23 грудня 2013 року Справа № 920/434/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - суддіКапацин Н.В. - доповідача у справі
суддів :Бернацької Ж.О. Кривди Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 10.09.2013
у справі № 920/434/13
господарського судуСумської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування"
до Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе"
простягнення 21 452 620,92 грн.
за участю представників від:
позивача Заболотний А.М. (довір. від 28.12.12)
відповідача Танчик О.М. (довір. від 30.12.2012) Рибін В.В. (довір. від 20.12.2013)
Рішенням Господарського суду Сумської області від 04.06.2013 у справі № 920/434/13, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2013, відмовлено у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" (Позивач) про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (Відповідач) суми 21 452 620,92 грн.
Судові рішення ґрунтуються на тому, що Позивачем пред'явлено до стягнення з Відповідача збитки на суму 21 542 620,92 грн., а в силу статей 22, 623, Цивільного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодовувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Позивачем не надані докази, які підтверджують завдані йому збитки внаслідок протиправної, винної поведінки Відповідача.
Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 04.06.2013, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 у справі № 920/434/13 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування".
В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права при вирішенні даного спору.
В судовому засіданні оголошено перерву до 23.12.2013.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі директора газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (Замовник) та Відкритим акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (Підрядник) укладено договір № 4/358 від 10.03.2006, за умовами якого Підрядник зобов'язується на свій ризик, власними та залученими силами і засобами виконати у термін та порядку, визначеному умовами договору, роботи і передати у власність замовника об'єкт "під ключ", а саме:"Облаштування Хрестищенського ГКР. Реконструкція ДКЦ-1 Хрестищенського ДКС".
Відповідно до пункту 3.1. договору в редакції додаткової угоди № 2 від 23.08.2007 загальна вартість договору склала 324 682 200 грн. Розділ 4 договору передбачає умови оплати вартості договору, а саме: на підставі актів приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) і довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (форма № КБ-3). Пункт 4.3 договору, пункт 3 додаткової угоди № 2 від 23.08.2007 до договору № 4/358 від 10.03.20006 передбачають попередню оплату і авансові платежі за виготовлення обладнання і виконану роботу.
На виконання умов договору Позивач платіжними дорученнями № 232 від 23.08.2007, № 553 від 06.09.207, № 554 від 06.09.2007 здійснив попередню оплату за договором у розмірі 55 500 000 грн.
Згідно з актом приймання-передачі від 30.11.2007 Підрядник (Відкрите акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе") змонтувало устаткування на суму 42 666 000 грн. Акт приймання-передачі змонтованого устаткування підписано представниками Замовника і Підрядника та скріплено їх печатками.
Крім того, до матеріалів справи додано підписані сторонами акти приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2007 і довідки про вартість виконаних підрядних робіт за цей же період на суму 116 132, 40 грн.
Таким чином, за договором № 4/358 від 10.03.2006 Відповідачем виконано роботи на загальну суму 42 782 132, 40 грн.
За рішенням Господарського суду Сумської області від 29.10.2009 у справі № 9/110-09 задоволено позов Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування", розірвано договір № 4/358 від 10.03.2006, укладений між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" та Відкритим акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе". Рішення місцевого господарського суду у справі № 9/110-09 залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2010 і постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2010.
При задоволенні позовних вимог газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" у справі № 9/110-09 про розірвання договору № 4/358 від 10.03.2006 судами встановлено, що з огляду на приписи статей 849, 852 Цивільного кодексу України замовник вправі вимагати розірвання договору, оскільки Підрядник не розпочав роботу (відсутність розробленої та погодженої з органами державної влади та місцевого самоврядування проектної документації, експлуатаційної і виконавчої документації на об'єкт, не здійснення будівельних робіт) та істотно відступив від умов договору (у встановлені в додатку № 3 до договору та додатку № 1 до додаткової угоди № 2 від 23.08.2007 строки зобов'язання підрядником не виконані).
Згодом, за рішенням Господарського суду Сумської області від 07.06.2011 у справі № 5021/948/2011, залишеним в силі постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2011, визнано недійсним з моменту укладення договір № 4/358 від 10.03.2006 в частині додатку № 3 до договору та додатку № 1 до додаткової угоди № 2 від 23.08.2007 з посиланням на помилкове укладення зазначених додатків.
