Справа № 210/3476/13-ц
Провадження №2/210/1413/13
"19" листопада 2013 р.
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі
головуючого судді - Чайкіної О.В.
при секретарі - Ромашевському В.Є.,
за участю сторін - не з'явилися
третьої особи - не з'явилася
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 197 ЦПК України, в залі суду цивільну справу за позовом Виконкому Дзержинської районної у місті ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, органи опіки та піклування Дзержинської районної у місті ради, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, та зняття з реєстраційного обліку ,-
Позивач, Виконком Дзержинської районної у місті ради, звернувся до суду з вищеназваним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що згідно з діючим законодавством України, до компетенції органів місцевого самоврядування належить управління житловим фондом комунальної власності, питання розподілу та надання житла, що належить до комунальної власності, розташованого на території району, у тому числі кімнат у гуртожитках. Здійснюючи вказані повноваження, виконкомом Дзержинської районної у місті ради встановлено, що на реєстраційному обліку у кімнаті № НОМЕР_1 загальною площею 22,6 кв. м, жилою площею 17,9 кв.м, в гуртожитку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 знаходяться ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2. Вказаний гуртожиток перебуває в комунальній власності міста, обслуговується комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація № 8". Кімната не приватизована та не є приватною власністю відповідачів. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 тривалий час, з 2008 року, у кімнаті фактично не мешкають, їхнє місце перебування невідоме, будь-яка інформація про них відсутня. Оплата за комунальні послуги по кімнаті не сплачується, що призводить до неякісного обслуговування житлового фонду та збільшення заборгованості за енергоресурси. Враховуючи те, що Відповідачі без поважних причин тривалий час, понад шість місяців, не мешкають у вищезазначеній кімнаті, при цьому зареєстровані в ній, позивач просить визнати їх особами, що втратили право користування жилим приміщенням та зняти з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
В судовому засіданні представник позивача не була присутньою, до початку розгляду справи надала заяву про розгляд справи у її відсутність, наполягала на задоволенні позовних вимог (а.с. 20).
Відповідачі у судовому засіданні не були присутніми, про час та місце розгляду справи повідомлялись в установленому порядку, заяви про розгляд справи за їхньою відсутності до суду не надходило, тому суд розглядає справу у відсутність відповідачів з ухваленням заочного рішення.
Представники третіх осіб - Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, орган опіки та піклування Дзержинської районної у місті ради до суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причину неявки суд не повідомили.
Враховуючи викладене, суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст.197 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності суд приходить до наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 мали тимчасову реєстрацію в гуртожитку з 20.10.2008р., однак не мешкають в гуртожитку за вказаною адресою з 2008 року (а.с.4),
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 не є зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_1 (111-113).
Згідно з ч.1 ст.71 Житлового кодексу УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до ст.72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
За змістом ст. ст. 6, 127 ЖК УРСР жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Гуртожитки можуть використовуватися для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.
Постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року № 208 затверджене Примірне положення про гуртожитки, яким відповідно до ст. 131 ЖК України визначається порядок користування гуртожитком, зокрема можливість збереження права користування жилою площею у гуртожитку при тимчасовій відсутності деяких категорій громадян (п.13 Примірного положення).
Разом з тим, а також відповідно до ч.8 ст.8 ЦПК України та з урахуванням подібності за змістом правовідносин саме щодо користування жилою площею у гуртожитку з правовідносинами, що регулюються загальними правилами ст.ст.71,72 ЖК України щодо відсутності осіб, які мають право користування жилим приміщенням державного або громадського житлового фонду, положення цих правил про збереження за відсутньою особою права на жиле приміщення слід застосовувати і в разі тимчасової відсутності у гуртожитку особи, якій у ньому надавалася жила площа (за відсутності підстав для виселення).
Відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи. Реєстрація місця проживання (перебування) здійснюється відповідно до положень ст. 6 вказаного Закону.
В той же час, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначає, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Судом встановлено, що Відповідачі не проживають у гуртожитку та не зареєстровані в даному гуртожитку, що підтверджується матеріалами справи, зокрема офіційними довідками відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Дніпропетровській області (а.с. 111-113).
Таким чином, посилання позивача на те, що відповідачі в справі перебувають на реєстраційному обліку, у зв'язку з чим нараховуються комунальні платежі, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що відповідачі взагалі користувались кімнатою у гуртожитку, а також у зв'язку з чим та з яких підстав така кімната їм була відведена.
Згідно ст.ст.3,11 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст.16 ЦК України, за положеннями якої під способами захисту суб'єктивних цивільних прав є закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення(визнання) порушених(оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Особа, право якої порушено, може скористатися відповідно до ст.16 ЦК України, не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права.
Згідно ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Проте позивач, звертаючись до суду, не надав достовірності, повноти доказів, які обґрунтовують вказані вимоги.
За таких підстав позовні вимоги у цілому підлягають відмові у їх задоволенні.
Таким чином, перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, оцінивши представлені докази (а.с. 3-5), суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відсутність факту реєстрації відповідачів у гуртожитку свідчить про те, що відсутні правові підстави для звернення до суду за позовом про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом та зняття їх з реєстраційного обліку з цього житла, у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно п. 7 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільняється від сплати судового збору, тому судовий збір в розмірі 114,70 грн. на підставі ч. 4 ст. 88 ЦПК України слід компенсувати за рахунок держави стягнути на користь держави з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.15, 60, 88 ч.1, 212, 215, 224, 294 ЦПК України, ст.ст. 71, 72 Житлового кодексу Української РСР, ст.ст. 29, 30, 41, 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", суд, -
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.15, 60, 88 ч.1, 212, 215, 224 294 ЦПК України, ст.ст. 71, 72 Житлового кодексу Української РСР, ст.ст. 29, 30, 41, 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", суд, -
У задоволенні позову Виконкому Дзержинської районної у місті ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, органи опіки та піклування Дзержинської районної у місті ради про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, та зняття з реєстраційного обліку - відмовити в повному обсязі.
Судовий збір в розмірі 114,70грн. компенсувати за рахунок держави
Заочне рішення може бути переглянуто Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: О. В. Чайкіна