справа № 208/2613/13-ц
№ провадження 2/208/1153/13
Іменем України
07 жовтня 2013 р. м. Дніпродзержинськ
м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська у складі:
судді Гібалюк Т.Я.
при секретарі Бардадим О.В.
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, відповідача - ОСОБА_3, представника служби у справах дітей виконавчого комітету Заводської районної ради у м. Дніпродзержинську - Шевцової С.В., прокурора - Гармаша Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав відносно сина відповідачки та встановлення над ним опіки. Позов мотивує тим, що відповідачка ОСОБА_3 є донькою позивачки ОСОБА_1 та матір»ю ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 р. Відповідачка самоусунулася від виховання сина, не працює, не проживає за місцем реєстрації, не утримує дитину, веде аморальний спосіб життя, неодноразово застосовувала до дитини фізичну силу. Відносно неї відкрито кримінальне провадження за відповідальність за злісне невиконання обов»язків по догляду за дитиною. Дитина знаходиться під опікою бабусі - позивачки ОСОБА_1 Крім того, відповідачка 22 січня 2013 р. побила сина.
В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечувала, пояснила, що позивачка ОСОБА_1, її матір, дійсно піклується за дитиною. Але позивачка не дає можливості відповідачці виховувати свого сина, бабуся чинить перепони у спілкуванні матері з сином. Між відповідачкою та позивачкою склалися неприязні стосунки, в результаті яких мати вигнала її з квартири, де вона зареєстрована та де проживає її син. Між ними постійно виникають конфлікти з приводу того, що позивачка не бажає віддати їй сина.
В судовому засіданні представник служби у справах дітей виконавчого комітету Заводської районної ради у м. Дніпродзержинську та прокурор, проти задоволення позову заперечували, пояснили, що позбавлення батьківських прав, є крайнім заходом впливу на особу, що не виконує батьківських обов»язків, необхідно дати шанс відповідачці для виправлення своєї поведінки.
Суд вислухав сторони, вивчив матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про народження та копії актового запису про народження № 703 від 2 жовтня 2006 р., зробленого Заводським відділом ДРАЦС реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 р. Матір»ю дитини записана відповідачка - ОСОБА_3, відомості про батька дитини записані в порядку, передбаченому ст. 135 Сімейного Кодексу України.
За роз»ясненнями п. 15,16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» від 30 березня 2007 р., позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, що не виконують батьківських обов»язків і ухилення від їх виконання можна розцінювати лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов»язками.
В судовому засіданні суд не встановив доказів винної поведінки ОСОБА_3 чи свідомого нехтування нею своїми батьківськими обов»язками, або того, що ОСОБА_3 зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами.
Суд вважає, що в судовому засіданні з пояснень сторін та свідків, достовірно встановлено те, що сумлінно виконувати свої батьківські обов»язки відповідачці ОСОБА_3 заважають її напружені стосунки з рідною матір»ю. Так, бабуся дитини, яка любить онука та має бажання піклуватися ним, заперечує намаганням відповідачки ОСОБА_3 спілкуватися з сином, між позивачкою та відповідачкою постійно виникають сімейні конфлікти з приводу аморального, на думку позивачки, способу життя доньки - відповідачки ОСОБА_3 Ці обставини не заперечували в судовому засіданні сторони. Після чергової сварки з матір»ю, яка відбулася в грудні 2012 р., відповідачка ОСОБА_3 покинула житло в квартирі, де проживає її сім»я, син, мати, та де вона має реєстрацію, та щоб уникнути конфліктів з матір»ю стала проживати в квартирі, житло в якій орендує.
В судовому засіданні суд встановив, що відповідачка любить свого сина, заперечує проти позбавлення її батьківських прав, вона опинилася в складних життєвих умовах, які склалися в результаті взаємовідносин зі своєю матір»ю.
Крім того, спілкуватися з сином, піклуватися ним, відповідачці незаконно перешкоджає також адміністрація навчального закладу №24, учнем 1-Б класу якого став 1 вересня 2013 р. ОСОБА_5. В судовому засіданні позивачка та відповідачка пояснили, що відповідачка на початку навчального року відвідала навчальний заклад з метою забрати свого сина після уроків в навчальному закладі, але їй в цьому було відмовлено. Ці обставини підтверджуються і наданим в судовому засіданні позивачкою ОСОБА_1 клопотанням директора начального закладу №24 м. Дніпродзержинська, про те, що адміністрація навчального закладу просить прискорити розгляд справи щодо встановлення опіки над неповнолітнім ОСОБА_5 громадянкою ОСОБА_1 та позбавлення батьківських прав ОСОБА_3, оскільки вона «загрожує викраденням» свого сина.
Також, в судовому засіданні суд не встановив доказів того, що відповідачка у січні 2013 р. побила свого сина. Так, як вбачається з копії висновку спеціаліста №82 від 23 січня 2013 р., зробленого судово-медичним експертом Дніпродзержинського відділення ОКЗ «Бюро СМЕ», експертом при освідченні дитини - ОСОБА_5, 2006 р. н. , у присутності бабусі ОСОБА_1, будь-яких видимих ушкоджень на дитині не виявлено. ( а.с.11) Факт побиття свого сина, жорстокого поводження з ним, відповідачка в судовому засіданні заперечувала.
Відповідно до положень ст. 164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1. не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров»я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування, 2. ухиляються від виконання своїх обов»язків по вихованню дитини, 3. жорстоко поводяться з дитиною, 4. є хронічними алкоголіками або наркоманами, 5.вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва, 6. засудженні за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Суд вважає, що враховуючи виниклу між сторонами конфліктну ситуацію, заперечення ОСОБА_3 проти позбавлення її батьківських прав, враховуючи те, що позивачка ОСОБА_1 чинить перепони у спілкуванні відповідачки з сином, та те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, а інші дієві заходи впливу відносно неї не здійснювались, позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 суперечить інтересам її сина, ОСОБА_5, 2006 р. н., підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки - немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд,
вирішив:
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі до канцелярії Заводського райсуду м. Дніпродзержинська апеляційної скарги протягом 10 днів з дня оголошення рішення суду.
Суддя Гібалюк Т. Я.