Справа № 0427/8958/2012
іменем України
14.05.2013 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Дубовенко І.Г., при секретарі Гончарової С.Є., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Новомосковської міської ради, Комунальне підприємство «Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер плюс», ОСОБА_2 про скасування рішення виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, свідоцтва про право власності та його державну реєстрацію, -
ОСОБА_1 звернулась до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до виконавчого комітету Новомосковської міської ради, Комунальне підприємство «Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер плюс», ОСОБА_2, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області № 1012 від 21.11.2007 року «Про оформлення права власності на 1 чергу комплексу хлібоприймального пункту АДРЕСА_1 за ТОВ «Інтер Плюс»;
- визнати нечинним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 30.11.2007 року серії САА № 144530, яким засвідчено, що 1 черга хлібоприймального пункту розташованого за адресою: АДРЕСА_1 належить ТОВ «Інтер Плюс»;
- зобов'язати КП «Новомосковське МБТІ» скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 першої черги за ТОВ «Інтер Плюс».
В обґрунтування заявленого позову позивачка посилалась на те, що з 03.12.1988 року позивач та ОСОБА_2 знаходились у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу вони мають доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. В період шлюбу, який був розірваний у листопаді 2005 року, вони сумісно проживали, вели спільне господарство, сумісно вели трудову діяльність, придбали майно у спільну сумісну власність, а саме: ? частку комплексу (1-черга хлібоприймального пункту) АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 12.07.2004 року, виданого згідно рішення виконкому Новомосковської міської Ради депутатів № 414/1 від 16.06.2004 року; комплекс (промбаза) АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 04.04.2003 року, що видано згідно рішення виконкому Новомосковської міської Ради депутатів № 151 від 04.03.2003 року. Вона разом з ОСОБА_2 також спільно займалась підприємницькою діяльністю,, заробляли кошти на родину, спільно будували. Вона та ОСОБА_2 для здійснення підприємницькою діяльністю зареєстрували ТОВ «Інтер Плюс» де були засновниками. Після розірвання шлюбу питання про поділ майна ОСОБА_2 обіцяв вирішити добровільно, однак через фінансові проблеми попросив відкласти це питання. В подальшому, при зверненні позивача до Новомосковського МБТІ їй стало відомо, що 21.11.2007 року виконавчим комітетом Новомосковської міської ради було прийнято рішення №1012 про оформлення права власності на 1 чергу комплексу хлібоприймального пункту АДРЕСА_1 за ТОВ «Інтер Плюс». 30.11.2007 року виконавчим комітетом Новомосковської міської Ради буловидано свідоцтво про право власності, яким засвідчено, що 1 та 2 черги хлібоприймального пункту належить ТОВ «Інтер Плюс». В подальшому це майно було передано ОСОБА_2 у іпотеку.
Оскільки вона будучи співвласником на праві спільної сумісної власності ? першої черги хлібоприймального пункту та не надала письмової згоди про передачу вказаного майна у іпотеку, ОСОБА_2 звернувся до виконкому Новомосковської міської ради про передачу частки та отримання права власності за ТОВ «Інтер Плюс», після чого розпорядився вказаним майном на власний розсуд.
Вважає, що при винесенні рішення виконкомом Новомосковської міської ради була перевищена надана органам місцевого самоврядування компетенція,
Крім того, зазначає, що державна реєстрація прав власності на нерухоме майно повинна була проводитись органами БТІ за місцем знаходження об'єкту нерухомого майна. Крім того, позивач вказує, що державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав. В зв'язку з тим, що рішення виконкому Новомосковської міської ради № 1012 від 21.11.2007 року та свідоцтво про право власності від 30.11.2007 року винесено незаконно, вважає що реєстрація права власності на ? частку першої черги хлібоприймального пункту, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Інтер Плюс», яка проведена КП «Новомосковське МБТІ» є незаконною та протиправною.
В судовому засіданні представник позивача в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, оскільки позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Ухвалою суду встановлений заочний розгляд справи.
В зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксування за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про укладення шлюбу, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб 03.12.1988 року. Даний шлюб був розірваний 12.06.2007 року, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу.
Згідно ст.. 60 Сімейного Кодексу України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної приватної власності.
Ст.65 СК України передбачає, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
Відповідно до ст.. 68 СК України передбачено, що Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.
Згідно ст.. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена. Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном. Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.
Як вбачається з свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.07.2004 року, ОСОБА_2 та ТОВ «Інтер Плюс» є власниками по ? частини комплексу 1 черги хлібоприймального пункту АДРЕСА_1.
На підставі заяви ПП ОСОБА_2 виконавчим комітетом Новомосковської міської ради винесено рішення № 1012 від 21.11.2007 року «Про оформлення права власності на 1 чергу комплексу хлібоприймального пункту АДРЕСА_1 за ТОВ «Інтер Плюс», про що також 30.11.2007 року було видане свідоцтво про право власності на 1 чергу комплексу хлібоприймального пункту АДРЕСА_1, власником якого вказано ТОВ «Інтер Плюс».
Згідно рішення Новомосковського міськрайонного суду від 25.05.2012 року, яке набрало законної сили, визнано частково недійсним договір іпотеки, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра» від 26.10.2007 року щодо передачі в іпотеку комплексу промбази та земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Як вбачається з рішення ОСОБА_2 була надана заява від ОСОБА_1 яка була посвідчена нотаріально, та з якої вбачалось, що вона надала згоду на передачу в іпотеку нерухоме майно, що належало позивачу та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності. Однак згідно висновку судової почеркознавчої експертизи № 2399-11 від 05.08.2011 року підпис від імені ОСОБА_1 в графі «підпис» заяви від 25.10.2007 року виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою, а тому, суд приходить до висновку, що рішення виконавчого комітету Новомосковської міської ради №1022 від 21.11.2007 року є незаконним та підлягає скасуванню, а свідоцтво про право власності від 30.11.2007 року також підлягає скасуванню, оскільки порушує права співвласника майна - ОСОБА_1.
Суд не приймає до уваги посилання позивача, що виконавчий комітет Новомосковської міської ради при прийнятті рішення №1022 від 21.11.2007 року перевищив надану органам місцевого самоврядування компетенції.
Згідно ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку,
встановленому законом.
Згідно п. 1.3. «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно» державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
В зв'язку з тим, що рішення виконавчого комітету Новомосковської міської ради №1022 від 21.11.2007 року та свідоцтво про право власності від 30.11.2007 року підлягає скасуванню, то суд приходить до висновку, що реєстрація права власності на ? частку першої черги хлібоприймального пункту, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Інтер Плюс» також підлягає скасуванню.
Що стосується позовних вимог позивача щодо зобов'язання КП «Новомосковське МБТІ» скасувати державну реєстрацію, то в цій частині вимог необхідно відмовити, тому як спори із суб'єктами владних повноважень щодо зобов'язання вчинити певні дії, не належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 5- 8, 10, 57, 60, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.. 203, 215, 369 ЦК України, ст..ст. 60, 65, 68 СК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до виконавчого комітету Новомосковської міської ради, Комунальне підприємство « Новомосковське міжрайонне бюро технічної
інвентаризації», Товариства з обмеженою відповідальністю « Інтер плюс », ОСОБА_2 про скасування рішення виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, свідоцтва про право власності та його державну реєстрацію задовольнити частково.
Скасувати рішення виконавчого комітету Новомосковської міської ради № 1012 від 21.11.2007 року «Про оформлення права власності на 1 чергу комплексу хлібоприймального пункту АДРЕСА_1 за ТОВ «Інтер Плюс».
Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 30.11.2007 року серії САА № 144530, яким засвідчено, що перша черга хлібоприймального пункту розташованого за адресою АДРЕСА_1 належить ТОВ «Інтер Плюс».
Скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 - 1 черги комплексу хлібоприймального пункту за ТОВ «Інтер Плюс».
В іншій частині позовних вимог позивачу відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя І.Г.Дубовенко