Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"09" грудня 2013 р. Справа № 911/3816/13
за позовом Комунального підприємства «Фонд комунального майна», м. Славутич
до Фізичної особи-підприємця Небабіна Михайла Олександровича, м. Славутич
про стягнення 38 357,60 грн.
Суддя Щоткін О.В.
за участю представників сторін:
позивач - Миргородова Т.В. - предст., дов. від 25.10.2013р.;
відповідач - не з'явився.
До господарського суду Київської області звернулось Комунальне підприємство «Фонд комунального майна» (позивач) до Фізичної особи-підприємця Небабіна Михайла Олександровича (відповідач) про стягнення 38 357,60 грн. заборгованості, з яких 17 788,04 грн. основний борг, 20 236,91 грн. пені, 332,65 грн. 3% річних.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань зі сплати орендних платежів за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 81-М від 31.01.2013р. в сумі 10 567,69 грн. та комунальних платежів за договором про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію № 81/81-М-Е від 31.01.2013р. в сумі 7220,35 грн. вчасно та в повному обсязі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 08.10.2013р. у справі №911/3816/13 було порушено провадження та призначено до розгляду на 28.10.2013р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.10.2013р. розгляд справи №911/3816/13 було відкладено на 25.11.2013р., у зв'язку з неявкою відповідача та неподанням ним витребуваних документів.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.11.2013р. розгляд справи №911/3816/13 було повторно відкладено, у зв'язку з неявкою відповідача та неподанням ним витребуваних документів.
09.12.2013р. відповідач в судове засідання вкотре не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце наступного судового засідання повідомлявся завчасно за адресою, зазначеною в позовній заяві, про що також свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за № 0710100644239.
Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а також зважаючи на строки, передбачені ст. 69 ГПК України щодо терміну розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача.
Згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи. 09.12.2013р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд,-
встановив:
31 січня 2013 року між комунальним підприємством «Фонд комунального майна» (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Небабіним Михайло Олександровичем (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №81-М (Договір оренди), у відповідності до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, інженерні мережі та комунікації, що є їх невід'ємною частиною (майно) і знаходяться на балансі орендодавця.
Відповідно до п. 1.2 договору, адреса (місце розміщення об'єкту оренди): Київська область, м.Славутич, Центральна площа, 5, універмаг «Мінськ».
Строк дії Договору оренди становить до 30.01.2016р.
Згідно акту прийому - передачі до Договору оренди від 01.02.2013р., орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення в будівлі універмагу «Мінськ» загальною площею 124,71м2 , в тому числі: корисна площа 91,78 м2, площа загального користування - 32,93 м2 для здійснення торгівельної діяльності непродовольчими товарами.
Згідно п. 3.2, 3.3 договору оренди, орендна плата за корисну площу визначається на підставі «Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної та громади міста Славутича» та за перший (базовий) місяць оренди - лютий 2013р. (без урахування індексу інфляції за січень 2013 року) становить: 3376,62 грн., крім того ПДВ - 675,32 грн. Всього з ПДВ - 4051,94 грн.
Розмір орендної плати за перший місяць фіксується в Договорі. За кожен наступний місяць оренди розмір орендної плати визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що публікується в поточному місяці.
Орендна плата (компенсація) за площу загального користування визначається на підставі «Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича» та за перший (базовий) місяць оренди - лютий 2013р. (без урахування індексу інфляції за січень 2013 року) становить 221,85 грн., крім того ПДВ - 44,37 грн. Всього з ПДВ - 266,22грн.
Розмір орендної плати (компенсація) за площу загального користування за перший місяць фіксується в Договорі. За кожен наступний місяць оренди розмір орендної плати визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що публікується в поточному місяці.
Згідно п. 3.5 договору, орендна плата (з урахуванням податку) вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок орендодавця або шляхом внесення готівкових коштів в касу орендодавця не пізніше останнього числа поточного місяця.
25 березня 2013 року та 31 травня 2013 року між сторонами були укладені додаткові угоди, якими було змінено орендовану площу та розмір орендної плати.
Однак, як зазначив позивач, відповідач належним чином та у встановлений договором строк за користування орендованим приміщенням не розрахувався, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 10 567, 69 грн. за період червень-вересень 2013р.
Згідно з частиною шостою ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст. 754 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
З поданих позивачем доказів та з матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли договірні зобов'язання з приводу користування орендованим приміщенням, за яке відповідач належним чином та у встановлені договором строки мав оплачувати орендну плату. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Умовами ст. 762 Цивільного кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.
Обов'язок доказування, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який мав довести, що у нього відсутня заборгованысть, зокрема, платіжні доручення, банківські виписки, квитанції про повну сплату заборгованості.
Зважаючи на те, що дані докази відповідачем не подані, а матеріали справи підтверджують існування заборгованості в розмірі 10 567,69 грн. з оплати орендних платежів, суд задовольняє вимогу позивача та стягує з відповідача 10 567, 69 грн. заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №81-М.
Також, як зазначалось вище, позивачем заявлені до стягнення 7 220, 35 грн. заборгованості зі сплати комунальних платежів за договором про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію № 81/81-М-Е від 31.01.2013р.