Тобто, цим рішенням визнано недійсними умови договору, які містять строки виконання робіт, що в кінцевому результаті спростувало висновки господарських судів у справі № 9/110-09 про порушення Публічним акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" строків виконання зобов'язань за договором підряду № 4/358 від 10.03.2006.
Як зазначено вище, Позивачем здійснені авансові платежі на суму 55 500 000 грн., а Відповідачем виконані роботи за договором № 4/358 від 10.03.2006 на загальну суму 42 782 132, 40 грн.
У червні 2010 року Дочірня компанія "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" звернулася до Господарського суду Сумської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" про стягнення невикористаного авансу на суму 12 717 867, 60 грн., посилаючись на положення статей 653, 1212 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Сумської області від 01.11.2010 у справі № 16/75-10, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2011, задоволено позовні вимоги Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування", стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" суму 12 717 867,60 грн. Під час розгляду справи № 16/75-10 до участі у справі залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна спілка" в якості Відповідача 2.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2011 скасовано судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів по справі № 16/75-10, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Постанова суду мотивована тим, що судами не з'ясовано обставин, пов'язаний з тим, хто виступає потерпілим у даних правовідносинах та хто саме є, на момент звернення з позовом особою, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, а резолютивна частина рішення не містить висновків щодо позову до Відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна спілка".
За результатами нового розгляду справи № 16/75-10 рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, залишених без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.01.2013, відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування", яке стало правонаступником в результаті реорганізації Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" суми 12 717 867,60 грн.
В постанові Вищого господарського суду України від 21.01.2013 по справі № 16/75-10, зокрема, зазначається що договір № 4/358 від 10.03.2006 за ініціативою Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" судовими рішеннями у справі № 9/110-09, розірвано відповідно до частин 2, 4, 5 статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено законом або договором, а у разі, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Крім того, в постанові Вищого господарського суду України від 21.01.2013 по справі № 16/75-10 вказується на те, що позивач (Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування") не є потерпілим у розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України, а відповідач 1(Відкрите акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе") особою, яка набула майно (грошові кошти) без достатньої правової підстави, а тому, відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України позивач не має права вимагати від першого відповідача повернення йому попередньої оплати, здійсненої позивачем на виконання своїх зобов'язань за діючим на той час договором № 4/358.
В березні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" про стягнення цієї ж суми невикористаного авансу у розмірі 12 717 867, 60 грн. з посиланням на частину 5 статті 653 Цивільного кодексу України, статтю 224 Господарського кодексу України, які передбачають, що якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору і учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 19.03.2013 порушено провадження по даній справі № 920/434/13.
13.05.20113 Позивачем до Господарського суду Сумської області подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно з якою Позивач просив стягнути з Відповідача суму 21 452 620,92 грн., із яких 12 717 753, 32 грн. - не повернутий аванс і 8 734 753,32 грн. - це сума, яка складає збитки Позивача у зв'язку з тим, що він купив газотурбінні приводи (ГТП) Д-336-2Т у третьої особи (Приватного підприємства "РОМСТРОЙ") дорожче ніж у Відповідача, поставка яких передбачалася за договором № 4/358 від 10.03.2006.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" суди попередніх інстанцій вказали на відсутність вини Відповідача у розірванні договору № 4/358, у зв'язку з чим відсутні підстави для покладенні на Відповідача збитків Позивача.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з позицією судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
З визнанням недійсними умов договору про строки виконання зобов'язань по договору № 4/358 від 10.03.2006 (справа № 5021/948/2011) доведено відсутність вини Відповідача у несвоєчасному виконанні договірних зобов'язань і, як наслідок, звернення Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" з позовом про розірвання договору № 4/358 від 10.03.2006 (по справі № 9/110-09) мало місце з власної ініціативи Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування".
Частина 4 статті 849 Цивільного кодексу України надає право замовникові у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Порушуючи питання про розірвання договору № 4/358 від 10.03.2006 Позивач мав передбачити, що йому необхідно буде купувати газотурбінні приводи по більш високій ціні, ніж за договором № 4/358, укладеним з Відповідачем.
