Справа № 454/1774/13-а
17 вересня 2013 року Сокальський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Адамович М. Я.
при секретарі Калиш В.О.,
з участю представника позивача ОСОБА_1
та представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сокалі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести поновлення виплати раніше призначеної пенсії,
В Сокальський районний суд з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести поновлення виплати раніше призначеної пенсії , звернувся представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1., зазначивши, що станом на 2013 рік постійним місцем проживання ОСОБА_3 є США.
При цьому в позовній заяві вказує, що відповідно до п.2 ст.49 та ст.51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів пенсійного фонду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
07.10.2009р. Конституційним Судом України було постановлено рішення, яким вищевказані приписи визнано неконституційними і 13.05.2013р. представник позивача звернувся з письмовою заявою до відповідача про поновлення раніше призначеної пенсії позивачці.
24.05.2013р. на адресу представника позивача надійшов лист від 20.05.2013р. №4942/03-43 у якому відповідач проігнорував вимогу позивачки у зв'язку з тим, що заяву для поновлення виплати раніше призначеної пенсії подається пенсіонером особисто в орган, що призначає пенсію, по місцю проживання (реєстрації). Тобто, відповідач у своєму листі відмовив у поновленні раніше призначеної пенсії позивачці, порушуючи таким чином її конституційні права як громадянки України.
Просить суд, визнати дії відповідача щодо відмови у поновленні виплати раніше призначеної пенсії ОСОБА_3 протиправними та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області поновити виплату ОСОБА_3 раніше призначеної пенсії починаючи з 07.10.2009 р.
06.08.2013р. управлінням Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області подано заперечення на позовну заяву, в яких вказує, що відповідно до п.2 ч.1 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції 2003р.) виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або рішенням суду припиняються: на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України. Згідно ст.51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції 2003р.) під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України.
02.09.2000р. ОСОБА_3 було призначено пенсію за вислугу років. В липні 2003р. виплату пенсії було припинено у зв'язку з її виїздом на постійне місце проживання за кордон.
15.05.2013р. до УПФ в Сокальському районі надійшла заява представника ОСОБА_3 від 13.05.2013р. про поновлення раніше призначеної пенсії ОСОБА_3
20.05.2013р. УПФ в Сокальському районі надано відповідь представнику ОСОБА_3 у якій було роз'яснено порядок звернення для поновлення виплати раніше призначеної пенсії.
Вказують, що у зазначеній відповіді позивачці не відмовлялось у поновленні виплати раніше призначеної пенсії, що є предметом позову у даній справі, а лише роз'яснено порядок такого поновлення, зокрема необхідність особистого звернення з відповідними документами до УПФ за місцем проживання (реєстрації).
Згідно п.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005р.за №1566/11846, заява про припинення виплати пенсії у зв'язку з виїздом за кордон, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, - через кожний рік дії такої довіреності тощо подається пенсіонером (опікуном, піклувальником) особисто до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації).
Заява представника ОСОБА_3 від 13.05.2013р. про поновлення виплати раніше призначеної пенсії ОСОБА_3 надійшла до УПФ в Сокальському районі поштою.
Крім цього, представником позивача подано заяву не встановленого зразка (додаток 4 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») та надіслано поштою, чим порушено абз.1 п.37 та п.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Також, до заяви представником заявника було долучено копію довіреності від 07.04.2013р. та Апостіль, які не були завірені належним чином. Оригінали вказаних документів для їх ідентифікації та підтвердження представлені не були. Апостіль виданий на іноземній мові, а його належним чином зроблений та завірений переклад до заяви не доданий.
Відповідно до ч.2 ст.238 ЦК України представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє.
Крім цього, вимога позивача щодо зобов'язання поновити виплату раніше призначеної пенсії починаючи з 07.10.2009 р. не підлягає до задоволення у зв'язку з необхідністю особистого звернення пенсіонера до органу, що призначає пенсію.
Просять відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову.
Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю, в обгрунтування надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позову відмовити, в обгрунтування надав пояснення аналогічні викладеним в запереченні на позовну заяву.
Заслухавши учасників та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 02.09.2000 року ОСОБА_3 призначено пенсію за вислугу років. В липні 2003 року виплату пенсії було припинено у зв'язку з її виїздом на постійне місце проживання за кордон.
13 травня 2013р. представник позивача звернувся до управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області з заявою про поновлення виплати пенсії ОСОБА_3
Листом управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області №4942/13-43 від 20.05.2013р. у відновленні виплати пенсії ОСОБА_3 відмовлено з тих підстав, що заяву про поновлення виплати раніше призначеної пенсії подається пенсіонером особисто в орган, що призначає пенсію по місцю проживання (реєстрації).
Відповідно ч.ч.1,2 ст.24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статті, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Згідно ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, право позивача на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.
На підставі абз.6, 11 ч.1 ст.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципом рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених Законом.
Таким чином, ОСОБА_3 проживаюча в США, яка є громадянкою України, має такі ж конституційні права, як і інші громадяни України так як Конституція та пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії, за ознакою місця проживання громадянина України.
Крім цього, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 Протоколу №4 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишити будь-яку країну, включаючи свою власну.
Згідно ч.2 ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
За таких обставин, кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір свого місця проживання зі збереженням за ним усіх конституційних прав.
Відповідно до ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009р. у справі №1-32/2009 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Контитуції України (конституційності) положень п.2 ч.1 ст.49, другого речення ст.51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення .2 ч.1 ст.49, другого речення ст.51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003р. №1058-ІУ» Положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Зазначене рішення Конституційного суду є безумовною підставою для поновлення позивачці виплати пенсії.
Таким чином, позовна вимога ОСОБА_3 щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду в Сокальському районі Львівської області поновити їй виплату раніше призначеної пенсії, починаючи з 07.10.2009р. підлягає до задоволення.
Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що заява про поновлення раніше призначеної пенсії подається заявником особисто, оскільки, відповідно до ч.5 ст.55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Отже, ОСОБА_3 має право подавати таку заяву через свого представника.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 6,11,17,100,160,161,162,163 КАС України, ст.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд, -
ОСОБА_4 ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області щодо відмови у поновленні виплати раніше призначеної пенсії ОСОБА_3.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області поновити виплату ОСОБА_3 раніше призначеної пенсії починаючи з 07 жовтня 2009 року.
Постанова може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сокальський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги, а особами, які не були присутні під час оголошення, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий: М. Я. Адамович