклування» та «Про розгляд заяви гр?. ОСОБА_6 до органу опіки і? піклування» дозволено гр. ОСОБА_7, ук?ласти у встановленому законом порядку від імені неповнолітніх дітей, тобто їх, договір застави? належної їм частини квартири АДРЕСА_1.
19.09.2007р. батько позивачів ОСОБА_7 уклав кредитний договір із ЗАТ КБ «ПриватБанк» на загальну суму 22 500 доларів США та договір іпотеки від того ж числа.
Через деякий час у ОСОБА_7 виникла значна заборгованість по кредиту і в результаті, 28.09.2011р. банк звернувся із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто квартиру №36 в будинку №2 на вул. Миру в смт. Жвирка, Сокальського району, Львівської області.
Про оформлення кредитного договору та договору іпотеки їм не було відомо взагалі, оскільки батько їх думки не питав, і вони не з?нали які документи дав?ав він підписувати.
На початку червня 2013 р?оку на домашню адре?су прийшла повістка із? Сокальського районного? суду Львівської облас?ті про виклик їх матері ОСОБА_8 до суду. В суді мамі повідомили, що банк має н?амір виселити їх з квартири.
Виконавчий комітет Жвирківської селищної ради приймаючи оспорюване рішення "Про затвердження протоколу органу опіки і піклування" не врахував інтереси позивачів щодо забезпечення майном в майбутньому, а лише зобов'язав ОСОБА_7 забезпечити їх часткою в іншому майні.
Вказане рішення суперечить чинному законодавству, та зокрема порушує їх конституційні права на житло, право власності.
Виносячи оскаржуване рішення виконком Жвирківської ради повинен був переконатись в належності у батька позивачів іншого майна, яке в подальшому могло б задовольнити майнові інтереси неповнолітніх дітей, про що мало об?ов'язково бути зазначе?но в рішенні.
Проте, виконком обмежився лише словом "зобов'язати", яке за своєю природою не створює жодних обов'язків
Вказують на неприпустимість зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень.
Зазначають, що ними заявлялась аналогічні позовні вимоги в порядку КАС України.
Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 20.06.2013 року відмовлено у відкритті провадження, на тій підставі, що дана справа повинна розгл?ядатись в порядку цивільного? судочинства. Тому подають даний позов в порядку цивільного судочинства.
Просять суд поновити строк для звернення до суду оскільки він пропущений з поважних причин; визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Жвирківської селищної ради Сокальського району Львівської області від 29.08.2007р. № 171 «Про затвердження протоколу органу опіки і піклування», яким надано дозвіл гр. ОСОБА_7 від імені неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на укладення договору застави належної їм частки квартири АДРЕСА_2.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 позов підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та просили суд позов зодовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав та просив суд в позові відмовити.
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши всі докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч.1 ст.263 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч.4 ст.261 ЦК України у разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.
З оглянутих копій паспортів встановлено, що ОСОБА_3 народився 29.09.1990 року, а ОСОБА_4 - 13.06.1993 року.
Таким чином строк позовної давності у пред»явленому позові не сплинув.
Судом установлено, що ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, зверталися із письмовими заявами на ім'я голови Жвирківської селищної ради, в яких просили надати дозвіл на оформлення застави квартири АДРЕСА_3 та зобов'язувались в разі виникнення необхідності забезпечити неповнолітніх дітей ОСОБА_3, 29.09.1990р.н. та ОСОБА_4,13.06.1993р.н. відповідною частиною в іншому майні.
З оглянутого протоколу №13 засідання органу опіки та піклування при Жвирківській селищній раді установлено, що розглядалась заява ОСОБА_7 про надання йому дозволу на оформлення договору застави квартири АДРЕСА_4 від імені неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, 1990р.н. та ОСОБА_4,1993р.н.
