ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 52/248 18.12.13
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арофел Семікор" до Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення 40 822, 83 грн., за участю представників позивача - Живова М.Д., довіреність від 07.12.2012 року, відповідача - Пясецької Г.О., довіреність від 07.10.2013 року,
У квітні 2009 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 40 822, 83 грн. збитків у вигляді надлишково сплаченої суми за надані послуги з водопостачання та водовідведення за січень і лютий 2009 за договором № 03618/5-01 від 24.12.2003 року.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 22.05.2009 року.
У судовому засіданні 22.05.2009 року представник відповідача подав письмовий відзив на позов, відповідно до якого просив суд відмовити у позові повністю.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2009 року провадження у справі було зупинено до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 8/586.
Відповідач звернувся до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі № 52/248 у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили його зупинення.
Ухвалою від 15.11.2013 року провадження у справі поновлено та призначено до розгляду на 02.12.2013 року.
26.11.2013 року представник позивача через канцелярію суду подав додаткове обґрунтування позовних вимог з доказами по справі, які прийнято судом.
У судовому засіданні 02.12.2013 року оголошено перерву до 16.12.2013 року.
13.12.2013 року представник відповідача через канцелярію суду подав письмові заперечення на позов, які прийнято судом.
У судовому засіданні 16.12.2013 року представник позивача подав письмові пояснення, які прийнято судом.
У судовому засіданні 16.12.2013 року оголошено перерву до 18.12.2013 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення 40 822, 83 грн. збитків у вигляді надлишково сплаченої суми за надані послуги з водопостачання та водовідведення за січень і лютий 2009 за договором №03618/5-01 від 24.12.2003 року на підставі ст. 224 та ч.1 ст. 225 ГК України.
Судом встановлено, що 24.12.2003 року між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арофел Семікор" (абонент) було укладено договір № 03618/5-01 на послуги водопостачання та водовідведення, за умовами якого постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язується розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. № 65 (далі - Правила) (п. 1.1. договору).
Вказані Правила відповідно до ст. 3 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» є частиною законодавства у сфері питної води та питного водопостачання.
Зокрема, відповідно до ст. 22 Закону одним з основних обов'язків споживача є своєчасне внесення плати за використану воду.
Рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Тарифи на користування послугами встановлюються відповідно до чинного законодавства України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентом, що передбачено п. п. 1.10, 12.5 Правил № 65.
Відповідно до чинних на час застосування розпоряджень Київської міської державної адміністрації "Про встановлення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення" №1661 від 27.11.2008, № 1780 від 25.12.2008 року, № 127 від 05.02.2009 року та № 1127 від 28.08.2007 року відповідачу надавались послуги з водопостачання та водовідведення за січень і лютий 2009.
В п. 11.1 та пп. а) п. 12.3 Правил № 65 передбачено, що кількість води, використаної абонентами, визначається за показниками повірених у встановленому порядку водолічильників та інших приладів обліку, які мають бути опломбовані. Розрахунки за воду здійснюються з підприємствами (за винятком ЖЕО), як правило, один раз на місяць.
Відповідно до п. 3.1. договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.
Позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором, надаючи послуги з водопостачання та приймаючи від відповідача каналізаційні стоки цілодобово.
Порядок визначення обсягів води (кількості води, що подається) передбачено п. 3.1 договору, відповідно до якого кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.
Згідно з п. 3.2 договору, якщо водолічильники тимчасово знято представником постачальника, або їх зіпсовано не з вини абонента, кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці за показниками водолічильників. У разі тривалості роботи водолічильників менше двох місяців кількість води визначається за період роботи водолічильника не менше десяти днів. Такий порядок зберігається до установки нового лічильника та перерахунок за попередній час не здійснюється.
Пунктами 3.6 договору передбачено, що Абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому чинним законодавством, у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів.
Відповідно до п. 3.7. договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання акту звірки в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.
Згідно п. 5.1. договору цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання.
Статтею 224 ГК України передбачено, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Таким чином, юридичною підставою для усіх видів цивільно-правової чи господарсько-правової відповідальності є наявність певних умов, що у своїй сукупності утворюють склад цивільного (господарського) правопорушення. Необхідними умовами цивільно-правової та господарсько-правової відповідальності за загальним правилом є: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина правопорушника. Перші три елементи розглядаються як об'єктивні умови відповідальності, доведення наявності на яких покладається на кредитора. Четвертий складовий елемент правопорушення - вина є суб'єктивною умовою цивільно-правової відповідальності особи, яка порушила зобов'язання. Тому кредитор має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, але й сам факт порушення боржником його обов'язку та причинний зв'язок між цим порушення і шкодою. Навпаки, щоб звільнитись від відповідальності, боржник має довести відсутність своєї вини.
Отже, умовами відповідальності у вигляді відшкодування збитків є встановлення факту їх наявності, порушення стороною зобов'язання та причинний зв'язок між порушеннями зобов'язання і завданими збитками. При цьому на кредитора покладається обов'язок доведення факту порушення зобов'язання, наявності збитків і їх розміру та причинно-наслідкового зв'язку між порушенням зобов'язання й понесеними збитками.
Частина 1 статті 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем не доведено наявності умов для покладення на відповідача обов'язку відшкодування збитків за заявленими вимогами у розмірі 40 822, 83 грн., у зв'язку з чим в позові слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 23.12.2013р.
Суддя С.О.Чебикіна