ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 55/445 20.12.13
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Київська пересувна механізована колона-2», м.Київ, ЄДРПОУ 00858473
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс», м.Київ, ЄДРПОУ 22890514
за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», м.Київ, ЄДРПОУ 14371869
третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», м.Київ, ЄДРПОУ 03359836
третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м.Київ, ЄДРПОУ 24378016
третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м.Київ, ЄДРПОУ 19020407
про визнання права власності
Суддя Любченко М.О.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Приходько Л.В.
від третьої особи 1: Шевчук О.І. - по дов.
від третьої особи 2: не з'явився
від третьої особи 3: не з'явився
від третьої особи 4: не з'явився
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Київська пересувна механізована колона-2», м.Київ звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс», м.Київ про визнання права власності на майнові права на:
- нежитлові приміщення, що будуються на першому та другому поверхах в будинку на розі вулиці Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 2686,30 кв.м.;
- трикімнатну квартиру під номером 130 на 7 поверсі третьої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 123,60 кв.м;
- чотирикімнатну квартиру №162 на 18 поверсі третьої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 182,40 кв.м;
- трикімнатну квартиру №156 на 15 поверсі третьої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 124 кв.м;
- трикімнатну квартиру №79 на 18 поверсі першої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 153,90 кв.м;
- чотирикімнатну квартиру №66 на 14 поверсі першої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 188,20 кв.м;
- трикімнатну квартиру №100 на 22 поверсі першої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 119 кв.м;
- двокімнатну квартиру під номером 3 на 3 поверсі першої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 154,20 кв.м;
- трикімнатну квартиру №150 на 13 поверсі третьої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 124,30 кв.м;
- чотирикімнатну квартиру №143 на 11 поверсі третьої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 181,50 кв.м;
- трикімнатну квартиру №69 на 15 поверсі першої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 153,90 кв.м;
30.08.2012р. до господарського суду надійшла заява без номеру та дати про зміну предмету позову, відповідно до якої позивачем заявлено вимоги про визнання права власності на:
- нежитлові приміщення, що будуються на першому та другому поверхах в будинку на розі вулиці Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 2686,30 кв.м.;
- трикімнатну квартиру під номером 130 на 7 поверсі третьої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м. Києві, загальною площею 123,60 кв.м;
- чотирикімнатну квартиру №162 на 18 поверсі третьої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 182,40 кв.м;
- трикімнатну квартиру №156 на 15 поверсі третьої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 124 кв.м;
- трикімнатну квартиру №79 на 18 поверсі першої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 153,90 кв.м;
- чотирикімнатну квартиру №66 на 14 поверсі першої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 188,20 кв.м;
- трикімнатну квартиру №100 на 22 поверсі першої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 119 кв.м;
- двокімнатну квартиру під номером 3 на 3 поверсі першої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 154,20 кв.м;
- трикімнатну квартиру №150 на 13 поверсі третьої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 124,30 кв.м;
- чотирикімнатну квартиру №143 на 11 поверсі третьої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 181,50 кв.м;
- трикімнатну квартиру №69 на 15 поверсі першої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 153,90 кв.м.
За змістом ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст.5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
При цьому, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Виходячи з того, що за висновками суду, заява позивача відповідає приписам ст.22 Господарського процесуального кодексу України, остання прийнята господарським судом до уваги під час розгляду справи. Таким чином, судом розглядаються остаточні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київська пересувна механізована колона-2», які викладені у вказаній вище заяві.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність можливості зареєструвати право власності на наведені вище приміщення, яке Публічне акціонерне товариство «Київська пересувна механізована колона-2» придбало на підставі договору міни б/н від 07.08.2009р.
В судове засідання 20.12.2013р. позивач не з'явився, представника не направив. Проте, за висновками суду Публічне акціонерне товариство «Київська пересувна механізована колона-2» було належним чином повідомлене про час та місце розгляду справи з огляду на наявне в матеріалах справи поштове повідомлення №0103027647263.
З приводу клопотання №241 від 20.12.2013р. позивача про відкладення розгляду справи з огляду необхідність визначення позиції Вищого господарського суду України стосовно дійсності договору міни б/н від 07.08.2009р., господарський суд зазначає наступне.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами є: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 1-1) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідність витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.
