№ 207/3112/13-к
№ 1-кп/207/214/13
20 листопада 2013 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі головуючого судді : САВЧЕНКА В.О.
при секретарі : ГОРБ С.Б.
за участі прокурора : ВЕЛИЧКО С.М.
захисника : ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську кримінальне провадження № 12013040780001565 за обвинуваченням:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Олександрія, Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, офіційно не працюючого, раніше судимого :
17 серпня 2009 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за частиною 2 статті 186 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, звільнений 20 квітня 2013 року за відбуттям строку покарання;
який фактично мешкає в АДРЕСА_1, за частиною 2 статті 186 КК України 2001 року,
ОСОБА_3 повторно, 02 червня 2013 року приблизно о 23.30 годині, біля будинку ¹ 76, по проспекту Леніна, в м. Дніпродзержинську, маючи намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, підійшов до раніше йому незнайомого ОСОБА_4 та діючи умисно, з корисливих мотивів, вирвав з рук потерпілого, тобто відкрито заволодів його майном, а саме: мобільним телефоном «Нокіа 1616», вартістю 370 гривень, в якому знаходились сім-карта оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 10 гривень, після чого з міста скоєння кримінального правопорушення зник, спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 380 гривень.
У судових засіданнях ОСОБА_3 свою вину визнавав повністю і пояснив, що 02 червня 2013 року, приблизно о 23.30 годині, в електропоїзді він зустрів своїх знайомих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Коли електропоїзд зупинився, вони вийшли з нього та направилися вниз по проспекту Леніна. Попереду йшов мужчина, який їхав разом з ними в електропоїзді, і у правій руці тримав телефон. В цій момент у нього виникло бажання заволодіти вказаним телефон. Про своє бажання він своїм знайомим не повідомив. Він прискорив свою ходу, порівнявся з мужчиною, вирвав у нього з правої руки телефон та побіг вниз по проспекту Леніна в м. Дніпродзержинську. Через деякий час, біля площі Леніна, до нього під'їхав службовий автомобіль, звідки вийшли працівники міліції та запропонували йому присісти в автомобілі для дачі пояснень, на що він погодився. В службовому автомобілі він кинув на підлогу мобільний телефон, який раніше відкрито викрав. Працівники міліції помітили це, після чого він зізнався у скоєному.
Вина ОСОБА_3, окрім визнання ним своєї вини, підтверджується поясненнями потерпілого, свідків, речовими та іншими доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_4 в ході досудового розслідування 03 червня 2013 року (а.с. 13 матеріалів кримінального провадження № 12013040780001565) пояснив, що 02 червня 2013 року, приблизно о 23.30 годині, приїхав в електропоїзді в м. Дніпродзержинськ. В електропоїзді він познайомився з двома хлопцями та однією дівчиною. В м. Дніпродзержинську він вийшов з електропоїзда та на зупинці маршрутних таксі № 30 та № 4 чекав автобус. До нього підійшли молоді люди, з якими він познайомився в електропоїзді, повідомили, що маршрутних таксі вже не буде та запропонували йому пройти з ними і вони покажуть звідки можна уїхати на автобусі. Коли вони йшли по лівій стороні проспекту Леніна вниз, він витяг мобільний телефон Нокіа чорного кольору, щоб зателефонувати дружині. Справа від нього йшов хлопець у чорній кепці, який вихватив з правої руки мобільний телефон та побіг в бік автозаправочної станції. Інші хлопець та дівчина також побігли за першим хлопцем. В зв'язку з фізичними вадами за ними бігти не став, підійшов до робітників АЗС, які викликали міліцію. Коли приїхала міліція, вони поїхали по дворам в сторону центра міста, біля будинку № 89, по проспекту Леніна він побачив тих двох хлопців та дівчину і працівники міліції їх затримали. Коли працівники міліції запропонували показати зміст карманів, його мобільного телефону знайдено не було.
Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 в ході досудового розслідування 03 червня 2013 року (а.с. 30-31, 33-34 матеріалів кримінального провадження), дали пояснення, аналогічні поясненням ОСОБА_3 та поясненням потерпілого ОСОБА_4.
Свідок ОСОБА_7 в ході досудового розслідування 03 червня 2013 року (а.с. 21-22 матеріалів кримінального провадження) пояснив, що 02.06.2013 року з 19.00 години по 07.00 годину 03.06.2013 року він знаходився на роботі в АЗС, розташованій по площі Визволителів, 1 в м. Дніпродзержинську. 03 червня 2013 року приблизно о 01.30 годині він побачив, що з-під залізничного мостику вибіг хлопець, а за ним біг ще один хлопець з дівчиною. Через кілька хвилин також показався мужчина, приблизно 50 років, який підбіг та попросив викликати міліцію. Тоді вони, з таксофону, розташованому на території АЗС зателефонували на лінію 102, тоді мужчина розповів, що в нього викрали мобільний телефон. Через декілька хвилин під'їхали працівники міліції .
Вина ОСОБА_3 в повному обсязі підтверджується також його особистими поясненнями в ході досудового розслідування 03 червня 2013 року (а.с. 43 матеріалів кримінального провадження), які аналогічні за змістом його поясненням в суді, письмовими заявами потерпілого ОСОБА_4 від 03 червня 2013 року (а.с. 11), рапортами співробітників міліції МАТЧЕНКО Д.В. (а.с. 9), БОГАЧОВА А.О. (а.с. 17), КОВАЛЕНКО Д.В. (а.с. 69), БОНДАРЬ Р.В. (а.с. 73), протоколом огляду місця події (а.с. 18), протоколом огляду мобільного телефону «Нокіа» чорного кольору, речовим доказом - мобільним телефоном «Нокіа 1616» (а.с. 27), квитанцією від 20 червня 2013 року про прийом речових доказів в камеру схову речових доказів Баглійського РВ вказаного мобільного телефону (а.с. 28), а також іншими доказами по справі в їх сукупності.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке слід кваліфікувати за частиною 2 статті 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
При призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_3 раніше судимий за скоєння корисливого злочину, судимість не погашена та не знята у встановленому законом порядку, офіційно не працює, його характеристику.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3, окрім прямо передбачених в частині 1 та в частині 2 статті 186 КК України, по якій він підозрюється, в тому числі і рецидив злочину, в ході судового розгляду справи не встановлено.
В якості обставин, які пом'якшують покарання, суд враховує визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини повністю, його щире каяття в скоєному, думку потерпілого, який заявив цивільний позов, але не наполягав на суворому покаранні ОСОБА_3
Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України, з урахуванням обставин справи і даних про особу обвинуваченого, а також думки прокурора і потерпілого щодо покарання і його виду, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією частини 2 статті 186 КК України.
Керуючись статтями 369-371, 373-376 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 04 (чотирьох) років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою, строк відбуття покарання рахувати з 20 листопада 2013 року, зарахувавши в строк відбуття покарання час його знаходження під вартою в період з 03 червня 2013 року по 20 листопада 2013 року.
Цивільний позов ОСОБА_4, -- з а л и ш и т и б е з р о з г л я д у.
Речовий доказ по справі мобільний телефон «Нокіа 1616», який знаходиться в ОСОБА_3 зберігання речових доказів Баглійського РО Дніпродзержинського МУ (а.с. 28 матеріалів кримінального провадження), -- повернути потерпілому ОСОБА_4.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
С у д д я : Савченко В.О.