24.12.13р. Справа № 904/8296/13
за позовом Приватного підприємства "НВП Строймонтажналадка", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі Відокремленого структурного підрозділу "Вагонне депо Мудрьона", м. Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості за договором на технічне обслуговування та налагодження газового обладнання в сумі 19 200 грн. 00 коп.
Суддя Красота О.І.
Представники:
від позивача: Кучак Ю.О., дов. №б/н від 21.1.2013 року;
від відповідача: Жовтобрюх О.В., дов. №47 від 01.01.2013 року;
Приватне підприємство "НВП Строймонтажналадка" (далі-Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі Відокремленого структурного підрозділу "Вагонне депо Мудрьона" (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості за договором на технічне обслуговування та налагодження газового обладнання в сумі 19 200 грн. 00 коп. - основного боргу та судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору №253/10 на технічне обслуговування та налагодження газового обладнання від 12.11.2012 року. (а.с. 8-10).
21.11.2013 року Відповідач направив на адресу господарського суду заперечення на позовну заяву та доповнення від 10.12.2013 року, в яких посилаючись на відсутність повноважень у представника Відповідача при підписанні спірного договору, не виконанням робіт за період грудень 2012 року - березень 2013 року, просить суд в позові відмовити, оскільки Відповідач не вимагав виконання робіт Позивачем. Крім того, Відповідач не є належним Відповідачем.
В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Представник Відповідача посилаючись на відзив на позовну заяву та доповнення до неї, просить суд в позові відмовити.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.
В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника Позивача та Відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
07.11.2012 року за № 1720 на ім'я Позивача від відокремленого структурного підрозділу "Вагонне депо Мудрьона" ДП "Придніпровської залізниці" (Відповідач) надійшов лист з проханням укласти угоду на технічне обслуговування та налагодження газових модулів розташованих за адресою: вул.. Транспортна, 22А, ПТО Кривий Ріг Головний. Вказаний лист був підписаний в.о. начальника вагонного депо Мудрьона Рипюк В.П. (а.с. 98).
12.11.2012 року між Позивачем (далі-Виконавець) та Відповідачем (далі-Замовник) був укладений Договір №253/10 на технічне обслуговування та налагодження газового обладнання (далі-Договір), відповідно до розділу 1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання наступних зобов'язань по обслуговуванню газового обладнання: технічне обслуговування та налагодження газового обладнання ДП "Придніпровська залізниця" ВСП "Вагонне депо Мудрьона" (обладнання, що безпосередньо відноситься до вироблення, подачі тепла: МН-100 - 2 шт.)
Зі сторони Відповідача (Замовника) вказаний договір підписано та скріплено печаткою начальником відокремленого структурного підрозділу «Вагонне депо Мудрьона» ДП «Придніпровська залізниця» Сєдуновим Олексієм Вікторовичем, який при підписанні вказаного договору діяв на підставі довіреності №243 від 01.01.2012 року.
Вартість послуг за Договором визначається кошторисною документацією або калькуляцією та складає: 24 000 грн. 00 коп. (в т.ч. ПДВ 20%). Оплата здійснюється протягом п'яти робочих днів після підписання Акту (Актів) виконаних робіт. (п.п. 2.1, 2.2 Договору).
Згідно з пунктом 9.1 Договору, він вступає в силу з моменту підписання та діє до 01.03.13 р.
До вказаного Договору, між Позивачем та Відповідачем в особі начальника депо Сєдунова О.В., також підписано та скріплено печатками сторін (з урахуванням робот та матеріалів за кошторисом) Договірну ціну на суму 24 000 грн. 00 коп., на технічне обслуговування та налагодження газового обладнання Відповідача (а.с.119-128).
Пунктом 6.2. Договору сторони визначили, що Договір може бути розірваний достроково будь-якою стороною при наявності поважних причин з попереднім повідомленням іншої сторони не менше ніж за 30 днів до строку такого розірвання. Оплата послуг Виконавця у цьому випадку проводиться в об»ємах виконаних робіт по Акту, складеному Виконавцем та підписаним обома сторонами. Приводами розірвання договору (серед іншого) - є неякісне обслуговування Виконавцем, яке повинно бути зафіксоване Актами та претензіями.
На час розгляду справи, сторонами суду не надано жодних доказів розірвання вказаного Договору, визнання його недійсним як в частині так і в цілому, крім того сторонами не надано жодних доказів (в продовж його дії) стосовно наявності Актів чи претензій зі сторони Відповідача (Замовника) відносно не якісного обслуговування чи взагалі не виконання робіт Позивачем (Виконавцем) за вказаним вище Договором.
В період з листопада 2012 року по березень 2013 року, на виконання умов Договору, Позивачем Відповідачу були надані послуги з технічного обслуговування та налагодження газового обладнання, про що Позивачем складено Акти приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 24 000 грн. 00 коп., тобто за листопад, грудень 2012 року, січень, лютий, березень 2013 року (а.с. 130-132, 12-14, 18-20, 24-26, 30-32).
