Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
від "24" грудня 2013 р. Справа № 906/1627/13
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А. ,
за участю представників сторін:
від 1 позивача: не з'явився;
від 2 позивача: Гордійчук Я.В., довіреність від 09.12.2013р.;
від відповідача: не з'явився;
- від ІІІ особи: не з'явився;
за участю прокурора Дедяєвої О.І., посвідчення №019274,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом Прокурора м.Житомира в інтересах держави в особі Територіальної громади міста Житомира в особі Житомирської міської ради (м.Житомир) та Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (м.Житомир)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зигзаг" (м.Житомир)
за участю ІІІ особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №3 (м.Житомир)
про стягнення 20141,47грн. та звільнення приміщення.
Прокурором пред'явлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зигзаг" про стягнення 20141,47грн., з яких: 19476,29грн. заборгованості з орендної плати та 665,18 грн. пені, а також звільнення приміщення за адресою: м.Житомир, вул.Київська, 10.
23.12.2013р. від І позивача на адресу господарського суду надійшла заява №21/10306 від 19.12.2013р., згідно якої Житомирська міська рада підтримує позов прокурора м.Житомира у повному обсязі та просить здійснювати розгляд справи без участі повноважного представника.
Представник позивача КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради на виконання вимог ухвали суду від 09.12.2013р. надав обґрунтований розрахунок пені, відповідно до якого розмір пені зменшився та становить 455,50грн. (а.с.51).
Разом з тим, відповідної заяву про зменшення позовних вимог, оформленої в порядку ст. 22 ГПК України, представником другого позивача не надано.
Прокурор та представник ІІ позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, надали письмові пояснення по справі від 24.12.2013р., в яких зазначає, що періодом, за який підлягає стягненню заборгованість у сумі 20141,47грн., є період з червня по вересень 2013р. включно (а.с.52).
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Раніше, в адресованій господарському суду заяві від 25.11.2013р. за №792 Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №3 при вирішенні справи покладається на розсуд суду та просить здійснювати розгляд справи без участі ІІІ особи (а.с.30).
Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином (про що свідчить розписка відповідача у повідомленні про вручення поштового відправлення, а.с.43).
Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, 01 жовтня 2012 року між КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (позивач, орендодавець) та ТОВ "Зигзаг" (відповідач, орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №1589, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення під офіс за адресою: м.Житомир, вул.Київська, 10, що знаходиться на балансі КВЖРЕМ №3, вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 313352,00грн. без ПДВ станом на 31.07.2011р., загальною площею 81,4 кв.м. з орендною платою у розмірі 50,00грн. за 1 кв. м. без ПДВ за базовий місяць розрахунку (п.1.1 договору) (а.с.18-19).
Відповідно до п.2.1 договору вступ орендаря у користування приміщенням настає одночасно з підписанням сторонами даного договору та акту прийому-передачі об'єкта оренди.
Пунктом 3.3 договору сторони погодили, що орендна плата за перший місяць оренди становить 4070,00грн. без ПДВ у місяць і вноситься орендарем згідно наданого рахунку, не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції та податку на додану вартість.
Даний договір діє з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року (п.8.1 договору).
На випадок закінчення дії даного договору, або дострокового розірвання договору оренди на вимогу орендодавця, орендна плата сплачується по день фактичного повернення приміщення згідно з актом приймання передачі. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість по орендній платі, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи штрафні санкції (п. 3.7 договору).
На виконання умов договору оренди №1589 позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування приміщення під офіс за адресою: м.Житомир, вул.Київська, 10, загальною площею 81,4 кв.м., про що свідчить акт прийому-передачі приміщення, орендованого ТОВ "Зигзаг". (а.с.20).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором оренди від 01.10.2012р. належним чином не виконує, зокрема, не сплачує орендну плату та не повертає приміщення після закінчення строку дії договору оренди, внаслідок чого, прокурор м.Житомира звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 19476,29грн. та звільнення приміщення.
Оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частиною 3 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 3.3. договору сторони домовились, що орендна плата вноситься орендарем не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції та податку на додану вартість
Судом встановлено, що строк дії Договору оренди нерухомого майна №1589 від 01.10.2012р. закінчився 31.12.2013р., проте орендар в порушення умов його приміщення не повернув, тому орендодавець відповідно до п. 3.7 договору нараховує орендну плату за період фактичного користування приміщенням.
