Справа №403/15955/12
провадження №2/403/5975/12
06 листопада 2013 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого - судді Шевцової Т.В.,
при секретарі - Мар'єнко К.В.
за участі позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії, захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
Позивач звернулась до суду з вищезазначеним позовом та уточнивши позовні вимоги просила стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 11 000 грн., зобов'язати відповідача списати нарахований борг від 08.10.2012 року в довідці про розмір платежів в сумі 662,60 грн., стягнути матеріальну шкоду в розмірі 905,73 грн.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вона є дитиною війни та ветераном праці, проживає на АДРЕСА_1. В одному під'їзді з нею проживає ОСОБА_4, яка працює головним бухгалтером ЖБК №157 «Фіалка». В 2011 році будинок знаходився на балансі ЖЕКу, а в 2012 році мешканцями будинку було створено ЖБК №167 «Фіалка». Приблизно з 2005 року головним бухгалтером було призначено мешканку зазначеного будинку ОСОБА_4, яка здійснює розрахунок сплати за квартиру, комунальних платежів та інше. Позивач завжди вчасно та сумлінно сплачувала свої комунальні послуги, однак ОСОБА_4 постійно нараховує їй заборгованість по сплаті комунальних послуг, у зв'язку з чим вона звернулась до Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області з заявою про злочин. Перший борг їй нарахували за 9 років з 1998 року в розмірі 502 грн. 36 коп., який вона сплатила. 05.06.2009 року постала аналогічна проблема, на цей раз їй нарахували до сплати 244 грн., вказану суму вона теж сплатила. В 2011 році їй знову було нараховано борг в розмірі 159 грн. 32 коп., який вона теж сплатила. 08.10.2012 року в довідці про розмір платежів за житло відповідач визначила заборгованість в сумі 662 грн. 60 коп., котра була підтверджена підписом ОСОБА_5 Оскільки їй було тяжко сплачувати такі великі борги з пенсії, це позначилось на її життєвому циклі, вона обмежувала себе у певних продуктах харчування, не мала змоги виїжджати з дому до онуків, через відсутність коштів на транспорт.
02.07.2012 року за №46/Б-40 вона отримала повідомлення з Бабушкінського РВ про відмову в порушенні кримінальної справи, щодо протиправних дій з боку головного бухгалтера ЖБК №157 «Фіалка» ОСОБА_4 за ознаками складу злочину передбаченого ст. 190 КК України на підставі ст.6 п.2 КПК України. 17.05.2012 року за №312С09 вона отримала повідомлення з Прокуратури Бабушкінського району про те, що 10.04.2012 року о/у СДСБЕЗ Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Д/о Малинін І.В. за результатами проведеної перевірки, на підставі п.2 ст.6 Кримінально - процесуального кодексу України, виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, за ознаками складу злочину передбаченого ч.1 ст.190 Кримінального кодексу України. Прокуратурою Бабушкінського району м. Дніпропетровська за результатами проведеної перевірки законності прийнятого рішення від 17.05.2012 року, скасовано постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 19.04.2012 року, як винесену передчасно, в порушення вимог ст. 22 Кримінально - процесуального кодексу України.
Потім вона зустріла Відповідача, яка почала кричати, ображати її нецензурними виразами, стала обмовляти її, поширювати неправдиві відомості, що вона хвора, що принижує її честь, гідність та ділову репутацію. Моральна шкода виявляється в тому, що відповідач своїми діями принизив честь, гідність та ділову репутацію, вона відчувала сильні моральні страждання і нервовий стрес, порушився нормальний хід її життя, їй доводиться пояснювати і спростовувати інформацію, поширювану відповідачем перед сусідами і близькими їй людьми, що вимагає додаткової організації її життя, порушився сон і погіршилося самопочуття, тому моральну шкоду вона оцінює в 11 000 грн.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, посилаючись на викладене в позові та уточненні до нього, та зазначили, що вважають порушення прав позивача виявилось саме в діях відповідача ОСОБА_4, з боку ЖБК №157 «Фіалка» порушень прав позивача не вбачають.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на викладене в письмових запереченнях та те, що на його думку позовні вимоги пред'явленні не до тієї особи, оскільки його довіритель працює в ЖБК №157 «Фіалка» за трудовим договором, а отже не може нести майнову відповідальність, окрім того, ніяким чином не принижувала честі та гідності позивача, що стосується захисту ділової репутації, то вважає, що позивач, як особа похилого віку та пенсіонер, не веде господарської діяльності, не працює, а отже порушення її ділової репутації взагалі не може мати місця, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі. Що стосується стягнення майнової шкоди, то його довіритель не піддана кримінальному переслідуванню, протиправність її дій нічим не встановлена, тому вимоги про повернення стягнутих боргів також безпідставна та пред'явлена до неналежного відповідача.
Суд зауважує, що позивачу неодноразово роз'яснювалось право на уточнення позовних вимог, шляхом залучення до участі у справі належного відповідача, а також зауважувалось на недопустимість зміни одночасно предмету та підстав позову, однак позивач вимог до ЖБК №157 «Фіалка» не пред'явила.
Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що обов'язок по доведенню обставин справи покладено на кожну із сторін, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно частини 1 та 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, згідно паспортних даних позивач мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 02.07.1976 року.
30.05.2012 року Бабушкінським РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області відмовлено у порушенні кримінальної справи у відношенні головного бухгалтера ЖБК №167 «Фіалка» за ознаками складу злочину, передбаченого ст.190 КК України.
08.10.2012 року позивачу видано ЖБК №167 «Фіалка» довідку про забезпеченість житловою площею та розмір платежів за житло, за підписом бухгалтера ОСОБА_4 та начальника Дячук Я.Е., де означено заборгованість станом на 01.10.2012 року в сумі 662,60 грн.
За іншою довідкою ЖБК №167 «Фіалка» від 08.10.2012 року в квартирі АДРЕСА_1 проживає лише ОСОБА_1
За актом перевірки правильності нарахування та надходження внесків по квартплаті за АДРЕСА_1, помилок та порушень не виявлено.
Також, згідно матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово зверталась до правоохоронних органів з заявами про вчинення злочину ОСОБА_4, однак вироку суду у відношенні останньої не виносилось.
Разом з тим, на адресу позивача Правлінням ЖБК №167 надсилалась вимога платежу в сумі 636,00 грн. станом на січень 2013 року, без жодних підписів.
Окрім того, тарифи на комунальні послуги затверджені протоколом №3 загальних зборів ЖБК №167 «Фіалка», який не є предметом оскарження.
Згідно листа членів правління ЖБК №167 «Фіалка», який адресований Прокурору Бабушкінського району, позивач ОСОБА_1 постійно незгодна з тарифами, принижує бухгалтера ОСОБА_4, веде себе не коректно, ініціювала конфлікти з приводу оплати комунальних послуг з попереднім бухгалтером.
Відповідно до листа членів правління ЖБК №167 «Фіалка», який адресований 05.06.2012 року начальнику Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, позивач дійсно мала борг, оскільки неповно сплачувала платежі, всі пільги та субсидій враховані бухгалтером ОСОБА_4, до бухгалтера жодних претензій не має.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ЖБК №167 «Фіалка» є окремою юридичною особою, яка діє на підставі статуту.
За викладеним у протоколі №2 від 19.05.2013 року, зборами ЖБК №167 «Фіалка» за участю позивача вирішено виявити повну довіру бухгалтеру ОСОБА_4
Таким чином, суд доходить думки про те, що між сторонами з вини позивача виникли неприязнені стосунки, що також підтверджується і висловлюваннями позивача у суді, при цьому неправомірності дій відповідача судом не встановлено, оскільки зібрані по справі докази у їх сукупності свідчать про добросовісне виконання відповідачем посадових обов'язків за трудовим договором.
Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
У відповідності до вимог п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року (зі змінами та доповненнями) при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Однак, судом не встановлено та позивачем не доведено з посиланням на належні та допустимі докази факту заподіяння їй моральної шкоди та протиправності дій відповідача.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходить з того, що загальне правило про розподіл тягаря доказування, встановлене ст. 60 ЦПК, яке передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Саме тому потерпілий повинен довести факт спричинення йому моральної шкоди, щоб суд вирішив питання про відшкодування на його користь. Наступною умовою відповідальності за заподіяння моральної шкоди є протиправність поведінки - невиконання юридичного обов'язку, встановленого нормою права. Відповідно до форм юридичних обов'язків протиправність виступає у формі дії і бездіяльності. При цьому, під протиправною дією розуміють поведінку, що заборонена законом, а під протиправною бездіяльністю - невчинення особою дій, які вона була зобов'язана за законом вчинити.
Наявність причинного зв'язку між протиправним діянням і моральною шкодою, що є третьою підставою відповідальності за завдану моральну шкоду, виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. Заподіювач несе відповідальність лише за ту шкоду, яка є необхідним наслідком його поведінки. Неправомірне діяння повинно бути головною причиною, що з неминучістю тягне за собою заподіяння моральної шкоди, необхідною умовою настання негативних наслідків у вигляді фізичних або душевних страждань.
Беручи до уваги всі вище перераховані обставини, суд не вбачає жодних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки позивач не довела суду з посиланням на належні та допустимі докази спричинення їй моральної шкоди, протиправність дій відповідача.
Суд вважає безпідставними і позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, оскільки предметом спору не є розмір комунальних платежів, до того ж, такі вимоги мають бути пред'явлені до належного відповідача - ЖБК №167 «Фіалка», з яким, зі слів позивача, спору у неї немає.
З огляду на викладене, зважаючи на встановлені фактичні обставини у справі, суд вважає позов ОСОБА_1 повністю безпідставним та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, у зв'язку з чим в його задоволенні слід відмовити.
Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, то судові витрати по справі відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 10, 11, 57, 58, 60, 61, 88, 179, 209, 212-215 ЦПК України -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії, захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити у повному обсязі.
Судові витрати по справі не відшкодовувати.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя Т.В.Шевцова