Справа № 182/4852/13-ц
Провадження № 2/0182/2538/2013
Іменем України
23.07.2013 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого - судді Тихомирова І.В.
при секретарі - Рахуба О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на 1/2 частину будинку у порядку спадкування за законом, -
встановив:
Позивачка звернулася до суду із позовом про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на 1/2 частину будинку у порядку спадкування за законом.
Свої вимоги мотивує тим, що його бабусі, ОСОБА_3, на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності від 10.04.1979 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.04.1979 року належала 1/2 частина домоволодіння АДРЕСА_1
За життя ОСОБА_3 залишила заповіт, яким все своє майно, де б воно не знаходилося та з чого б не складалося, вона заповіла позивачу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої вищевказане майно. Єдиним спадкоємцем за заповітом даного майна є позивач у справі.
В установлений законом строк позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з відсутністю доказів родинних відносин зі спадкодавцем.
Враховуючи те, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3, але через незалежні від нього причини не може належним чином посвідчити своє право власності на спадкове майно, він просить суд задовольнити позов.
Заслухавши позивача, розглянувши заяву відповідача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно пп. 4,5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в ред. 2003 року) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилася на час дії ЦК України (в ред. 1963 року) і була прийнята позивачем фактично, шляхом спільного проживання зі спадкодавцем до моменту його смерті та вступу в управління спадковим майном, до цієї спадщини підлягають застосуванню саме норми ЦК України (в ред. 1963 року).
Згідно ст. 534 ЦК України (в ред. 1963 року) кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Як було встановлено судом бабусі позивача, ОСОБА_3, на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності від 10.04.1979 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.04.1979 року належала 1/2 частина домоволодіння АДРЕСА_1
За життя ОСОБА_3 залишила заповіт, яким все своє майно, де б воно не знаходилося та з чого б не складалося, вона заповіла позивачу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої вищевказане майно. Єдиним спадкоємцем за заповітом даного майна є позивач у справі.
В установлений законом строк позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з відсутністю доказів родинних відносин зі спадкодавцем (а. с. 6 - 20).
Проблема у встановленні факту родинних відносин між ОСОБА_3 та позивачем виникла у тому, що її прізвище у різних документах написано по - різному: «ОСОБА_2» і «ОСОБА_2».
Факт родинних відносин у судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, пояснивши, що різні варіанти написання прізвища бабусі позивача є результатом орфографічної помилки.
При таких обставинах суд вважає, що позивач є спадкоємцем спірного майна за заповітом, має намір його прийняти, від спадкування не усувався, а тому його позов підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 534 ЦК України (в ред. 1963 року), ст. ст. 10, 11, 14, 15, 212, 213-215, 218, 256 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, визнавши ОСОБА_1 онуком ОСОБА_3.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті його бабусі, ОСОБА_3.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, можуть оскаржити рішення в той же строк з дня отримання копії рішення суду.
Суддя: І. В. Тихомиров