09 квітня2009 року справа № 2-а-3958/08
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Баранник Н.П. (доповідач),
суддів:
при секретарі:
Коршуна А.О., Кожана М.П.
Тюріній А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Криворізької митниці
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду
від 04.09.2008р. у справі № 2-а-3958/08
(категорія статобліку 2.14 )
за позовом
Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів»
до
третя особа:
проКриворізької митниці
Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція
визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті декларації,
Відкрите акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» (далі по тексту позивач) звернулося до суду з позовом про визнання протиправними дій Криворізької митниці (далі по тесту відповідач) щодо відмови в здійсненні митного оформлення товару згідно вантажної митної декларації, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, видану Криворізькою митницею, та зобов'язання Криворізьку митницю здійснити митне оформлення вантажу, належного позивачу, на підставі поданої вантажної митної декларації з необхідними документами з відстроченням оплати податку на додану вартість шляхом видачі податкового векселя.
Під час судового розгляду справи позивачем змінювалися позовні вимоги. Остаточно позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в здійсненні митного оформлення товару згідно вантажної митної декларації №19580 від 31.01.2008 року; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113020000/2008/000195 від 31.01.2008 року, видану відповідачем.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем п. 11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», Постанови Кабінету Міністрів України № 1104 від 01.10.1997р. «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, що видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України».
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2008р. у справі № 2-а-3958/08 вимоги позивача задоволено частково, визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113020000/2008/000195 від 31.01.2008р., видану Криворізькою митницею, а в іншій частині позову відмовлено.
Постанова суду мотивована невідповідністю рішення відповідача про відмову позивачу в здійсненні митного оформлення товару принципам обґрунтованості, добросовісності і розсудливості, відсутністю у позивача обов'язку і реальної можливості при видачі податкового векселя на суму ПДВ при ввезенні товару на митну територію України надавати інформацію про пов'язаних з підприємством осіб та про способи погашення ними податкових векселів. Посилання відповідача в своїх запереченнях на ст. 63 Закону України «Про державний бюджет України на 2008р. та внесення змін до деяких законодавчих актів України», суд не прийняв до уваги, оскільки оскаржувана картка відмови не містить посилань на зазначену норму Закону як підставу для відмови в здійсненні митного оформлення товару.
Відповідач, не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу.
Посилаючись в апеляційній скарзі на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, просив оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким позивачу відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Позивач в письмових запереченнях на апеляційну скаргу, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було повно та всебічно дослідженні усі обставини, які мають значення для вирішення справи, прийнято законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду у даній справі залишити без змін.
Позивач, відповідач та третя особа направили на адресу суду письмові клопотання з проханням розглядати справу за відсутності їх представників.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
31.01.2008р. позивачем було подано відповідачу вантажну митну декларацію (довідковий номер 19580) з необхідним пакетом документів для проведення процедури митного оформлення вантажу. Сплату податку на додану вартість при ввезенні товару позивачем було відстрочено шляхом видачі податкового векселю на суму податку 643 296 грн. 96 коп..
В здійсненні митного оформлення вантажу відповідачем відмовлено, про що видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113020000/2008/000195 від 31.01.2008р..
Підставою відмови зазначено: порушення вимог абз.4 ч.2 ст.88 Митного кодексу України в частині ненадання відомостей, передбачених абз.2 п.4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997р. №1104.
Позивач вважає відмову такою, що суперечить нормам законодавства, в зв'язку з чим оскаржує її в судовому порядку.
Відповідно до статті 88 Митного кодексу України, декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. Декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.
Згідно з п.11.5. ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» з моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку; податковий вексель підлягає обов'язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю.
Абзацем 2 пункту 4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997р. №1104, передбачено, що податковий вексель може бути видано лише особою, яка є платником податку на додану вартість відповідно до вимог статті 2 Закону, якщо раніше такий платник податку чи пов'язані з ним особи, які є або були платниками податку на додану вартість, не здійснювали погашення податкових векселів у спосіб, не передбачений пунктом 19 цього Порядку.
Пунктом 19 встановлено способи погашення податкових векселів, які відповідають способам, визначеними п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме:
шляхом перерахування грошових коштів до бюджету;
шляхом включення суми зобов'язань за векселем до складу податкових зобов'язань у звітному періоді, в якому він був поданий органу митного контролю;
шляхом заліку суми бюджетного відшкодування з ПДВ, підтвердженого органами державної податкової служби.
Згідно з вимогами п. 2.6 Наказу Державної податкової адміністрації України та Державної митної служби України № 494/383 від 08.07.2004р., Державна податкова адміністрація України щоденно до 14 години надає Державній митній службі України в електронному вигляді інформацію про перелік платників податків, що мають податкові векселі, не погашені в строк, станом на поточну дату за формою, наведеною в додатку 4.