Витрати на суму 8 734 753,32 грн. Позивач здійснив після розірвання (припинення) договірних відносин за договором № 4/358 від 10.03.2006, а тому суди попередніх інстанцій обґрунтовано залишили без задоволення позовні вимоги Позивача на суму 8 734 753, 32 грн., оскільки за розірваним договором № 4/358 від 10.03.2006 зобов'язання припинилися з 18.03.2010 (після прийняття постанови Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2010 у справі № 9/110-09), а тому відсутні правові підстави для покладення відповідальності на Відповідача за вказані збитки.
Тобто, своєю поведінкою Позивач довів відсутність протиправної поведінки Відповідача і причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача, що виключає можливість застосування відповідальності Відповідача за наявні у Позивача збитки.
Більше того, згідно з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2010 у справі № 9/110-09 договір № 4/358 розірвано з 17.03.2010, а договір № УГВ 997/11-10 з Приватним підприємством "РОМСТРОЙ" на поставку газотурбінних приводів укладено 19.05.2010.
Крім того, статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до частини 5 статті 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Тобто правила статті 653 Цивільного кодексу України застосовуються до правовідносин, які виникли з договору і зумовлюються істотним порушенням однією із сторін умов договору (частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України), приписи статті 1212 Цивільного кодексу України застосовуються до позадоговірних зобов'язань.
Договір № УГВ 997/11-10 від 19.05.2010 з Приватним підприємством "РОМСТРОЙ" Позивач укладав після розірвання договору № 4/358 від 10.03.2006 і рішеннями господарських судів у справі № 5021/948/2011 (про визнання недійсним договору № 4/358 в частині строків виконання зобов'язань) виключена можливість застосування частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України про істотне порушення Відповідачем зобов'язань за договором № 4/358, а тому відсутні правові наслідки для застосування частини 5 статті 653 Цивільного кодексу України.
Також судовими рішеннями у справі № 16/75-10 відмовлено Позивачеві в позові в частині стягнення суми 12 717 867, 60 грн. із застосуванням приписів, зазначених в статті 1212 Цивільного кодексу України, що в силу частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України виключає можливість застосування цієї норми матеріального права при вирішенні спору у даній справі.
Згідно з пунктом 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.11.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і втих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями( в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.
З аналізу наданих до даної справи доказів і судових рішень з інших справ можна зробити висновок, що Позивач скористався своїм правом на відмову від договору, але відповідно до частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України він зобов'язаний відшкодувати Підрядникові збитки, завдані розірванням договору.
При цьому, до матеріалів справи додані рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2011 у справі № 38/362, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 06.03.2012, рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2011 у справі № 19/142, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 03.04.2012 із яких слідує, що на виконання укладеного з Позивачем договору № 4/358 від 10.03.2006 Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" уклало договори № 4/275 від 31.08.2007, № 0708-07-СМО від 07.08.2007 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна спілка" на поставку газотурбінних двигунів для комплектації Хрестищенської ГКР ГПУУ ДК "Укргазвидобування" і облаштування Хрестищенського ГКР. За цими договорами відповідач здійснив попередню оплату Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна спілка", але через розірвання договору № 4/358 від 10.03.2006, укладеного між Позивачем і Відповідачем, відповідач звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про розірвання договорів № 4/275 від 31.08.2007, № 0708-07 - СМО від 07.08.2007, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна спілка" та повернення частини неосвоєного авансу на загальну суму 12 839 773,75 грн.
Судовими рішеннями у справах № 38/362, № 19/142, залишеними в силі судом апеляційної і касаційної інстанцій, відмовлено у задоволенні позовів Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" з посиланням на норми статті 631, 652, 653, 1212 Цивільного кодексу України, статтю 180 Господарського кодексу України.
Тому, у зв'язку з розірванням договору № 4/358 від 10.03.2006 за ініціативою Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" Відповідачеві спричинені збитки в розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України, Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" є потерпілою особою і суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові обґрунтовано вказав на відсутність складу цивільного правопорушення в діях Відповідача, а саме: протиправної поведінки; збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини.
В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Укргаз- видобування" здійснює аналіз судових рішень, пов'язаних з даною справою, але доказів скасування тих рішень Позивачем не наведено. Судами попередніх інстанцій зроблена належна оцінка наявним доказам, правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів по даній справі.
Касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" залишається без задоволення, а постанова Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 у справі 920/434/13 - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського від 10.09.2013 у справі № 920/434/13 залишити без змін.
Головуючий - суддя Н.В. Капацин
Судді Ж.О. Бернацька
Д.С. Кривда