Справа № 2-9137/11
2/201/4140/2013
23 грудня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Демидової С.О.
при секретарі Пєронкові М.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої дорожньо - транспортною пригодою,-
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача. В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що 05 листопада 2010 року о 14 год. 45 хв. відповідач керуючи автомобілем «Ніссан Навара», державний номер НОМЕР_1, рухався в м. Дніпропетровську на перехресті вул. Робоча та вул. Уральська, де перед початком руху не переконавшись в безпеці свого маневру, допустив зіткнення з транспортним засобом «Міцубісі Лансер», державний номер НОМЕР_2, під керуванням позивача. Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2010 року винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_2 Відповідно до висновку експертного дослідження автотоварознавця № 217 матеріальна шкода, яка спричинена в результаті ДТП, становить 43 565 грн. 03 коп.. На підставі договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності страхова компанія АТ СК «АХА» Страхування» 21 березня 2011 року виплатила йому страхове відшкодування у сумі 24 990 грн. залишок невідшкодованих збитків становить 18 135 грн. 35 коп., які відповідач відмовляється відшкодовувати у добровільному порядку. Крім того, позивачу спричинено моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 10 000 грн. посилаючись на наведене, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач та його представник просила відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки ОСОБА_1, не є власником автомобіля «Міцубісі Лансер», а тому не є належним позивачем.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Судом встановлено, що 05 листопада 2010 року о 14 год. 45 хв. ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Ніссан Навара», державний номер НОМЕР_1, рухався в м. Дніпропетровську на перехресті вул. Робоча та вул. Уральська, де перед початком руху не переконавшись в безпеці свого маневру, допустив зіткнення з транспортним засобом «Міцубісі Лансер», державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2010 року винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_2 /а.с. 9/.
Згідно п. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до висновку експертного дослідження авто товарознавця № 217 матеріальна шкода, яка спричинена в результаті ДТП, становить 43 565 грн. 03 коп. /а.с. 12-35/.
На підставі договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності страхова компанія АТ СК «АХА» Страхування» 21 березня 2011 року виплатила ОСОБА_3 страхове відшкодування у сумі 24 990 грн. /а.с.11/ залишок невідшкодованих збитків становить 18 135 грн. 35 коп..
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є зокрема діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1188 ЦК України визначений порядок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок взаємодії декількох джерел підвищеної небезпеки, відповідно до якого шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди": розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.
Виходячи з цього положення, право на відшкодування заподіяної майну шкоди має особа, якій належать речові права на нього ( ст. 396 ЦК України).
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що автомобіль «Міцубісі Лансер» державний номер НОМЕР_2 належить ОСОБА_3, а не позивачу, який як зазначено у свідоцтві, має право лише керувати ним, крім того з рахунка - фактури № ДН020151 від 20 грудня 2010 року вбачається, що кошти за відновлення автомобіля «Міцубісі Лансер» державний номер НОМЕР_2 , сплачував ОСОБА_3 у розмірі 16 059 грн. 48 коп./а.с. 91-93/.
Згiдно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на якi вона посилається як на пiдставу своїх вимог i заперечень. Частиною 3 вказаної статтi передбачено, що доказуванню пiдлягають обставини, якi мають значення для ухвалення рiшення у справi i щодо яких у сторін та iнших осiб, якi беруть участь у справi, виникає спiр.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивач не є власником автомобіля «Міцубісі Лансер» державний номер НОМЕР_2, за ремонт автомобіля сплачував ОСОБА_3, тобто діями відповідача не було спричинено матеріальну шкоду саме позивачу, а отже позивач не має права на її відшкодування.
Судові витрати розподілити на підставі ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення
Суддя С.О. Демидова