24.12.13р. Справа № 904/9057/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекканіска", м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазіс-Клімат", м.Дніпропетровськ
про стягнення 18 754,66 грн.
Суддя Петренко Н.Е.
секретар судового засідання Завалєй Я.О.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.13р. порушено провадження у справі № 904/9057/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекканіска" (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазіс-Клімат" (далі-відповідач) про стягнення 18 754,66 грн. Справу призначено до розгляду на 24.12.13р.
28.11.13р. до суду від позивача надійшли витребувані судом документи.
24.12.13р. повноважний представник позивача у судове засідання не з'явився, жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.45).
Господарський суд вважає, що повноважний представник позивача у судове засідання не з'явився без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами.
В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання також не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.46).
Враховуючи зазначене, господарський суд прийшов до висновку про те, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не подав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 24.12.13р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, подані документи, господарський суд, -
11.10.12р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди підйомної техніки № 11-10/2012 (далі - Договір), відповідно до умов п.1. якого позивач передає, а відповідач приймає в тимчасове оплатне користування рухоме майно (далі - устаткування або підйомна техніка), яке є об'єктом власності позивача. Відповідач використовує отримане за цим договором устаткування у власній господарській діяльності дотримуючись вимог законодавства України та положень цього договору.
Відповідно до п.2.2.1. Договору, відповідач зобов'язаний своєчасно проводити оплату оренди підйомної техніки (згідно з пунктом 3 цього договору) та сплатити компенсацію вартості транспортування на об'єкт та, або з об'єкту (у разі доставки устаткування за кошт позивача).
Згідно з п. 3.1. Договору, нарахування та оплата орендної плати за користування кожною одиницею устаткування, переданого в оренду за цим договором, здійснюється щомісячно, виходячи із фактичної кількості календарних днів у місяці протягом яких підйомна техніка знаходилась у користуванні відповідача за виключенням неділь. Якщо відповідач використовує устаткування також у неділі - орендна плата нараховується за всі календарні дні.
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що орендна плата сплачується відповідачем щомісячно до 11-го числа місяця, що слідує за місяцем в якому було надано послуги з оренди устаткування, якщо пунктом 3.7. передбачена оплата за фактом.
Відповідач сплачує орендну плату в національній валюті України, у безготівковій формі, шляхом сплати грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, зазначений в цьому договорі (п. 3.5. Договору).
В п. 3.7. Договору зазначено про те, що розрахунки за цим договором здійснюється на умовах передплати.
Як зазначено в п. 5.1. Договору, сторона, що порушила цей договір, зобов'язана відшкодувати збитки, завдані таким порушенням, незалежно від вжиття іншою стороною будь-яких заходів щодо запобігання збиткам або зменшення збитків, окрім випадків коли остання своїм винним (умисним або необережним) діянням (дією чи бездіяльністю) сприяла настанню або збільшенню збитків.
Пунктом 5.3. Договору передбачено, що у разі несплати або несвоєчасної оплати грошових коштів у строки, зазначені у ст. 3 даного договору, позивач вправі вимагати дострокового розірвання цього договору, а відповідач зобов'язується сплатити на користь позивача, крім несплаченої суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу, а також штраф у розмірі 20% від суми несплаченого або несвоєчасно сплаченого платежу.
Відповідно до п. 6.1. Договору, термін оренди нарахування орендної плати починається з дня підписання сторонами Акту приймання-передачі підйомної техніки.
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань, взятих на себе за цим договором (п.7.1. Договору).
Як зазначає позивач, на виконання умов вищезазначеного Договору, позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 27 200,13 грн., що підтверджує акт надання послуг № 1257 від 31.10.12р. на суму 12 800,06 грн. (а.с.13) та акт надання послуг № 1518 від 30.11.12р. на суму 14 400,07 грн. (а.с.14).
Позивач звертає увагу на те, що відповідач частково виконав свої зобов'язання по Договору, сплативши на користь позивача 12 800,06 грн., що підтверджує виписка банку (а.с.20). Таким чином, заборгованість відповідача за Договором перед позивачем складає 14400,07 грн.
З метою досудового врегулювання спору, 02.07.13р. позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія від 27.06.13р., відповідно до якої позивач просив відповідача сплатити суму заборгованості у розмірі 18 597,61 грн., з яких: 14 400,07 грн. - заборгованість з орендної плати, 2 880,01 грн. - штраф, 1 077,05 грн. - пеня, 240,48 грн. - 3% річних (а.с.15-18). Як зазначає позивач, відповідачем вищевказані вимоги були залишені без відповіді та задоволення.
За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем на підставі п.5.3. Договору була нарахована пеня у розмірі 1 073,35 грн. та штраф у розмірі 2880,01 грн.
Крім того, відповідно до ч. 2.ст.625 ЦК України, позивачем були нараховані 3% річних у розмірі 401,23 грн.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 14 400,07 грн., штраф у розмірі 2 880,01 грн., пеню у розмірі 1073,35грн., 3% річних у розмірі 401,23 грн., всього 18 754,66 грн.
Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав. Окрім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував, тому позовні вимоги позивача є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Частиною 1 статтею 761 Цивільного кодексу України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
В статті 762 Цивільного кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як зазначено в п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої обов'язки по Договору виконав належним чином, що підтверджують Акти наданих послуг (а.с.13, 14), які були підписані та скріплені печатками підприємств без будь-яких зауважень.
В свою чергу, матеріалами справи підтверджено, що відповідач свої зобов'язання по Договору виконав частково, а саме здійснив оплату лише у розмірі 12 800,06 грн., що підтверджує виписка банку (а.с.20).
Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства Укоаїни, умови Договору та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 14 400,07 грн. є обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Пунктом 5.3. Договору передбачено, що у разі несплати або несвоєчасної оплати грошових коштів у строки, зазначені у ст. 3 даного договору, позивач вправі вимагати дострокового розірвання цього договору, а відповідач зобов'язується сплатити на користь позивача, крім несплаченої суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу, а також штраф у розмірі 20% від суми несплаченого або несвоєчасно сплаченого платежу.
На підставі п.5.3. Договору позивачем була нарахована пеня у розмірі 1 073,35 грн. та штраф у розмірі 2 880,01 грн., розрахунки яких господарським судом перевірені та визнані такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані 3% річних у розмірі 401,23 грн., розрахунок яких господарським судом також був перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.
Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 759, 761, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазіс-Клімат" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, буд. 108, кв. 77, код ЄДРПОУ 36574811) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекканіска" (04309, м.Київ, вул. Богатирська, буд. 11, код ЄДРПОУ 35411500) заборгованість з орендної плати у розмірі 14 400,07 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста грн. 07 коп.), штраф у розмірі 2880,01 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят грн. 01 коп.), пеня у розмірі 1 073,35 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 35 коп.), 3% річних у розмірі 401,23 грн. (чотириста одну грн. 23 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Н.Е. Петренко
Повне рішення складено 25.12.13р.