Справа № 185/12230/13-ц
24 грудня 2013 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Шаповалової І.С.,
при секретарі судового засідання Булдаковій К.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства 'ДТЕК Павлоградвугілля' , про відшкодування моральної шкоди спричиненої пошкодженням здоров'я, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача моральну шкоду завдану йому отриманими на виробництві професійними захворюваннями у сумі 40 000 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він працював на підприємствах відповідача і за цей час, при виконанні своїх трудових обов'язків, захворів на професійне захворювання. Згідно висновку МСЕК позивача визнано інвалідом третьої групи безстроково та встановлено сукупно 50% втрати працездатності первинно . Позивач зазначає, що у зв'язку з втратою професійної працездатності йому спричинена моральна шкода, оскільки фізичний біль, душевні страждання, переживання, викликані наслідками професійного захворювання стали невід'ємною частиною його існування, він втратив професійну працездатність, постійно змушений приймати лікарські препарати.
Позивач у позовній заяві просив справу розглядати без його участі.
Відповідач позовні вимоги не визнав повністю та просив в їх задоволенні відмовити у повному обсязі. У своїх запереченнях відповідач в обґрунтування своїх доводів зазначає, що вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню з підстав пропущення позивачем строку на звернення до суду. Також вважає, що позивачем не доведено факту спричинення йому моральної шкоди, а тому сума виплати за моральну шкоду не може бути стягнена судом.
Суд, з'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий час працював на підземних роботах в умовах дії несприятливих виробничих факторів на підприємствах, правонаступником яких є відповідач ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", та був звільнений у зв'язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров'я, що підтверджується копією трудової книжки.
При виконанні трудових обов'язків позивач отримав виробничі травми, про які зазначено в акті за формою Н-1 №48 про нещасний випадок на виробництві від 09 липня 1997 року та в акті за формою Н-1 №54 про нещасний випадок на виробництві від 18 серпня 1999 року (а.с. 10-11, 12-13)
Після освідувань Павлоградською МСЕК 20 жовтня 1999 року (а.с. 8,9) 14 травня 2001 року (а.с. 7,-14) позивачу встановлено 50% втрати професійної працездатності та визнано інвалідом третьої групи безстроково.
Наведені обставини свідчать про те, що втрата працездатності у позивача пов'язана з травмою в результаті нещасного випадку від 08 липня 1997 року та від 17 серпня 1999 року
Отже, на час виникнення спірних правовідносин, а саме станом на час первинного огляду позивача - 20 жовтня 1999 року щодо втрати ним професійної працездатності у зв'язку з нещасним випадком, можливість відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням ним трудових обов'язків, за рахунок роботодавця на підставі рішення суду передбачалися п.11 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472 (далі - Правила), в розмірі, що не може перевищувати 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від інших будь-яких виплат (абзац п'ятий пункту 11 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.97 р. N 1100).
Розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян з 02.09.1996 року по 31.12.2003 року становив 17 гривень, у відповідності до Указу Президента України від 21.11.95 р. № 1082/95 та Указу Президента України від 25.08.96 р. № 762/96.
Таким чином, 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян становили - 2550 гривень (17 гривень х 150=2550 гривень), що складало максимальний розмір відповідно до п.11 Правил.
На правовідносини, які виникли між сторонами, поширюється дія ЦК України в редакції 1963 року, відповідно до ст.83 якої позовна давність не застосовується щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, оскільки вони випливають з порушення особистих немайнових прав(п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди").
З набранням чинності ЦК України 2004 року позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю(п.3 ч.1 ст.268 ЦК України).
За таких обставин позивач не пропустив строк для звернення до суду за захистом своїх прав щодо відшкодування моральної шкоди, яку відшкодовувати зобов'язаний саме відповідач - ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", оскільки не створило працівнику безпечні та нешкідливі умови праці, в той час як відповідно до вимог ч.1 ст.6, ст.13 Закону України "Про охорону праці" обов'язок створити безпечні умови праці покладено на роботодавця, а тому доводи відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності та що підприємство не повинно відшкодовувати моральну шкоду протирічать діючому законодавству.
Таким чином, у позивача наявні правові підстави для відшкодування моральної шкоди, позовна давність на вимоги про яку не поширюється згідно вказаної ст.83 ЦК України, саме підприємством відповідно до п.11 Правил в розмірі, що не може перевищувати 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від інших будь-яких виплат, а саме - 2550 грн.
У зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення позову у визначеному позивачем розмірі та стягнення іншої грошової суми на відшкодування моральної шкоди ніж суми 2550 грн.
Крім зазначеного, відповідно до ст. 88 ЦПК України, ст.ст. 4, 5 Закону України "Про судовий збір"підлягає до стягнення з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 229 грн. 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 22, 58 Конституції України, ст.ст. 268, 1167, 1168 ЦК України, ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 179, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь держави судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І. С. Шаповалова