Отже, такої підстави для відкладення розгляду справи, яку вказує позивач, норма ст.77 Господарського процесуального кодексу не містить.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Крім того, господарський суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Відповідно до ст.124 Конституції України, ст.ст.4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.
За змістом ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України сторонами вимоги ухвали виконано не було.
Наразі, судом встановлено, що оскаржуване позивачем рішення господарського суду від 27.11.2012р. по справі №5011-57/7788-2012 набрало законної сили після його перегляду Київським апеляційним господарським судом, а саме 23.09.2013р., отже є обов'язковим.
При цьому, господарський суд зазначає, що у разі скасування рішення по справі №5011-57/7788-2012 Вищим господарським судом України, судове рішення у розглядуваній справі може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку ст.113 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, з огляду приписи чинного законодавства, клопотання позивача №241 від 20.12.2013р. про відкладення розгляду справи з визначених підстав не підлягає задоволенню. Інших обставин, які б свідчили про наявність умов для відкладення розгляду справи, що передбачені ст.77 Господарського кодексу України, позивачем не зазначено, а судом не встановлено.
Відповідач у заяві №587 від 27.11.2013р. та у судовому засіданні 20.12.2013р. проти позовних вимог надав за печення з огляду на набрання законної сили рішенням господарського суду 27.11.2012р. по справі №5011-57/7788-2012, яким визнано договір міни б/н від 07.08.2009р. недійсним, а отже підстави для визнання права власності на спірне нерухоме майно за позивачем відсутні.
Ухвалою господарського суду від 02.11.2011р. до участі до участі у розгляді справи в якості третіх осіб 1, 2, 3, 4, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено, відповідно, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ», Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Ухвалою господарського суду від 11.12.2013р. було змінено найменування третьої особи 3 з Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та третьої особи 4 з Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Третя особа 1 з приводу предмету спору також надала заперечення, у судовому засіданні 20.12.2013р. представником Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» наголошено, що оскільки договір, на який позивач посилається як на підставу виникнення речових прав, визнано недійсним, то відсутні підстави для визнання за позивачем права власності на спірне майно.
Третя особа 2 у відзиві №55089 (И-2011) від 12.12.2011р. проти задоволення позовних вимог заперечила, посилаючись на ненадання позивачем необхідних для реєстрації права власності документів, перелік яких передбачений чинним законодавством.
У судове засідання 20.12.2013р. третя особа 2 не з'явилась, проте за висновками суду Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» було належним чином повідомлене про час та місце розгляду справи з огляду на наявне в матеріалах справи поштове повідомлення №0103027647280.
Третя особа 3 у судове засідання 20.12.2013р. не з'явилась, пояснень з приводу предмету спору не надала, однак, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення №0103027647301. Крім того, господарським судом враховано подання вказаним учасником судового процесу клопотання №110/916-3073 від 30.11.2011р. про розгляд справи без участі представника третьої особи 3.
Третя особа 4 у судове засідання 20.12.2013р. також не з'явилась, представника не направила, своєї правової позиції по суті спору не висловила. Доказом належного повідомлення вказаного учасника про місце та час розгляду справи є наявне в матеріалах справи поштове повідомлення №0103027647298.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Наразі, з огляду на неявку позивача та третіх осіб 2, 3, 4 в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Крім того, ухвалою господарського суду від 11.12.2013р. явку сторін та інших учасників судового процесу було визнано не обов'язковою.
Таким чином, незважаючи на те, що позивач та треті особи 2, 3, 4 в процесі розгляду справи 20.12.2013р. не скористались правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, враховуючи, що ухвалою господарського суду від 11.12.2013р. явку сторін та інших учасників судового процесу було визнано не обов'язковою, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача та третьої особи 1, господарський суд встановив:
За змістом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно із ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В силу норм п.1 ч.2 ст.16 вказаного Кодексу та ч.2 ст.20 Господарського кодексу України способом захисту прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання права.
Статтею 1 Протоколу №11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача. Підставою позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.
Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За приписами ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Зазначена норма гарантує власнику можливість вимагати не лише усунення порушень його права власності, що вже відбулися, а й звертатися до суду за захистом своїх прав, що можуть бути реально порушені в майбутньому, тобто застосовувати такий спосіб захисту своїх порушених прав, як попередження або припинення можливого порушення його прав власника в майбутньому.
Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
З наведених норм закону випливає, що позов про визнання права власності може пред'являтись у випадках, коли належне певній особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, при зверненні до суду з вимогами про визнання права власності позивачем повинно бути доведено, зокрема, факт правомірного набуття відповідного майнового права.
Як вказувалось вище, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір міни б/н від 07.08.2009р.
Дослідивши матеріали справи з приводу підстав набуття позивачем права власності на нежитлові приміщення, що будуються на першому та другому поверхах в будинку на розі вулиці Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 2686,30 кв.м., трикімнатну квартиру під номером 130 на 7 поверсі третьої секції, загальною площею 123,60 кв.м, чотирикімнатну квартиру №162 на 18 поверсі третьої секції, загальною площею 182,40 кв.м, трикімнатну квартиру №156 на 15 поверсі третьої секції в будинку, загальною площею 124 кв.м, трикімнатну квартиру №79 на 18 поверсі першої секції, загальною площею 153,90 кв.м, чотирикімнатну квартиру №66 на 14 поверсі першої секції, загальною площею 188,20 кв.м, трикімнатну квартиру №100 на 22 поверсі першої секції, загальною площею 119 кв.м, двокімнатну квартиру під номером 3 на 3 поверсі першої секції, загальною площею 154,20 кв.м, трикімнатну квартиру №150 на 13 поверсі третьої секції, загальною площею 124,30 кв.м, чотирикімнатну квартиру №143 на 11 поверсі третьої секції, загальною площею 181,50 кв.м, трикімнатну квартиру №69 на 15 поверсі першої секції, загальною площею 153,90 кв.м в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, господарський суд встановив наступне.
За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар (ч.1 ст.715 Цивільного кодексу України).
За приписами ч.4 ст. 715 Цивільного кодексу право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як свідчать матеріали справи, 07.08.2009р. між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» та Акціонерним товариством «Київська пересувна механізована колона-2» було укладено договір міни.
Як вбачається з матеріалів справи договір міни б/н від 07.08.2009р. було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за №2242.
Як встановлено судом, сторонами у п.1.1 укладеного договору було погоджено, що третя особа 1 зобов'язується передати позивачу у власність належні їй майнові права на нерухоме майно, а позивач взамін також зобов'язується передати Публічному акціонерному товариству «Акціонерний банк «Київ» у власність належні квартири.
За змістом п.1.2 договору міни від 07.08.2009р. у власність Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» переходить нерухоме майно, а саме, квартири, під номерами 1, 2, 3, 4, 5, 6, що знаходяться в будинку під номером 138 по вулиці Старокиївській в смт.Козин Обухівського району Київської області та квартира під номером 5, що знаходиться в будинку під номером 140 по вулиці Старокиївській в смт.Козин Обухівського району Київської області загальною вартістю 88 314 150,00 грн.
Пунктом 1.3 договору передбачено, що у власність Акціонерного товариства «Київська пересувна механізована колона -2» переходять майнові права на нежитлові приміщення, що будуються на першому та другому поверхах в будинку на розі вулиці Димитрова та А. Барбюса в м. Києві загальною площею 2686,30 кв.м, на квартири під номерами 130, 143, 150, 156, 162 третьої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в місті Києві, на квартири під номерами 3, 66, 69, 79, 100 першої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в місті Києві, на квартири під номерами 272, 290, 309, 321 в п'ятому під'їзді в будинку, що будується під номером 174-А по вулиці Київська в м. Обухів Київської області, на квартири з номерами 151, 166, 211, 290 в третьому під'їзді в будинку, що будується під номером 174-А по вулиці Київська в м. Обухів Київської області, на нежитлові приміщення (офіси) під номером 61 та 62 на 1 поверсі в будинку під номером 3А по вулиці Кудрявський узвіз в м. Києві, загальною вартістю 88 525 491,22 грн.
Сторони вважаються такими, що виконали належним чином свої зобов'язання після передачі одна одній майна, вказаного в договорі. Передача нерухомого майна та його документації здійснюється сторонами одночасно з підписанням цього договору за актом прийому-передачі (п.п.1.7, 2.3 договору міни).
За змістом п.1.4 договору міни б/н від 07.08.2009р. оскільки вартість майна, яке передається Публічним акціонерним товариством «Київська міська пересувна колона-2» у власність Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» складає 88 314 150 грн., а загальна вартість прав, що передаються третьою особою 1 у власність позивача становить 88 525 291,22 грн., то позивач зобов'язується доплатити контрагенту в строк до 10.08.2009р. грошові кошти в сумі 211 341,22 грн.
