№ 207/4299/13-к
№ 1-кп/207/313/13
12 листопада 2013 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі головуючого судді : САВЧЕНКА В.О.
при секретарі : ГОРБ С.Б.
за участі прокурора : КОСТЕНКО О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську кримінальне провадження № 12013040780002274 за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, неповнолітніх дітей не має, офіційно не працюючого, раніше судимого :
26 липня 2012 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за частиною 2 статті 186 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, на підставі статей 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням на один рік шість місяців;
який фактично мешкає та зареєстрований в АДРЕСА_3, за частиною 2 статті 185 КК України 2001 року
ОСОБА_2 повторно, 11 серпня 2013 року приблизно о 08.30 годині, в квартирі АДРЕСА_3, що належить його матері ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, реалізуючи свій раптово виниклий намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, навмисно, таємно, з корисливих мотивів викрав цифровий приймач «STRONQ» моделі SRT 8502, вартістю 535 гривень, який належав потерпілій ОСОБА_3, чим завдав останній шкоду на вказану суму.
Заволодівши викраденим, ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на свій розсуд.
У судових засіданнях ОСОБА_2 свою вину визнавав повністю і пояснив, що він мешкає за адресою АДРЕСА_3, разом з матір'ю та вітчимом.
10 серпня 2013 року о 15.00 годині його мати та вітчим поїхали на дачу в с. Маломихайлівка, Криничанського району, Дніпропетровської області. Йому терміново потрібно було повернути знайомому борг, а офіційно він не працевлаштований і у нього відсутні особисті кошти, то він 11 серпня 2013 року о 08.30 годині таємно викрав цифровий приймач «STRONQ» моделі SRT 8502, який знаходився в залі біля телевізору, щоб продати його. Крім приймача він також взяв з шафи три комплекти нової постільної білизни. В комірці він взяв будівельний фен, болгарку та електролобзик. З цим майном, яке належить його матері, направився на зупинку трамваю « 5 Їдальня» в м. Дніпродзержинськ, де продав цифровий приймач Е2 раніше незнайомому таксисту за 300 гривень. Інше майно продав незнайомим людям на Центральному ринку м. Дніпродзержинська.
Через декілька днів він зізнався матері, що вкрав цифровий приймач, вона дала йому 300 гривень, за які він викупив вказаний приймач.
Вина ОСОБА_2, окрім визнання ним своєї вини, підтверджується поясненнями потерпілої, свідка, речовими та іншими доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_3 в ході досудового розслідування 02 вересня 2013 року (а.с. 12 матеріалів кримінального провадження № 12013040780002274) та в суді пояснила, що вона зі своїм співмешканцем ОСОБА_4 та сином ОСОБА_2 мешкає за адресою: АДРЕСА_3.
Її син ОСОБА_2 на протязі трьох останніх років ніде не працевлаштований, раніше судимий за ст. 186 ч. 2 КК України в 2012 році, веде аморальний образ життя, виносить з будинку речі, техніку, спілкується з підозрілими особами, матеріально їй не допомагає, декілька разів з цього приводу їй доводилося звертатись до дільничного інспектора.
10 серпня 2013 року приблизно о 15.00 годині, вона з ОСОБА_4 поїхали в с. Маломихайлівка, Криничанського району, Дніпропетровської області. ОСОБА_2 залишився вдома один.
11 серпня 2013 року приблизно о 10.30 годині, вони повернулись додому, сина вдома не було. В залі на тумбочці біля телевізору вона помітила, що відсутній ТВ-тюнер, який вона придбала в кредит в грудні 2012 року в магазині «Комфі», по вул. Сировця, в місті Дніпродзержинську за 535 гривень.
Також, приблизно за два тижні до того, вона помітила, що пропали три комплекти постільної білизни, які знаходились в шафі, будівельний фен, електролобзик, болгарка. На теперішній час ці речі матеріальної цінності не представляють.
Протягом наступного тижня сина дома не було, коли повернувся, то зізнався їй, що викрав вищевказане майно, після чого продав його невстановленим особам. ТВ-тюнер продав за 300 гривень. Після цього вона дала сину гроші в сумі 300 гривень, щоб викупити тюнер.
Свідок ОСОБА_4 в ході досудового розслідування 04 вересня 2013 року (а.с. 21-22 матеріалів кримінального провадження), дав пояснення, аналогічні поясненням потерпілої ОСОБА_3
Вина ОСОБА_2 в повному обсязі підтверджується також його особистими поясненнями в ході досудового розслідування 12 вересня 2013 року (а.с. 38-39 матеріалів кримінального провадження), які аналогічні за змістом його поясненням в суді, письмовою заявою ОСОБА_2 від 02 вересня 2013 року (а.с. 9), письмовою заявою потерпілої ОСОБА_3 від 02 вересня 2013 року (а.с. 13), речовим доказом -цифровим приймачем «STRONQ» моделі SRT 8502 (а.с. 19), розпискою від 02 вересня 2013 року про отримання потерпілою ОСОБА_3 вказаного цифрового приймача (а.с. 20), а також іншими доказами по справі в їх сукупності.
Таким чином, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке слід кваліфікувати за частиною 2 статті 185 КК України як таємне викрадення чужого майна - крадіжка, вчинена повторно.
При призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_2 судимий в липні 2012 року і кримінальне правопорушення в вересні 2013 року скоїв в період іспитового строку, офіційно не працює, позитивно характеризується, його щире каяття у вчиненні злочину, по справі не наступило тяжких наслідків.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2, окрім прямо передбачених в частині 1 та в частині 2 статті 185 КК України, по якій він підозрюється, в ході судового розгляду справи не встановлено.
В якості обставин, які пом'якшують покарання, суд враховує визнання ОСОБА_2 своєї вини повністю, його щире каяття в скоєному, матеріальна шкода майже повністю відшкодована, думку потерпілої, яка є матір'ю ОСОБА_2, не заявляла цивільний позов і не наполягала на суворому покаранні ОСОБА_2
Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України, з урахуванням обставин справи і даних про особу обвинуваченого, а також думки прокурора і потерпілої щодо покарання і його виду, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією частини 2 статті 185 КК України. Оскільки ж ОСОБА_2 кримінальне правопорушення в вересні 2013 року скоїв в період іспитового строку за вироком суду від 26 липня 2012 року, суд вважає за необхідне остаточне покарання призначити йому за правилами статті 71 КК України.
Керуючись статтями 369-371, 373-376 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.
Згідно частини 1 статті 71 КК України 2001 року покарання ОСОБА_2 за сукупністю вироків визначити шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за цим вироком невідбутого покарання за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 26 липня 2012 року в вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі і остаточно призначити йому покарання в вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний запобіжний захід, -- особисте зобов'язання. Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з дня його затримання і взяття під варту.
Речовий доказ по справі цифровий приймач «STRONQ» моделі SRT 8502, який переданий потерпілій ОСОБА_3 на зберігання (а.с. 20 матеріалів кримінального провадження), -- повернути потерпілій ОСОБА_3.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
С у д д я : Савченко В.О.