Справа № 201/14567/13-ц
Провадження № 2о/201/360/2013
10 грудня 2013 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
головуючого судді - Браги А.В.,
при секретарі - Лампіки О.В.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу окремого провадження № 201/14567/13-ц за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Перша державна нотаріальна контора м. Дніпропетровська про встановлення факту родинних відносин, -
26 листопада 2013 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська звернувся заявник із вищезазначеною заявою окремого провадження, в якій просив суд встановити юридичний факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 є рідним батьком заявника. В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 послався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько заявника - ОСОБА_2, після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому на праві власності майно. Враховуючи той факт, що на момент своєї смерті батько заповіт не склав, а заявник є єдиним спадкоємцем за законом першої черги, - керуючись зазначеною вище нормою, заявник протягом шести місяців звернувся до Першої державної нотаріальної контори м. Дніпропетровська із заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 на підставі заяви була заведена спадкова справа № 698/2013 від 10 жовтня 2013 року. Для встановлення факту родинних відносин між померлим та заявником до нотаріальної контори останнім була надано його свідоцтво про народження, паспорт, а також свідоцтво про смерть батька. В процесі аналізу наданих документів нотаріусом була виявлена невідповідність прізвища заявника «ОСОБА_1», та прізвища померлого батька «ОСОБА_2», у зв'язку з чим, 02 листопада 2013 року за № 4478/02-31 Першою державною нотаріальною конторою м. Дніпропетровська було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, за якою заявнику було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 з причини неможливості встановлення родинних зв'язків з померлим та рекомендована з цього приводу звернутися до суду.
10 грудня 2013 року ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити посилаючись на обставини, викладені в заяві та обґрунтовуючи їх доказами, наявними в матеріалах справи, а також поясненнями свідка, який був допитаний судом в судовому засіданні.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, згідно якої просив розглянути справу без участі нотаріальної контори та прийняти рішення на розсуд суду відповідно до вимог чинного законодавства.
Дослідивши наявні у справі докази, вирішивши належність допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок всіх доказів у їх сукупності й оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному з'ясуванню всіх обставин справи, суд вважає, що вимоги заявника підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого Жовтневим районним бюро ЗАГС м. Дніпропетровська від 13 лютого 1955 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився заявник, батьком якого є - «ОСОБА_2», а матір'ю - «ОСОБА_6» (рос. мова) (а.с. 7).
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 20 квітня 2013 року (а.с. 8).
За даними паспортів та згідно довідки квартального комітету № 6 Жовтневої районної у місті ради від 06 серпня 2013 року, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2. Також за даною адресою був зареєстрований батько заявника, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який був знятий з реєстрації за місцем мешкання у зв'язку зі смертю - ІНФОРМАЦІЯ_3) (а.с. 5, 10 - 11).
02 листопада 2013 року державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори м.Дніпропетровська ОСОБА_5 було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, у відповідності до якої ОСОБА_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його батька ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з тим, що в ОСОБА_1 немає можливості встановити родинні зв'язки з померлим, тому що прізвище в паспорті сина - ОСОБА_1, а прізвище батька в свідоцтві про смерть - ОСОБА_2 (а.с. 13).
Отже, звернення заявника до суду із даною заявою обумовлено бажанням прийняти спадщину після померлого батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину в державній нотаріальній конторі і неможливістю це зробити без звернення до суду через наявність перешкоди у вигляді відсутності документів на підтвердити родинних відносин заявника та померлого спадкодавця.
Згідно до ст. 124 ч. 2 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст. 234 ч. 2 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Нормою ст. 256 ЦПК України закріплено перелік таких юридичних фактів, що підлягають встановленню в порядку окремого провадження, де серед іншого зазначено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5, відповідно до п. 1 ст. 273 ЦПК суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Аналізуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини в контексті викладених норм законодавства, враховуючи, що у досліджених в судовому засіданні правовстановлюючих документах, повністю знайшов підтвердження факт родинних відносин заявника та померлого ОСОБА_2, як сина та батька.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215, 256, 259 ЦПК України, суд -
Заяву, - задовольнити.
Встановити, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідним батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Судові витрати у справі розподілити у відповідності до закону.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя А.В. Брага