Відповідно до наявних в матеріалах справи актів №8, №9, №10, №11, №12, №13, №14, №15, №16, №17, №18 від 12.08.2009р. приймання-передачі до договору міни б/н від 07.08.2009р. Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» передало Акціонерному товариству «Київська пересувна механізована колона-2» у власність майнові права на спірне нерухоме майно.
Проте, за висновками суду, вказаний вище правочин не є належною підставою виникнення у позивача права власності на житлові та нежитлові приміщення в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, з огляду на наступне:
Як зазначалось вище, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України).
За змістом ч.1 ст.328 Кодексу право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За приписами ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Як встановлено судом, рішенням господарського суду м.Києва від 27.11.2012р. по справі №5011-57/7788-2012, яке залишено в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2013р. та набуло законної сили, було визнано недійсним договір міни, який укладено від 07.08.2009р. між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» та Акціонерним товариством «Київська пересувна механізована колона -2», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №2242.
За таких обставин, враховуючи визнання у встановленому чинним законодавством порядку факту недійсності договору міни б/н від 07.08.2009р., господарський суд не приймає останній, як належну підставу набуття позивачем права власності на спірне нерухоме майно.
Інших доказів набуття Публічним акціонерним товариством «Київська пересувна механізована колна-2» відповідного речового права на майно, стосовно якого заявлені вимоги про визнання права власності, позивачем до матеріалів справи не представлено, а судом не встановлено.
При цьому, суд зазначає, що відповідно п.2.3 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч.1 ст.38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що позивачем не доведено правомірності набуття речового права на майно, стосовно якого заявлений позов про визнання права власності, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київська пересувна механізована колона-2» до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс», м.Київ про визнання права власності на:
- нежитлові приміщення, що будуються на першому та другому поверхах в будинку на розі вулиці Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 2686,30 кв.м.;
- трикімнатну квартиру під номером 130 на 7 поверсі третьої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 123,60 кв.м;
- чотирикімнатну квартиру №162 на 18 поверсі третьої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 182,40 кв.м;
- трикімнатну квартиру №156 на 15 поверсі третьої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 124 кв.м;
- трикімнатну квартиру №79 на 18 поверсі першої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 153,90 кв.м;
- чотирикімнатну квартиру №66 на 14 поверсі першої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 188,20 кв.м;
- трикімнатну квартиру №100 на 22 поверсі першої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 119 кв.м;
- двокімнатну квартиру під номером 3 на 3 поверсі першої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 154,20 кв.м;
- трикімнатну квартиру №150 на 13 поверсі третьої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 124,30 кв.м;
- чотирикімнатну квартиру №143 на 11 поверсі третьої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 181,50 кв.м;
- трикімнатну квартиру №69 на 15 поверсі першої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 153,90 кв.м. підлягають залишенню без задоволення.
Всі інші заяви, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.
Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір залишається за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 78 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити в повному обсязі в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Київська пересувна механізована колона-2», м.Київ до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс», м.Київ, м.Київ про визнання права власності на:
- нежитлові приміщення, що будуються на першому та другому поверхах в будинку на розі вулиці Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 2686,30 кв.м.;
- трикімнатну квартиру під номером 130 на 7 поверсі третьої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 123,60 кв.м;
- чотирикімнатну квартиру №162 на 18 поверсі третьої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 182,40 кв.м;
- трикімнатну квартиру №156 на 15 поверсі третьої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 124 кв.м;
- трикімнатну квартиру №79 на 18 поверсі першої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 153,90 кв.м;
- чотирикімнатну квартиру №66 на 14 поверсі першої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 188,20 кв.м;
- трикімнатну квартиру №100 на 22 поверсі першої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 119 кв.м;
- двокімнатну квартиру під номером 3 на 3 поверсі першої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 154,20 кв.м;
- трикімнатну квартиру №150 на 13 поверсі третьої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 124,30 кв.м;
- чотирикімнатну квартиру №143 на 11 поверсі третьої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 181,50 кв.м;
- трикімнатну квартиру №69 на 15 поверсі першої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в м.Києві, загальною площею 153,90 кв.м. підлягають залишенню без задоволення.
У судовому засіданні 20.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено 25.12.2013р.
Суддя М.О Любченко