Справа № 211/6600/13-к
Провадження № 1-кп/211/491/13
25 грудня 2013 р. Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Рибаєв О. А, при секретарі судового засідання: Шириновій А.М.,
за участю: прокурора прокуратури Довгинцівського району м.Кривого Рогу Дніпропетровської області Новічкова С.О.,
обвинуваченого ОСОБА_2,
потерпілої ОСОБА_3,
провівши судовий розгляд у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Кривий Ріг кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013040720001786 від 16.05.2013р., відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Новопілля Дніпропетровської області, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1, громадянин України, освіта середня-спеціальна, неодружений, не працює, раніше судимий:
1) 10.11.2004р. Довгинцівським районним судом м.Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік.
2) 18.07.2005р. Довгинцівським районним судом м.Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3,70 КК України до позбавлення волі на 3 роки. На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати покарання за вироком Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 10.11.2004 року та остаточно призначити покарання у виді 3 років 1 місяців позбавлення волі. Звільнений умовно-достроково на 5 місяців 29 днів.
3) 23.03.2010 року Саксаганським районним судом м.Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 70 ч.1 КК України у виді позбавлення волі на 3 роки 6 місяців. 17.07.2012 року на підставі 81 КК України звільнений умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 20 днів,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
16 травня 2013р., приблизно о 04 год.00хв., обвинувачений ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, діючи повторно, знаходячись у приміщенні квартири АДРЕСА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю контролю з боку потерпілої та свідків, шляхом вільного доступу, таємно викрав речі, які належали гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, а саме: мобільний телефон марки «Нокіа 6130 і», вартістю 273 гривні з сім-картою оператору мобільного зв'язку «Київстар» № НОМЕР_1, вартістю 25 гривень, мобільний телефон марки «Самсунг Е1120», вартістю 211 гривень з сім-картою оператору мобільного зв'язку «Київстар» № НОМЕР_2, вартістю 25 гривень, з грошима на рахунку 15 гривень, грошові кошти в сумі 5000 гривень, кредитну картку банку «А-Банк» на ім'я останньої, після чого, звернувши викрадене майно на свою користь, з місця скоєння злочину зник, тим самим спричинивши гр. ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 5549 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч.2 ст.185 КК України визнав повністю, фактичних обставин справи, викладених у матеріалах кримінального провадження, не оспорював, та показав наступне. У середині травня 2013 року, знаходячись у приміщенні квартири АДРЕСА_1, скориставшись відсутність контролю з боку потерпілої ОСОБА_3, відсутністю поблизу інших свідків, таємно викрав речі потерпілої - мобільний телефон марки «Самсунг Е1120», мобільний телефон марки «Нокіа 6130 і», кредитну картку на ім'я потерпілої ОСОБА_3, грошові кошти у сумі 5000 грн.. Гроші витратив на власні потреби. Щиро кається у скоєному, просить суворо не карати.
Покази обвинуваченого ОСОБА_2 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
У зв'язку з тим, що фактичні обставини скоєння кримінального правопорушення стороною обвинувачення та обвинуваченим у судовому засіданні не заперечувались, судом відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин які ніким не оспорюються, та прийнято рішення при розгляді справи обмежитись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особистість обвинуваченого.
Положення ч.3 ст. 349 КПК України стосовно обмеження права учасників судового провадження на оскарження в апеляційному порядку роз'яснено судом учасникам судового провадження у судовому засіданні.
Оцінюючи вищезазначені докази, суд вважає, що вина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, є цілком доведеною, та, кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 2 ст.185 КК України, за ознаками таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Відповідно до ст. 18 КК України обвинувачений ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, підпадає під дію ч.1 ст. 19 КК України та є суб'єктом скоєного злочину.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України класифікується як злочин середньої тяжкості.
Пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_2 обставинами, відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_2, згідно до ст.67 КК України, є вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Суд також враховує особу обвинуваченого, який спостерігався лікарем-психіатром з 1997 року з приводу реакції утрудненої адаптації, в 2006 року знятий з обліку у зв'язку з відбуванням покарання у виді позбавлення волі, в подальшому за медичною допомогою не звертався (а.с.59), на обліку в лікаря нарколога перебував під профілактичним наглядом з червня 2008 р. з приводу вживання алкоголю зі шкідливими наслідками, знятий з під нагляду у травні 2013 року за відсутністю відомостей (а.с.58), не працює, неодноразово судимий за скоєння злочинів проти власності (а.с.54-57), за місцем проживання характеризується посередньо (а.с.54), скоїв злочин у період умовно-дострокового звільнення. Також суд враховує думку потерпілої ОСОБА_3, яка просила суворо не карати обвинуваченого.
Враховуючи всі обставини по справі, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_2 повинен понести покарання у межах санкції, передбаченої у ч.2 ст.185 КК України, у виді позбавлення волі.
При призначенні покарання суд застосовує ст.71 КК України.
Підстав для застосування ст. ст.69, 69-1 КК України судом не встановлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 не обирався.
Керуючись ст.ст.373-376 КПК України, суд -
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч. 1 ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.03.2010 року, та, з урахуванням ст.72 КК України (виходячи зі співвідношення, передбаченого ст. 72 КК України одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі) призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 2 (два) місяці.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Речовий доказ - мобільний телефон марки «Самсунг Е1120», чорного кольору, imei: НОМЕР_3, зарядний пристрій до нього та кредитну банківську картку «А-Банк» НОМЕР_4, що передані на зберігання потерпілій ОСОБА_3 (а.с.49) - вважати поверненим за належністю.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рога Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст.394 Кримінального процесуального кодексу України.
Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.
Головуючий суддя Рибаєв О. А