Справа: № 2-а/2508/6776/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Соловей В.В.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
19 грудня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н.П.
Суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 22 вересня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівської області, Управління праці та соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області про зобов'язання провести перерахунок пенсійних виплат відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівської області, Управління праці та соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області про зобов'язання провести перерахунок пенсійних виплат відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 22 вересня 2011 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з постановою суду, Головне Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу.
Згідно п. 2 ч. 1 статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Головному УПФУ в Чернігівській області та є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії та постраждалим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також інвалідом 3-ї групи, професійне захворювання якого пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» непрацюючі пенсіонери, що проживають на території у зоні посиленого радіологічного контролю підвищуються у розмірі однієї мінімальної зарплати.
Частиною 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, що діяла, на момент виникнення спірних правовідносин, особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Стаття 48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що інвалідам 3-ї групи інвалідності виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат.
Крім того, згідно ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 % від мінімальної заробітної плати.
Всупереч ст. 37,48,50,39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказані доплати виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 562, 530, 836, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 та від 28.05.2008 року № 530 позивачу не правомірно виплачували щорічну допомогу на оздоровлення, основна та додаткова пенсія в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 37, 48, 50, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі відповідача не знайшли свого підтвердження, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому скасуванню не підлягає.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України, ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає, як така, що постановлена за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в справах, розгляд яких передбачено п. 2 ч. 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 2, 159, 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 22 вересня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Твердохліб В.А.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.