З вказаних Актів приймання виконаних будівельних робіт, Відповідачем в особі начальника депо Седунова О.В. підписано лише Акт за листопад 2012 року (а.с. 130-132) на суму 4 800 грн. 00 коп., а також довідку про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року на вказану вище суму (а.с. 129).
Підписавши Акт виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року (а.с.130-132) на суму 4 800 грн. 00 коп., на підставі рахунку №98 від 21.01.2013 року (а.с.103), Відповідачем 14.03.2013 року Позивачу сплачена сума у розмірі 4 800 грн. 00 коп. (а.с.104), що підтверджується банківською випискою ПАТ «Фінанси та кредит» від 14.03.2013 року.
Інших будь-яких доказів, стосовно існування між сторонами договірних чи інших правовідносин на підставі яких відбувалась оплата вказаних грошових коштів, сторонами суду не надано.
Відповідач відмовився від підписання Актів виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року, січень - березень 2013 року, у зв'язку з чим Позивач неодноразово на його адресу направляв листи з доданими актами, для їх підписання за №92 від 28.02.2013 року, №100 від 19.04.2013 року (а.с. 35-38).
01.04.2013 року Відповідач на ім»я Позивача направив лист №402 від 01.04.2013 року, який був підписаний в.о. начальника вагонного депо Мудрьона Рипюк В.П. (а.с.100), в якому вказуючи про реформування на залізничному транспорті, відповідно до наказів як Укрзалізниці так і Придніпровської залізниці, буде проведена реорганізація відокремленого структурного підрозділу «Вагонне депо Мудрьона» ДП «Придніпровська залізниця» шляхом виділення з його складу пунктів технічного обслуговування вагонів Мудрьона та інших, з проханням переоформити рахунки за технічне обслуговання котельні ПТО Кривий Ріг Головний на ВСП «Вагонне депо Батуринська» ДП «Придніпровська залізниця».
На лист Позивача за №100 від 19.04.2013 року Відповідач 18.05.2013 року за № 734 надав відповідь (а.с.102), де вказав про неможливість підписання вказаних Актів за період з грудня 2012 року - березня 2013 року, так як послуги з технічного обслуговування та налагодження обладнання вагонного депо Мудрьона Позивачем не надавались.
28.05.2013 року Позивач на адресу Відповідача направив претензію від 29.05.2013 року №б/н з вимогою сплатити залишок заборгованості у розмірі 19 200 грн. 00 коп., яку останній отримав 07.06.2013 року (а.с.42).
Відповідач листом за № 868 від 12.06.2013 року (а.с.83) надав Позивачу відповідь на претензію відповідно до якого вказує на те, що начальнику вагонного депо Мудрьона Седунову О.В. на підставі виданої довіреності від 01.01.2012 року за № 258 не надано будь-яких повноважень на укладання витратних договорів від імені ДП «Придніпровська залізниця».
Так як договір підписаний не вповноваженою особою він є фактично нікчемним.
Таким чином, не підписання Актів виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року, січень - березень 2013 року та не сплатою Відповідачем суми заборгованості у розмірі 19 200 грн. 00 коп., і стали причиною звернення Позивача до суду з відповідним позовом.
Станом на час розгляду спору доказів сплати заборгованості сторонами до суду не надано.
Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з п.п. 1, 2 статті 853 Цивільного кодексу України, Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Як вказувалось вище, сторонами не надано жодних доказів (в продовж дії Договору) стосовно наявності Актів чи претензій зі сторони Відповідача (Замовника) відносно не якісного обслуговування чи взагалі не виконання робіт Позивачем (Виконавцем) за вказаним вище Договором.
Направивши на адресу суду 21.11.2013 року свої заперечення, Відповідач посилається на відсутність за довіреністю №258 від 01.01.2012 року (а.с.87) повноважень у начальника відокремленого структурного підрозділу "Вагонне депо Мудрьона" ДП "Придніпровська залізниця" Сєдунова О.В. на підписання господарських витратних договорів.
Договір №253/10 від 12.11.2012 року підписаний начальником відокремленого структурного підрозділу «Вагонне депо Мудрьона» ДП «Придніпровська залізниця» Сєдуновим Олексієм Вікторовичем, на підставі довіреності №243 від 01.01.2012 року, яка згідно до журналу реєстрації довіреностей за 2012 рік ДП «Придніпровська залізниця», була видана на ім"я головного бухгалтера відокремленого структурного підрозділу «Господарська служба» ДП "Придніпровська залізниця" (а.с. 139-143) Некрасову Ірину Леонідівну.
З огляду на вказані обставини, Відповідач стверджує на тому, що так як Договір підписано не вповноваженою на це особою, то фактично він і не вимагав виконання робіт Позивачем. Крім того, Відповідач зазначає, що ДП «Придніпровська залізниця» не є належним Відповідачем.
Отже, Відповідач стосовно підписання вказаного вище договору, стверджує на тому, що начальником відокремленого структурного підрозділу «Вагонне депо Мудрьона» ДП «Придніпровська залізниця» Сєдуновим Олексієм Вікторовичем, на підставі довіреності №243 від 01.01.2012 року, яка стосувалась іншої особи, вчинено правочин з перевищенням повноважень.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Статтею 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( ст. 626 ЦК України ).
Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Вимоги ст. 92 ЦК України встановлюють, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Зміст цивільних прав та обов'язків органів юридичної особи, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, відповідно до ст. 88 ЦК України, визначаються установчими документами юридичної особи.
Відповідно до ч.2 ст. 207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Статтею 241 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Вказані твердження Відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки Відповідачем фактично був схвалений договір №253/10 від 12.11.2012 року, а саме на підставі рахунку Позивача на суму 4 800 грн. 00 коп. №98 від 21.01.2013 року на виконання послуг з технічного обслуговування та наладки газового обладнання (а.с. 103) Відповідачем було сплачено за вказані послуги суму в розмірі 4 800 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою за 14.03.2013 року, яка міститься в матеріалах справи. (а.с. 104).
Таким чином, дії Відповідача по сплаті вказаної суми свідчать про схвалення останнім спірного правочину в розумінні статті 241 ЦК України, що прямо вказує на необґрунтованість доводів Відповідача.
Крім того, в своїх запереченнях Відповідач посилається на відсутність у відокремленого структурного підрозділу "Вагонне депо Мудрьона" статусу юридичної особи, що підтверджується «Положенням про відокремлений структурний підрозділ "Вагонне депо Мудрьона" ДП «Придніпровська залізниця» (а.с.69-73) (п.1.1. Положення), а таким чином відсутність у нього права на підписання вказаного договору, що не може бути прийнято судом до уваги, оскільки коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи визначається вказаним Положенням, а відповідно до Положення про відокремлений підрозділ Відповідача, його начальник діє на підставі довіреності, виданої начальником залізниці та самого положення (п.7.2.2.Положення).
Пунктом 3.3 Постанови Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013 року (далі-Постанова) передбачено, що у господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами.
Вирішуючи спори, пов'язані з представництвом юридичної особи у вчиненні правочинів, господарські суди повинні враховувати таке.
Письмовий правочин може бути вчинений від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта.
Особа, призначена уповноваженим органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час вчинення правочинів діє у межах своєї компетенції без довіреності.
Що ж до кола повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно вчинення правочинів від імені цієї особи, то воно визначається її установчими документами, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджене юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.
Припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Наприклад, третя особа, укладаючи договір, підписаний керівником господарського товариства, знає про обмеження повноважень цього керівника, оскільки є акціонером товариства і брала участь у загальних зборах, якими затверджено його статут.
У зв'язку з наведеним господарському суду слід виходити з того, що контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо:
- такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 ЦК України);
- про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.
Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.
Відповідно до пункту 3.4 Постанови, наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.
Якщо керівник відособленого підрозділу юридичної особи мав відповідні повноваження, але у правочині помилково відсутні вказівки на те, що її укладено від імені юридичної особи, то ця обставина також не може бути підставою для визнання правочину недійсним. У таких випадках правочин слід вважати вчиненим від імені юридичної особи.
Стосовно зауважень Відповідача, що ДП «Придніпровська залізниця» не є належним Відповідачем, суд вважає за необхідне вказати на наступне.
Пунктом 1.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.
Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу, наприклад: "Стягнути з підприємства "А" в особі його відокремленого підрозділу - філії N1 на користь організації "Б" в особі її Н-ської філії таку-то суму".
З огляду на викладене вище, у зв»язку з тим, що позов Позивача заявлений до суду саме до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі Відокремленого структурного підрозділу "Вагонне депо Мудрьона", доводи Відповідача, що ДП «Придніпровська залізниця» не є належним Відповідачем у справі, не заслуговують на увагу суду у з в»язку з їх не доведеністю.
Не заслуговують на увагу суду також і доводи Позивача, стосовно стягнення заборгованості з Відповідача за виконані роботи за березень 2013 року.
На запит суду стосовно стягнення суми заборгованості за березень 2013 року при наявності умов передбачених пунктом 9.1 Договору, відносно дії Договору до 01.03.2013 року, тобто граничного терміну виконання робіт, Позивач не зміг пояснити та довести належними та допустимими доказами вказані вимоги, що в свою чергу вказує про недоведеність останніх за вказаний період.
На підставі викладеного, оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково зі стягненням з Відповідача на користь Позивача суми в розмірі 14 400 грн. 00 коп. - основного боргу за періоди виконаних робіт грудень 2012 року, січень та лютий 2013 року. В решті позовних вимог в сумі 4 800 грн. 00 коп. за період виконаних робіт в березні 2013 року відмовити.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43-45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Вагонне депо Мудрьона" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, р/р 26002000157 в КВ "Експрес-Банк", МФО 906964, ЄДРПОУ 01074207) на користь Приватного підприємства "НВП Строймонтажналадка" (50065, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Косіора, 80/8, р/р 26000132718980 в КФ ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" м.Кривий Ріг, МФО 305835, ЄДРПОУ 34488677) 14 400 грн. 00 коп. - основного боргу, 1 290 грн. 37 коп. - судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
В решті позовних вимог - відмовити.
Суддя О.І. Красота
Рішення підписано
26.12.2013р.