Відповідно до розрахунку позивача у відповідача перед позивачем існує заборгованість з орендної плати в сумі 19476,29грн. за період з червня 2013р. по вересень 2013р. (а.с.50)
З матеріалів справи вбачається, що орендна плата нарахована відповідно до умов договору з подальшою індексацією та згідно норм чинного законодавства.
Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 19476,29грн. заборгованості з орендної плати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач на підставі п.3.6 договору просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 665,18грн., проте згідно уточненого розрахунку позивача її розмір становить 455,50грн. (а.с.51).
Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.3.8 договору у разі орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується з орендаря відповідно до норм чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки, визначеної НБУ, за кожний день прострочення, включаючи день сплати.
Як вбачається з уточненого розрахунку позивача (а.с.51), Комунальне підприємство "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради здійснювало нарахування пені за період з 11 липня 2013р. по 29 жовтня 2013р.
Судом встановлено, що Договір оренди нерухомого майна №1589 від 01.10.2012р. припинив свою дію 31.12.2012 року (п.8.1 договору).
Проте, пунктом 3.7 Договору встановлено, що закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість по орендній платі, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи штрафні санкції.
Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, розмір пені, який є правомірним та підлягає задоволенню, складає 455,50грн.; оскільки позивач не звертався із відповідною заявою про зменшення розміру пені та позовні вимоги не змінював, вимоги в частині стягнення 209,68грн. пені необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Щодо вимог про звільнення ТОВ "Зигзаг" з орендованого приміщення, розташованого за адресою: м.Житомир, вул.Київська, 10, загальною площею 81,4кв.м. та повернення його орендарю та балансоутримувачу згідно акту приймання-передачі, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне:
Згідно з ч.2 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до п.6.12 Договору оренди №1589, орендар зобов'язаний у разі припинення даного договору повернути орендодавцю та балансоутримувачу в 5-денний термін об'єкт оренди в належному стані не гіршому, ніж під час передачі його в оренду, що засвідчується актом прийому-передачі.
Враховуючи, що термін дії договору оренди №1589 закінчився 31.12.2012р., позивач направив на адресу відповідача листи від 31.01.2013р. та 15.08.2013р. (а.с.21-23) з вимогою про звільнення об'єкта оренди, у зв'язку із закінченням строку дії Договору оренди, на який його було укладено.
Відповідно до ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Приписи ч.2 ст.795 Цивільного кодексу України визначають, що повернення наймачем предмету договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.
Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Відповідач орендоване приміщення, в порушення умов п.6.12 договору, не звільнив та не повернув об'єкт оренди в передбаченому договором порядку.
За таких обставин, вимога прокурора щодо повернення об'єкта оренди з підписанням акту приймання-передачі приміщення є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач письмового відзиву не надав, доводів позивача не спростував.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню частково на суму 19931,79грн., з яких: 19476,29грн. заборгованості з орендної плати та 455,50грн. пені. В частині стягнення 209,68грн. пені господарський суд відмовляє в позові.
Судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зигзаг" (10003, м.Житомир, вул.Перемоги, 7-Б, код 30558771)
на користь Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (10014, Житомир, вул.Щорса, 4, код 34788934)
- 19476,29грн. заборгованості з орендної плати;
- 455,50грн. пені.
3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Зигзаг" (10003, м.Житомир, вул.Перемоги, 7-Б, код 30558771) повернути орендодавцю - Комунальному підприємству "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (10014, Житомир, вул.Щорса, 4, код 34788934) та балансоутримувачу - Комунальному підприємству "Виробничому житловому ремонтно-експлуатаційному підприємству №3 " Житомирської міської ради (10014, м.Житомир, вул.М.Бердичівська, 4, код 13552103) приміщення, що знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Київська, 10, загальною площею 81,4 кв.м., вартістю 313352,00грн., з підписанням акту приймання-передачі приміщення.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зигзаг" (10003, м.Житомир, вул.Перемоги, 7-Б, код 30558771)
- в дохід Державного бюджету України 1702,59грн. судового збору за вимогу майнового характеру;
- в дохід Державного бюджету України 1147,00грн. судового збору за вимогу немайнового характеру.
5. В позові відмовити в частині стягнення 209,68грн. пені.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення.
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати: 4 прим.
1- в справу
2- І позивачу (рек. з повід.)
3- відповідачу (рек. з повід.)
4- ІІІ особа (рек. з повід.)