Справа № 454/2559/13-ц
20.09.2013 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Адамович М.Я. ,
при секретарі Калиш В.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокалі заяву державного виконавця відділу ДВС Сокальського РУЮ Львівської області про роз'яснення рішення Сокальського районного суду Львівської області від 12.06.2012 року, -
Державний виконавець звернувся в суд із заявою про роз'яснення рішення Сокальського районного суду Львівської області від 12.06.2012 року, в якому вказав, що у відділі ДВС Сокальського РУЮ на виконанні перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-90/11, виданого Сокальським районним судом Львівської області 21.08.2012р. про виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з належного ОСОБА_3 житлового будинку №158 по вул.Зелена в с.Стенятин Сокальського району.
23.08.2013р. у відділ ДВС Сокальського РУЮ надійшла заява ОСОБА_1, в якій вона вказує, що вона проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1 разом зі своїми неповнолітніми дітьми ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 Також, повідомила, що рішення суду вона виконала, однак її неповнолітні діти залишені проживати у житловому приміщенні за зазначеною адресою за якою також, зареєстроване їх місце проживання. ОСОБА_1 вказала, що рішення суду про її виселення з вищевказаного будинку не забороняє перебувати їй із своїми дітьми за місцем їх проживання.
Відповідно до ч.1 ст.9 Конвенції про права дитини не допускається розлучення дітей з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
Відповідно до принципу 6 Декларації ООН про права дитини від 20.11.1959 р. малолітня дитина не повинна, окрім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлученою з своєю матір'ю.
Згідно ч.4 ст.291 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла 10 років є місце проживання їх батьків або одного з них.
Відповідно до ч.1 ст.291 ЦК України фізична особа незалежно від віку та стану здоров'я має право на сім'ю. Фізична особа не може бути проти її волі розлучена з сім'єю, крім випадків встановлених законом.
У зв'язку з тим, що у виконавчому документі не вказано куди виселити ОСОБА_1 державний виконавець просить роз'яснити рішення суду від 12.06.2012р., а саме вказати адресу, куди має бути виселена ОСОБА_1 разом з неповнолітніми дітьми - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3
В судове засідання державний виконавець відділу ДВС Сокальського РУЮ, не прибув хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляджу справи.
Позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибули, не повідомивши суд про причини неявки.
Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно ч.3 ст.221 ЦПК України неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст.221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 12.06.2012р. виселено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з належного ОСОБА_3 житлового будинку №158 по вул. Зеленій в с.Стенятин Сокальського району Львівської області.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_3 просить суд виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з належного їй житлового будинку №158 по вул. Зеленій в с.Стенятин Сокальського району Львівської області.
У заяві державний виконавець просить суд роз'яснити рішення суду від 12.06.2012р., а саме вказати адресу, куди має бути виселена ОСОБА_1 разом з неповнолітніми дітьми - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, що виходить за межі заявлених ОСОБА_3 позовних вимог.
Крім цього, державним виконавцем порушено питання про внесення у рішення нових даних, зокрема виселення неповнолітніх дітей ОСОБА_1 - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3
В свою чергу, відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути
пред'явлене до виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Судом встановлено, що рішення Сокальського районного суду Львівської області від 12.06.2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення з житлового будинку є повним та зрозумілим, і не потребує роз'яснення, а тому подана заява державного виконавця відділу ДВС Сокальського РУЮ про роз'яснення рішення суду є такою, що не відповідає дійсним обставинам по справі.
На підставі наведеного та керуючись ст. 221 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви державного виконавця відділу ДВС Сокальського РУЮ Львівської області про роз'яснення рішення Сокальського районного суду Львівської області від 12.06.2012 року - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує. Апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Головуючий: М. Я. Адамович