Справа № 0427/8807/2012
№ 2/183/1118/13
18.11.2013 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Дубовенко І.Г.,
при секретареві Гончаровій С.Є.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Будинкоуправління № 2 Гвардійської квартирно-експлутаційної частини району до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом Будинкоуправління № 2 Гвардійської квартирно-експлутаційної частини району до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що квартира АДРЕСА_1 є житловим фондом Міністерства оборони України і в грудні 1997 року була надана для постійного проживання ОСОБА_1 та членам її сім'ї, на підставі ордеру НОМЕР_1, виданого Гвардійською КЕЧ району 18.12.1997року. Однак відповідачі з моменту отримання ордеру фактично не проживають в зазначеній квартирі. При цьому ОСОБА_4. з моменту отримання ордеру по теперішній час не проживає в квартирі, залишаючись в ній зареєстрованою, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 10.01.2001 року знімалися з реєстрації у зв'язку з виїздом до м.Дніпропетровськ, а з 30.11.2006 року знову зареєструвалися, при цьому в квартирі так і не проживали. Крім того, зазначену квартиру відповідачі здавали в піднайом ОСОБА_5, яка проживала в ній разом зі своєю дитиною. 01.11.2012 року позивачем було направлено вимогу ОСОБА_5 про добровільне виселення зі спірної квартири. У встановлений у вимозі строк остання зі спірної квартири не виселилася, повідомивши позивача про те, що вона разом з дитиною оселилася в квартирі АДРЕСА_1 - з дозволу ОСОБА_2 Вважають, що вищезазначені обставини підтверджують, що відповідачі втратили інтерес до спірної квартири і не використовують її для особистого проживання. Будь-яких заяв про продовження строку їх відсутності на адресу позивача не надходило. У зв'язку з тим, що відповідачі більше шести місяців не проживають в спірній квартирі без поважних причин, позивач вимушений звернутися до суду з позовом та просить визнати їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1.
В судовому засіданні представник позивача в повному обсязі підтримав позовні вимоги та, посилаючись на ті ж підстави, просив їх задовольнити в повному обсязі. В останнє судове засідання представник позивача не зявився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, вважаються такими, що належним чином повідомлені судом, тому як судові повістки повернуті на адресу суду без вручення за
В зв'язку з тим, що сторони та інші учасники судового процесу в судове засідання не з'явились фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, що неодноразово роз'яснювалося сторонам у справі в ході судового розгляду. Справа досить тривалий час знаходиться в суді, в ході попереднього розгляду справи позивачем уточнювалися позовні вимоги; сторонами подавалися докази.
18 грудня 1997 року на ім'я ОСОБА_1 та членів її сім'ї: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 - був виданий ордер на жиле приміщення - АДРЕСА_1 (а.с. 3)
В квартирі АДРЕСА_1 - зареєстровані відповідачі (а.с. 4).
Згідно ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців. Тут же, в ст. 71 ЖК України, вказаний перелік обставин, визнаних поважними причинами, при яких житлове приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців.
На підтвердження факту того, що відповідачі не проживають за місцем реєстрації більше шести місяців, позивачем надані:
- акти, складені комісією у складі: голови комісії - депутата селищної ради та працівників БУ-2 Гвардійської КЕЧ району, затверджені ТВО начальника БУ-2 Гвардійської КЕЧ району від 12.10.2012 року, 30.11.2012 року (а.с. 5-6);
- та довідка про те, що ОСОБА_3 не навчалася в Черкаській ЗОШ (а.с. 7).
Крім того, позивачем надано рішення суду від 25.04.2013 року Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, що набрало законної сили 07.05.2013 року - про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до БУ № 2 Гвардійської КЕЧ району про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди.
Суд не може погодитись з такими доводами позивача, тому як, по перше - актом встановлюється наявність або відсутність будь-якої події в момент його складання, а від так - виходом 12.10.2012 року та 30.11.2012 року неможливо встановити відсутність або наявність наймачів протягом шестимісячного терміну, а тим більше - з 1997 року по 2012 рік.
Рішення суду від 25.04.2012 року не містить в собі встановлення будь-яких обставин по даній справі, що мають значення, не містить будь-яких підтверджень наявності або відсутності відповідачів в спірній квартирі.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається житлове приміщенні протягом 6 місяців, якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад 6 місяців, цей строк може бути продовжено наймодавцем, а у разі спору - судом. Згідно із ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням внаслідок відсутності понад встановлені строки здійснюється у судовому порядку.
Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не знайшов підтвердження факт відсутності відповідачів понад шість місяців у спірній квартирі, а тому в задоволенні позову про визнання їх такими, що втратили право користування АДРЕСА_1 - необхідно відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 5-8, 10-12, 57-61, 88, 169, 212- 215 ЦПК України, ст.ст. 71, 72 ЖК України, -
В задоволенні позовних вимог Будинкоуправління № 2 Гвардійської квартирно-експлутаційної частини району до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.Г.Дубовенко