Справа № 22а-440/08 (22а-2186/07) Головуючий суддя у 1 -ій
Категорія статобліку - 69 інстанції - Гончаренко С.А.
№11/246/07-АП
26 листопада 2008 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді-доповідача - Туркіної Л. П., суддів - Коршуна А.О., Проценко О. А.
при секретарі - Гулій О.Г.
За участі представників сторін:
позивача - Благодір Р.В.
відповідача-1 - Москаленко Д.Ф.
відповідача-2 - не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя
на постанову господарського суду Запорізької області від 18 червня 2007 року
у справі№ 11/246/07-АП
за позовомДержавної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя
до відповідача-1- ЗАТ «Вектор-Інвест», м. Запоріжжя
відповідача-2 - ПП «Статус», м. Дніпропетровськ
про визнання недійсною угоди, стягнення коштів, -
У березні 2007 року Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі ДПІ у Орджонікідзевському районі) звернулася до господарського суду Запорізької області із позовом про визнання недійсним договору б/н на проведення рекламної компанії від 01.07.2004 р., укладеного між ПП «Статус» та ЗАТ «Вектор-Інвест», стягнення з ЗАТ «Вектор-Інвест» у дохід держави вартості отриманих від ПП «Статус» послуг та стягнення з ПП «Статус» на користь ЗАТ «Вектор-Інвест» будівельних матеріалів, отриманих за оспорюваним договором.
Постановою господарського суду Запорізької області від 18.06.2007 р. відмовлено у задоволенні позову ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя.
Рішення суду обґрунтовано тим, що на час здійснення операцій за оскаржуваним договором, ПП «Статус» було належним чином зареєстровано виконавчим комітетом Бабушкінської районної ради, поставлено на облік в податковій інспекції та зареєстровано як платник податку на додану вартість.
Факт визнання недійсними установчих документів одного із учасників угоди не можна вважати достатніми підставами для визнання її недійсною.
Не погодившись із рішенням господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду скасувати, позов задовольнити.
У апеляційній скарзі апелянт вказує наступне.
Не можна погодиться з висновком суду, що наявність умислу не може бути підтверджено тільки рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська про визнання недійсними установчих документів ПП «Статус», оскільки, визнання установчих документів недійсними та встановлення факту незнаходження підприємства за місцем реєстрації, при фактичному здійсненні господарської діяльності, є підставою вважати, що вказані дії спрямовані на приховування прибутків. Тому угоди, укладені від імені таких підприємств, слід розцінювати, як такі, що укладені з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.
Необхідною умовою для визнання угоди недійсною, відповідно до ст. 207 ГК України, є її укладання з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.
Відповідно до роз'яснень ВАСУ від 12.03.1999 р. №02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними», у разі визнання у встановленому порядку недійсними установчих документів суб'єкта підприємницької діяльності або скасування його державної реєстрації у зв'язку із здійсненням відповідної реєстрації на підставі загубленого документа, що посвідчує особу, або на підставну особу - засновника суб'єкта підприємницької діяльності та за наявності інших обставин, які свідчать про укладення оспорюваних угод з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, укладені таким суб'єктом підприємницької діяльності угоди мають визнаватися недійсними згідно із статтею 49 ЦК України, незалежно від часу їх укладання.
Відповідач-1 проти апеляційної скарги заперечив, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач-2 у судове засідання не прибув, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Заслухавши представників позивача та відповідача-1, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
01.07.2004 р. між ЗАТ «Вектор-Інвест» та ПП «Статус» укладено договір на проведення рекламної компанії б/н.
Предметом договору є надання ПП «Статус» послуг щодо проведення рекламної компанії ЗАТ «Вектор-Інвест» в обсязі та на умовах, передбачених договором.
На виконання умов договору ПП «Статус» надало послуги ЗАТ «Вектор-Інвест» на суму 60732,00 грн., у т. ч. ПДВ 10080,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 17.09.2004 р.
Додатковою угодою від 20.09.2004 р. внесені зміни до п. 4.2 договору б/н від 01.07.2004 р., згідно з якими оплата послуг ПП «Статус» здійснюється шляхом відвантаження йому будівельних матеріалів за його замовленням на суму обумовлену договором.
Відповідно до договору, ЗАТ «Вектор-Інвест» відвантажило ПП «Статус» будівельні матеріали на суму 60730,16 грн.
