24.12.2013 Справа № 907/1080/13
Суддя господарського суду Закарпатської області Бобрик Г.Й., розглянувши матеріали
За позовом публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ
до відповідача державного підприємства "Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств", м. Ужгород
про стягнення 21 903,41 грн.
За участі представників сторін:
від позивача -Рябінічева А.С., предст. по дов. від 31.07.2013 року №311/03;
від відповідача -не з"явився;
Суть спору: публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк", м. Київ звернулося до господарського суду Закарпатської області з позовом про стягнення з державного підприємства "Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств", м. Ужгород 21 903,41 грн., в т. ч 19800 грн., основного боргу; 535,29 грн., інфляційних витрат та 1568,12 грн., річних
Представник позивача, присутня у судовому засіданні, позовні вимоги підтримала в повному обсязі; наполягає на задоволенні позову та винесення рішення в даному судовому засіданні. Вважає, що відповідач ухиляється від участі судовому засіданні та наданні суду письмових пояснень по суті спору.
Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, письмових пояснень суду не надав, явку уповноваженого представника для участі у судовому засіданні не забезпечив.
За таких обставин справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній документами.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 24.12.2010 року у справі №16/80 про банкрутство ГДСЛАН "Закарпатагрополіс" за згодою кредитора вимоги якого забезпечені заставою, затверджено мирову угоду.
Відповідно до мирової угоди від 01.12.2010 року заборгованість боржника (Головного -державного спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства "Закарпатагроліс) перед кредиторами, вимоги яких забезпечені заставою становить 34 089,33 грн. (АТ"Брокбізнесбанк") яка сплачується боржником на умовах розстрочення на 5 місяців згідно з наступним графіком (п.п. 4.2.1., 4.2.2. мирової угоди):
- від 15.12.2010 року до 15.03.2011 року - 6817,86 грн. в місяць;
- від 15.03.2011 року до 01.04.2011 року - 6817,89 грн. в місяць;
Згідно умов п. 6.1 даної мирової угоди зобов"язання, які виникли у відповідності до умов даної мирової угоди повинні бути виконаними у встановлені Мировою угодою строки та у належному обсязі.
Однак, заборгованість боржник погасив частково внаслідок чого, на день звернення кредитором з позовом до господарського суду Закарпатської області, складає 19800,00 грн.
Оскільки відповідач в обумовлені мировою угодою строки не виконав свої грошові зобов"язання, чим порушив умови мирової угоди, позивач звернувся до господарського суду з позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів шляхом стягнення з державного підприємства "Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств" 21 903,41 грн., боргу.
Відповідно до ч.1 ст. 35 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.
За статтею 37 Закону мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом.
Частина 5 ст. 38 Закону встановлює, що з дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди.
Згідно ч. 8 ст. 39, вищезазначеного Закону у разі не виконання мирової угоди кредитори можуть пред"явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою. Вказана норма передбачає, що при зверненні з вимогами про стягнення боргу у разі невиконання боржником мирової угоди, до уваги беруться лише обставини, які з"явилися після затвердження господарським судом мирової угоди в процедурі банкрутства. Кредитор не повинен доказувати наявність грошового зобов'язання, що існувало до затвердження мирової угоди.
Зважаючи на зазначені положення, та, враховуючи, що мирова угода одночасно є і правочином і судовою процедурою у справі про банкрутство, позивач обґрунтовано звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього заборгованості, посилаючись на те, що відповідач не виконав своїх зобов"язань за мировою угодою.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та положень статті 193 Господарського кодексу України, зобов"язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Невиконання відповідачем умов мирової угоди щодо погашення заборгованості в порядку та строки передбачені цією мировою угодою, свідчить про наявність в його діях складу цивільної відповідальності, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за мировою угодою, зобов"язання за якою відповідачем не виконуються, є цілком обґрунтованими, відповідають нормам чинного законодавства та підлягають задоволенню.
Отже, з відповідача підлягає стягненню 19800,00 грн., основного боргу. Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням наведеного, суд також визнає обґрунтованою вимогу щодо стягнення з відповідача 1 568,12 грн. інфляційних витрат та 535,29 грн. 3% річних, нарахованих за період прострочення зазначений в розрахунку позивача (а.с. 30-33).
Отже, всього з відповідача належить стягнути 21 903,41 грн. в т. ч 19800,00 грн. основного боргу, 1 568,12 грн. інфляційних витрат та 535,29 грн. 3% річних,
Судовий збір, сплачений позивачем в сумі 1 720,50 грн. за подання позовної заяви, підлягає відшкодуванню відповідачем відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 43, 44-49, 75, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з державного підприємства "Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств" (88017, Закарпатська область,м. Ужгород, вул. Гагаріна, буд.42/1, код ЄДРПОУ 32434750) на користь публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (м. Київ, пр. Перемоги,41 код. ЄДРПОУ 19357489) суму 19800,00 грн. основного боргу 535,29 грн. інфляційних витрат та 568,12 грн. 3% річних.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.
Вступна та резолютивна частини рішення проголошена 24.12.2013р.
Рішення складено 27.12.2013р.
Суддя Бобрик Г.Й.