На засіданні органу опіки та піклування слухали ОСОБА_7, який доповів, що має можливість забезпечити виконання умов договору застави належної їм квартири для оформлення кредиту, оскільки сім'я має стабільні доходи та вирішили рекомендувати виконкому Жвирківської селищної ради винести рішення про дозвіл ОСОБА_7 на укладення у встановленому законом порядку від імені неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, 1990р.н. та ОСОБА_4, 1993р.н. договір застави належної їм частки квартири АДРЕСА_3
Рішенням виконавчого комітету Жвирківської селищної ради №171 від 29.09. 2007р. «Про затвердження протоколу органу опіки та піклування» дозволено ОСОБА_10 укласти у встановленому законом порядку від імені неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, 29.09.1990р.н. та ОСОБА_4,13.06.1993р.н. договір застави належної їм частки квартири АДРЕСА_3. Зобов'язано ОСОБА_7 в разі необхідності забезпечити неповнолітніх дітей відповідною частиною в іншому майні.
Відповідно до протоколу виконавчого комітету Жвирківської селищної ради №08 від 29.08.2007р. установлено, що на засіданні виконавчого комітету селищної ради вирішувалось питання про затвердження протоколу органу опіки та піклування по якому прийнято рішення №171.
Згідно ч.1 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Відповідно до ч.1 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема вирішення у встановленому законодавством порядку питань опіки і піклування.
На підставі ч.6 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого
комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
Відповідно до ст. 177 СК України (в редакції станом на 16.01.2007р.) батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов'язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.
Якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси.
Батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; видавати письмові зобов'язання від імені дитини; відмовлятися від майнових прав дитини.
Дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається в разі гарантування збереження її права на житло.
При вчиненні одним із батьків правочинів щодо майна малолітньої дитини вважається, що він діє за згодою другого з батьків. Другий з батьків має право звернутися до суду з вимогою про визнання правочину недійсним як укладеного без його згоди, якщо цей правочин виходить за межі дрібного побутового.
На вчинення одним із батьків правочинів щодо транспортних засобів та нерухомого майна малолітньої дитини повинна бути письмова нотаріально засвідчена згода другого з батьків.
Батьки вирішують питання про управління майном дитини спільно, якщо інше не передбачено договором між ними. Спори, які виникають між батьками щодо управління майном дитини, можуть вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Після припинення управління батьки зобов'язані повернути дитині майно, яким вони управляли, а також доходи від нього.
Неналежне виконання батьками своїх обов'язків щодо управління майном дитини є підставою для покладення на них обов'язку відшкодувати завдану їй матеріальну шкоду та повернути доходи, одержані від управління її майном.
Статтею 17 Закону України «Про охорону дитинства» (в редакції станом на 01.01.2006р.) визначено, що батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
Крім цього, згідно з Сімейним кодексом України, законами України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» та «Про охорону дитинства» отримання згоди органів опіки та піклування вимагається саме від батьків (осіб, що їх замінюють) при вчиненні ними правочинів щодо майна, право власності або право користування яким мають діти.
При посвідченні договору іпотеки нотаріусом обов'язково вимагається згода органів опіки та піклування, якщо з поданих документів буде видно, що право власності або право користування майном, яке є предметом іпотеки, мають діти. При цьому, з огляду на те, що договором іпотеки у разі порушення його умов передбачається задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок заставленого майна, орган опіки та піклування даючи згоду на укладення цього договору, автоматично погоджується на відчуження майна у разі порушення іпотечного договору.
Дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається в разі гарантування збереження її права на житло. Своїми заявами наданими голові Жвирківської селищної ради ОСОБА_7, ОСОБА_8 зобов'язувались забезпечити своїх неповнолітніх дітей відповідною частиною в іншому майні.
В судовому засіданні установлено, що виконавчий комітет Жвирківської селищної ради при винесенні рішення №171 від 29.08.2007р. «Про затвердження протоколу органу опіки та піклування», яким надано дозвіл ОСОБА_7 укласти в установленому законом порядку від імені неповнолітніх дітей ОСОБА_3, 29.09.1990р.н. та ОСОБА_4, 13.06.1993р.н. договір застави належної їм квартири АДРЕСА_5 в межах чинного законодавства та не порушуючи інтересів неповнолітніх дітей.
Таким чином, в позові ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Жвирківської селищної ради про визнання недійсним про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Жвирківської селищної ради слід відмовити. Керуючись ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України та на підставі ст.177 Сімейного кодексу України, ст.267 Цивільного кодексу України, ст.17 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 11, 34, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд, -
В позові ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Жвирківської селищної ради про визнання недійсним про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Жвирківської селищної ради - відмовити.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Сокальський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Головуючий: М. Я. Адамович