Таким чином, ЗАТ «Вектор-Інвест» не має дебіторської заборгованості перед ПП «Статус», угода виконана у повному обсязі.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.02.2006 р. по справі № 2-297/06 за позовом Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до ОСОБА_1, приватного підприємства «Статаус» про визнання недійсним установчих документів визнано недійсними установчі документи ПП «Статус» з моменту реєстрації.
Під час розгляду справи суд встановив наступні факти:
«Засновник приватного підприємства «Статус» - ОСОБА_1 - не мав намірів займатися підприємництвом шляхом безпосередньої, самостійної, систематичної, на власний ризик діяльністю по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання приумку, яка б здійснювалася приватним підприємством «Статус», та порушив вимоги ст. 8 Закону України «Про підприємництво», п. 4, п. 7, п. 15 Положення «Про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 р. № 740.
Встановити фактичне місцезнаходження підприємства з 04.04.2005 р. було неможливо, що підтверджується актом перевірки від 04.04.2005 р., складеним співробітниками відділу податкової міліції державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська».
Доказів скасування або оскарження рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.02.2003 р. суду не надано.
Посилаючись на зазначене рішення, позивач дійшов висновку, що оскаржувана угода укладена з метою, яка завідомо суперечила інтересам держави та суспільства, оскільки, укладаючи її, ПП «Статус» мало за мету приховати отримані за угодою грошові кошти від оподаткування.
Доказів відсутності ПП «Статус» за юридичною адресою на момент укладення та виконання спірного договору, а також доказів неподання у 2004 р. податкової звітності або несплати податків позивач не надав, про наявність таких обставин не зазначає. Доказів притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності на підставі ст. 205 КК України, а також вироків, щодо інших посадових осіб учасників угоди з приводу злочинів, пов'язаних із створенням фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності та ухиленням від оподаткування, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 207 ГК України, необхідною умовою для визнання угоди недійсною є її укладання з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.
Оцінивши факти, встановлені рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, та з огляду на відсутність будь-яких інших доказів, які, на думку податкової, могли б свідчити про протиправну мету оспорюваної угоди, колегія суддів дійшла висновку, що позивач не довів факту наявності у сторін угоди мети, яка не відповідає інтересам держави та суспільства.
Посилання апелянта на роз'яснення Вищого господарського суду України від 12.03.1999 р. не приймаються колегією суддів, виходячи з такого.
Згідно до роз'яснень Вищого господарського суду України від 12.03.1999 р. №02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними», у разі визнанняу встановленому порядку недійсними установчихдокументів суб'єкта підприємницької діяльності або скасування його державної реєстрації у зв'язку із здійсненням відповідної реєстрації на підставі загубленого документа,що посвідчує особу або на підставну особу - засновника суб'єкта підприємницької діяльності та за наявності інших обставин, які свідчатьпро укладення оспорюваних угод з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, укладені таким суб'єктом підприємницької діяльності угоди мають визнаватися недійсними згідно із ст. 49 ЦК України незалежно від часу їх укладання.
Як зазначено вище, доказів наявності обставин, які вказані у названому роз'ясненні як підстави для визнання угоди недійсною, позивач не надав.
Посилання апелянта на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.02.2003 р. не приймається колегією суддів до уваги, оскільки визнання у судовому порядку нечинними установчих документів ПП «Статус» не може бути підставою для визнання нечинними здійснених ним з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій. Факт скасування державної реєстрації підприємства не тягне за собою недійсності усіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації та до моменту виключення з державного реєстру.
Факти, встановлені стосовно ПП «Статус» під час розгляду справи № 2-297/06, як зазначено вище, безпосередньо не можуть бути підставою для визнання угод названого підприємства недійсними.
Слід зазначити, що на час здійснення операцій за оскаржуваним договором, ПП «Статус» було належним чином зареєстровано виконавчим комітетом Бабушкінської районної ради, поставлено на облік в податковій інспекції та зареєстровано як платник податку на додану вартість.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не суперечить фактичним обставинам та діючому законодавству, що виключає підстави для його скасування.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Запорізької області від 18.06.2007 р. - без змін.
Ухваланабирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Ухвала не підлягає оскарженню відповідно до ст. 212 КАС України.
Ухвалу оформлено відповідно до ст. 160 КАС України 07.04.2009 р.
Головуючий суддя: Л.П. Туркіна
Судді: А.О. Коршун
О.А. Проценко