Справа № 201/11240/13-ц
пр. № 2/201/3183/2013
04 листопада 2013 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого - судді Галічого В.М.
При секретарі - Баштаненко І.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа - Реєстраційна служба Ялтинського міського управління юстиції в Автономній Республіці Крим, про визнання права власності, -
У вересні 2013 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь грошову суму у розмірі 24.000, 00 грн., а також судові витрати по справі. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 24.01.2008 р. між ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір підряду, відповідно до якого відповідач зобов'язалась виконати роботи по будівництву домоволодіння АДРЕСА_1. 04.02.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір субпідряду, відповідно до якого позивач зобов'язався на свій ризик за завданням відповідача виконати роботи по будівництву вищезазначеного домоволодіння. Позивачем були виконанні всі умови даного договору, були проведені роботи у відповідності з будівельними нормами та правилами на власний ризик та за свої кошти. Загальна вартість виконаних робіт складає 24.000, 00 грн. Відповідно до умов договору підряду відповідач була зобов'язана здійснити розрахунок з позивачем протягом 10 днів з моменту підписання акту виконаних робіт відповідачем. 25.08.2008 р. позивачем було направлено на адресу ОСОБА_2 акти виконаних робіт, проте на сьогоднішній день відповідач їх не підписала та не здійснила розрахунок з позивачем за виконані роботи.
Заперечуючи проти позову, відповідач ОСОБА_2 пред'явила до позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 зустрічний позов, в якому просила встановити факт невиконання ОСОБА_1 будівельних робіт за договором субпідряду укладеного 04.02.2008 р., а також визнати за нею право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, а саме: літ. А цокольний поверх, загальною площею 144,6 кв.м. та перший поверх, загальною площею 170,6 кв.м. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 в порушення зобов'язань не виконали умови, укладеного між сторонами договорів підряду та субпідряду. Також ОСОБА_2 зазначила, що ОСОБА_1 жодних коштів та матеріальних цінностей для здійснення будівельних робіт по будівництву домоволодіння АДРЕСА_1 не витрачав, а отже не має право на відшкодування заявленої ним у відшкодування грошової суми. Відповідач ОСОБА_3 зі свого боку не виконав умови договору підряду, а саме не здійснив оплату за виконані позивачем будівельні роботи, у зв'язку з чим на підставі п. 6.5. договору підряду ОСОБА_2 має право претендувати на визнання за нею права власті на домоволодіння АДРЕСА_1.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити повністю. Проти задоволення зустрічного позову не заперечував.
Представник відповідача ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій проти позову заперечувала, керуючись ч. 4 ст. 267 ЦК України просила застосувати позовну давність до вимог ОСОБА_1 та відмовити йому у задоволені позову. На задоволенні зустрічного позову наполягала, просила його задовольнити у повному обсязі з викладених у ньому підстав.
Відповідач ОСОБА_3 та третя особа Реєстраційна служба Ялтинського МУЮ в АРК за зустрічним позовом у судове засідання не з'явилися, явку своїх представників не забезпечили, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 24.01.2008 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір підряду, відповідно до якого остання зобов'язалась виконати роботи по будівництву домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 5-7).
04.02.2008 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір субпідряду, відповідно до якого позивач зобов'язався на свій ризик за завданням відповідача виконати роботи по будівництву домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 8-10).
У зв'язку з тим, що позивачем ОСОБА_1 не були виконані зобов'язання за договором субпідряду на виконання будівельних робіт від 04.02.2008 р., відповідач ОСОБА_2 за власний рахунок здійснила будівництво домоволодіння АДРЕСА_1.
Як вбачається з технічної документації спірного домоволодіння літ. А, воно складається з цокольного поверху, загальною площею 144,6 кв.м. та першого поверху, загальною площею 170,6 кв.м. (а.с. 38-41).
Згідно технічного висновку про оцінку технічного стану будівельних конструкцій будівлі житлового будинку по АДРЕСА_1, складеного ТОВ «Дніпропетровський проектно-конструкторський технологічний інститут», ліцензія АВ № 558538 від 22.09.2010 р., дійсна до 22.09.2015 р., основні несучі конструкції житлового будинку знаходяться в задовільному робочому стані та відповідно до класифікації, наведеної в документі «Нормативних документів з питань обстежень, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації…К. 1997» відповідає категорії К-І, житловий будинок відповідає санітарно-гігієнічним та протипожежним нормам, освітленості та інсоляції, об'ємно-планувальні та конструктивні рішення прийняті згідно з вимогами діючих нормативних документів, що дозволяє даний житловий будинок надійно та безпечно експлуатувати в якості житла (а.с. 17-30).
Аналізуючи фактичні обставини справи та вирішуючи питання про обґрунтованість позову ОСОБА_1, суд приходить до наступного.
Так, згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 64 ЦПК України письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд, за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.
Згідно ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
З урахуванням вищевикладеного, а також того, що позивачем ОСОБА_1 не надано належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог та не доведено факт виконання ним укладеного з відповідачем договору, позивач у позовній заяві зазначає, що про порушення свого права з боку відповідача ОСОБА_2 він дізнався у 2008 р., про що свідчать його посилання на акти виконаних робіт, які він 25.08.2008 р. направляв на адресу відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом вже після спливу строку позовної давності. При цьому представником відповідача було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності до даного позову, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми - відмовити у повному обсязі.
Вирішуючи питання про обґрунтованість зустрічного позову, суд приходить до наступного.
Так, відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Підрядник має право вимагати авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Згідно ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або її окремих етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника - достроково.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та чинного законодавства.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу особи, що здійснила самочинне будівництво, суд може визнати за нею право власності на самовільно збудоване нерухоме майно, якщо це не порушує права інших осіб.
Статтею 331 ЦК України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 332 ЦК України переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ.
Пунктом п. 6.5. договору підряду від 04.02.2008 р. передбачено, що у разі не оплати замовником вартості робіт за цим договором право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 переходить до підрядника.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що будівництво спірної будівлі було проведено позивачем за зустрічним позовом за власні кошти, остання відповідає спеціальним вимогам, порушень прав інших осіб у зв'язку з будівництвом не вбачається і сторони на такі обставини не посилалися, суд вважає позовні вимоги в частині визнання права власності обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. При цьому позовні вимоги в частині встановлення факту невиконання ОСОБА_1 будівельних робіт за договором субпідряду укладеного 04.02.2008 р. між сторонами задоволенню не підлягають як такі, що не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.
Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалене рішення, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог. При цьому оскільки позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 звільнена від сплати судового збору, судовий збір у розмірі 3.441, 00 грн. підлягає стягненню в доход держави з відповідача ОСОБА_3 як власника земельної ділянки на якій зведено спірне нерухоме майно.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 16, 57, 58, 60, 64, 319, 328, 331, 332, 375, 376, 525, 526, 615, 837, 854 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 27, 58-60, 88, 212-215 ЦПК України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити у повному обсязі.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, а саме: літ. А цокольний поверх, загальною площею 144,6 кв.м. та перший поверх, загальною площею 170,6 кв.м.
У задоволені решти вимог зустрічного позову ОСОБА_2 - відмовити.
В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_3 в доход держави 3.441, 00 грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, втім не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.М. Галічий