Справа № 824/1790/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Спіжавка Г.Г.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
19 грудня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Білої Л.М.
суддів: Загороднюка А.Г. Сушка О.О.
при секретарі: Александровій К.В.
за участю представників сторін:
позивача - Ганевича А.І.
відповідача - Семківа В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції у Чернівецькій області до Буковинського державного медичного університету про виконання вимог , -
Державна фінансова інспекція в Чернівецькій області звернулася до суду з адміністративним позовом до Буковинського державного медичного університету, в якому просить зобов'язати Буковинський державний медичний університет виконати вимоги ДФІ в області від 04.06.2013року №24-04-14-14/3999, а саме забезпечити надходження коштів в сумі 1101396,57 грн. в дохід державного бюджету України, в тому числі шляхом претензійно-позовної роботи з 33 випускниками Університету, якими не виконано умови договорів; провести по бухгалтерському обліку Університету нарахування за недоотриману орендну плату в сумі 6520,16грн. Забезпечити відшкодування коштів в сумі 6520,16 грн. в дохід Університету та коштів в сумі 6520,16грн. в дохід Державного бюджету, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи з ПП ОСОБА_4
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.10.2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, порушує питання про скасування постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.10.2013 року та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог, а саме забезпечити надходження коштів в сумі 1101396,57 грн. в дохід Державного бюджету України, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи з 33 випускниками Університету, якими не виконано умови договорів; проінформувати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області про нарахування за наслідками ревізії ПП ОСОБА_4 належної державному бюджету частки орендної плати в сумі 6520,16 грн. та ініціювати внесення змін до договору оренди в частині збільшення орендної плати.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив щодо її задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача, посилаючись на письмові заперечення подані проти апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до п.2.7 Плану роботи Державної фінансової інспекції України на І квартал 2013 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Буковинського державного медичного університету за 2011-2012 роки та січень-квітень 2013 року.
За результатами проведеної ревізії встановлено ряд фінансових порушень, які зафіксовані в акті ревізії №24-04/247 від 27 травня 2013 року.
Позивачем на підставі п.7 ст.10 Закону, п.п.15 п.6 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого указом Президента України від 23.04.2011 року №499/2011, на адресу Буковинського державного медичного університету направлено лист - вимогу №24-04-14-14/3999 від 04.06.2013 року про усунення виявлених ревізією недоліків та порушень.
У зв'язку з не виконанням відповідачем вказаних вимог в повному обсязі позивач звернувся до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області є недоведеними, а також Буковинським державним медичним університетом здійснюється все необхідне для виконання вимог, в частині відшкодування суми збитків 1101396,57 грн., зокрема направлені листи на Департаменти охорони здоров'я областей та в прокуратуру.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У ст.53 Конституції України зазначено, що держава забезпечує доступність та безоплатність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.
Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.
Конвенція Міжнародної організації праці № 29 «Про примусову чи обов'язкову працю», що набула чинності для України 10 серпня 1956 року зобов'язує держави не допускати примусової праці. Згідно зі статтею 1 Міжнародної Конвенції "Про скасування примусової праці" № 105, що ратифікована Законом України від 05.10.2000 № 2021-ІІІ, держава зобов'язується скасувати обов'язкову працю і не вдаватися до будь-якої її форми як метод мобілізації і використання робочої сили для потреб економічного розвитку.
Водночас, відповідно до ч.2 ст.52 Закону України "Про освіту" випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 992 від 22.08.1996 року затверджено Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням.
Пункт 14 зазначеного Порядку встановлює, що у разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.
Пунктом 2 Указу Президента України «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів», установлено, що особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду, за якою вони зобов'язуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати в державному секторі народного господарства не менше ніж три роки. У разі відмови працювати в державному секторі народного господарства випускники відшкодовують в установленому порядку до державного бюджету повну вартість навчання.
Порядок працевлаштування випускників, які закінчили вищі навчальні заклади за рахунок коштів відповідних юридичних та фізичних осіб, визначається угодами між ними. Випускники, які закінчили вищі навчальні заклади за власний рахунок, мають право обирати місце працевлаштування за особистим бажанням.
Згідно п.13 наказу Міністерства охорони України від 25 грудня 1997 року №367 «Про затвердження порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, випускник зобов'язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника не менше трьох років, а відповідно до пункту випускники, які уклали угоду з вищим закладом освіти після зарахування на навчання, а також ті, що почали навчання до 1996 року за державним замовленням без укладення угоди, зобов'язані відпрацювати за місцем призначення не менше ніж три роки.
Пунктом 21 цього наказу передбачено, що випускник повинен прибути до місця призначення у термін, визначений у направленні на роботу. Незгода випускника з рішенням комісії з працевлаштування випускників не звільняє його від обов'язку прибути на роботу за призначенням. У разі, якщо випускник не прибув за направленням або відмовився приступити до роботи за призначенням з причин, не зазначених у п. 9 та 18 цього Порядку, чи його звільнено з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за порушення трудової дисципліни або звільнено за власним бажанням протягом навчання в інтернатурі та трьох років після закінчення останньої, він зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що Буковинський державний медичний коледж виконав покладену на нього мету діяльності вищого навчального закладу, а саме забезпечив умови, необхідні для отримання особою вищої освіти, підготовки фахівців для потреб України.
Щодо відшкодування вартості навчання у зв'язку з не відпрацюванням випускниками, що навчалися за державним замовленням в державному секторі народного господарства не менше ніж три роки, колегія суддів вважає, що така відповідальність, відповідно до нормативно-правових актів України, покладається на випускників. У разі відмови працювати в державному секторі народного господарства випускники відшкодовують в установленому порядку до державного бюджету повну вартість навчання.
Враховуючи викладене, та те, що Буковинським державним медичним університетом проведена претензійна робота щодо відшкодування випускниками університету, що навчалися за державним замовленням, вартості навчання за не прибуття за направленням або відмови приступити до роботи за призначенням та відпрацюванням за місцем призначення не менше трьох років, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову в задоволенні даної позовної вимоги.
Крім того, на виконання акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Буковинського державного медичного університету за 2011-2012 роки за січень-квітень 2013 року № 24-04/247 від 27.05.2013 року приватним підприємцем ОСОБА_4 погашено дану заборгованість, а тому колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційних вимог, оскільки вимога Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області виконана повністю.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.
Позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції, а тому підстави для її задоволення відсутні.
За змістом ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Чернівецькій області, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі на протязі п'яти днів.
Головуючий /підпис/ Біла Л.М.
Судді /підпис/ Загороднюк А.Г.
/підпис/ Сушко О.О.
З оригіналом згідно:
секретар