Отже, Державна митна служба України щоденно володіє інформацією у розрізі кожного платника, виду погашення ним податкових векселів та про відповідність форми їх погашення п. 19 Порядку випуску, обігу та погашення векселів.
Положення зазначеного спільного наказу не встановлюють можливості отримання інформації будь-якими третіми особами, до яких відноситься і позивач.
Перелік пов'язаних осіб по відношенню до платників-імпортерів не може бути визначений і органами податкової служби, оскільки коло пов'язаних осіб може змінюватись не передбачено і не прогнозовано (внаслідок зміни керівництва, складу засновників, тощо).
Вимоги митних органів щодо надання будь-яких довідок про порядок погашення податкових векселів не передбачено нормативно-правовими актами. Така ж позиція висловлена Державною податковою адміністрацією України, яка є органом, що здійснює контроль за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість до бюджету, в листі від 22.01.2008р. № 963/7/16-1517-04 та в листі про надання роз'яснень від 24.12.2007р. № 26189/7/16-1517.
Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач є платником податку на додану вартість відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість», і це підтверджується наявним в справі свідоцтвом платника ПДВ.
Весь пакет документів, необхідних для митного оформлення товару, наданий позивачем у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 80 від 01.02.2006р. в повному обсязі, і цього відповідач не заперечував.
Даних, що позивач знаходиться упереліку платників податків, що мають податкові векселі, не погашені в строк, відповідач суду не надав.
Необхідно зазначити, що в постанові Кабінету Міністрів України № 1104, з урахуванням внесених змін та доповнень, неможливість використання вексельної форми оплати податку на додану вартість пов'язана саме з встановленням належним чином факту наявності непогашених векселів платником податку або пов'язаними з ним особами.
Зазначене вище дозволяє стверджувати, що нормами діючого законодавства на платника податку на додану вартістьне покладається обов'язок доводити, що пов'язані з ним особи, які є або були платниками податку на додану вартість, не здійснювали погашення податкових векселів у спосіб, не передбачений пунктом 19 цього Порядку.
Таким чином, посилання відповідача в картках відмови на відсутність інформації або ненадання відомостей про погашення податкових векселів платником податку або пов'язаними з ним особами будь-яким способом станом на дату митного оформлення свідчить про протиправність такої відмови, оскільки у відповідності до ст. 19 Конституції України, яка є нормою прямої дії, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, чого не передбачено законодавством.
Під час судового розгляду справи, відповідач, заперечуючи проти позову, посилався і на дію ст. 63 Закону України «Про державний бюджет України на 2008р. та внесення змін до деяких законодавчих актів України», якою у 2008р. заборонено надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами).
Колегія суддів погоджується з твердженнями суду першої інстанції, та зазначає, що оскаржувана картка відмови не містить посилань на зазначену норму Закону, як на підставу для відмови в здійсненні митного оформлення товару.
Відповідно до Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 12 грудня 2005 року N 1227, у Картці повинні бути в стислому вигляді зазначені причини відмови з посиланням на норми законодавства України, а також вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
В оформленій картці відмови Криворізькою митницею було зазначено неможливість здійснення митного оформлення товарів у зв'язку з порушенням декларантом вимог абз.4 ч.2 ст.88 Митного кодексу України в частині ненадання відомостей, передбачених абз.2 п.4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 01.10.97 №1104.
Отже, такі підстави правомірності або протиправності оскаржуваного рішення не є предметом розгляду у дані справі, і оцінка цим обставинам судом не надається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про протиправність картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/2008/000195 від 31.01.2008р..
Колегія суддів погоджується і з висновками суду першої інстанції щодо необхідності відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача, що полягають у відмові позивачу в здійсненні митного оформлення товару згідно вантажної митної декларації №19580 від 31.01.2008 року, і зазначає, що дії митного органу по відмові в прийнятті вантажної митної декларації є складовою частиною прийняття рішення, що є предметом оскарження.
Враховуючи вищезазначені обставини, які були з'ясовані судом під час розгляду даної адміністративної справи і підтверджені належними доказами, та приймаючи до уваги норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови позивачу в прийнятті вантажної митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно, та всебічно досліджені усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, прийнято законну та обґрунтовану постанову, без порушень норм матеріального та процесуального права. Тому, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2008р. у даній справі необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги спростовуються зібраними та дослідженими судом під час розгляду даної адміністративної справи належними письмовими доказами і не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду, тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ч.3 ст. 160, п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Криворізької митниці залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2008р. у справі № 2-а-3958/08 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.
Повний текст ухвали складено 15.04.2009р.
Головуючий суддя: Н.П. Баранник
Судді: А.О. Коршун
М.П. Кожан