Так, 31.03.2013р. між сторонами у справі було укладено даний договір, відповідно до умов якого, орендодавець забезпечує обслуговування, експлуатацію, зданих в оренду площ по договору оренди № 81-М від 31.01.2013р., а орендар відшкодовує витрати орендодавця на виконання вказаних робіт, зазначених в додатку №1.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору, розмір відшкодування витрат розрахований на 1кв.м. загальної площі універмагу «Мінськ» і погоджений з Відділом комунальної власності, послуг та приватизації управління економіки та соціального розвитку міста Славутич та за перший базовий місяць становить 1560,88 грн. (з ПДВ).
(80,79 кв.м х 10, 43 грн./кв.м), де 80,79 кв. м - загальна орендована площа по Договору оренди № 81-М від 31.01.2013р., 10,43 грн./кв.м - сума витрат по статтям 1, 2, 3 Додатку 1 за перший базовий місяць, які підлягають відшкодуванню орендарем за місяць за 1 кв. м загальної орендованої площі. (зі змінами внесеними Додатковою угодою № 2 від 31.05.2013р.).
Крім цього, статті витрат 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 Додатку № 1 будуть пред'являтися по факту, шляхом ділення сум по отриманим рахункам від обслуговуючих сторонніх організацій, які виставлені відповідно до: актів виконаних робіт, актів споживання, договорів (у випадку передплати), пропорційно до орендованої площі.
Додатковою угодою № 1 від 25.03.2013р., розмір відшкодування змінено до 1740, 60 грн. (з ПДВ), додатковою угодою № 2 від 31.05.2013р. - до 1011, 17 грн. (з ПДВ).
Згідно п. 2.4 договору, розмір відшкодування витрат по договору вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок орендодавця або шляхом внесення готівкових коштів в касу орендодавця не пізніше останнього числа поточного місяця на підставі виставлених рахунків.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
При цьому, суд зазначає, що рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку сплатити надані послуги з оренди приміщення.
Як вбачається з наданої довідки про заборгованость, яка виникла за відповідачем за Договором про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендовоного майна та його експлуатацію від 31.01.2013р. № 81/81-М-Е, позивач нарахував відповідачу за червень 2013р. - 2020,79 грн., за липень 2013р. - 1731,39 грн., за серпень 2013р. - 1776, 31 грн., за вересень 2013р. - 1700,86 грн.
Таким чином, оскільки зобов'язання по оплаті комунальних платежів було покладено на відповідача, доказів оплати він в установленому порядку не надав та доводів позивача не спростував, заборгованість по сплаті комунальних платежів в розмірі 7 220, 35 грн. за період червень 2013р.-вересень 2013р. є підтвердженою матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Приписами частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
З урахуванням вищезазначених норм законодавства та п. 3.8 Договору оренди, а також п. 5.2 договору про відшкодування витрат, позивачем нарахована відповідачеві пеня в розмірі 0,5 %, яка складає 20 236,91 грн. (11592,09 грн. за договором оренди за період з 21.06.2013р. по 30.09.2013р. та 8644,82 грн. за договором про відшкодування витрат за період з 21.06.2013р. по 30.09.2013р.).
У відповідності до умов договорів, за затримку внесення орендної плати та комунальних платежів, орендар сплачує пеню в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу включно по день фактичної оплати.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
З наданих позивачем розрахунків пені за Договором оренди та за Договором про відшкодування витрат, вбачається, що ним було здійснено нарахування пені за лютий 2013р. - травень 2013р. з 21.06.2013р. по 30.09.2013р., а за червень 2013р. з 01.07.2013р., за липень - з 01.08.2013р., за серпень - з 01.09.2013р. та за вересень з 01.10.2013р. на суму заборгованості окремо по кожному місяцю, враховуючи умови оплати (не пізніше останнього числа поточного місяця).
Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, 21.06.2013р. позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Небабіна Михайла Олександровича про стягнення з нього сум основного боргу, пені та 3% річних за Договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №81-М та за про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію № 81/81-М-Е.
Рішенням господарського суду Київської області від 14.08.2013р. у справі №911/2453/13 позов було задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 31552, 44 грн. боргу, 825,63 грн. пені, 167,04 грн. 3 % річних.
Проте, враховуючи те що, сторонами передбачено, що строк нарахування пені не обмежується 6-ма місяцями, а є продовженим по день фактичної сплати заборгованості , а також те, що рішення від 14.08.2013р. у справі № 911/2453/13 на день подачі даного позову, не було виконане, позивачем було здійснено нарахування пені за період з 21.06.2013р. по 30.09.2013р.
Відповідно до змісту ст.115 Господарсько-процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.
Згідно із ч. 2 ст. 35 Господарсько-процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивачем правомірно здійснено нарахування пені за період, який не був охоплений рішенням від 14.08.2013р. у справі № 911/2453/13.
Як вбачається з поданого позивачем розрахунку, останнім здійснено нарахування пені в розмірі 0,5%, що не відповідає ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
У зв'язку з чим судом було здійснено перерахунок пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та встановлено, що сума пені у розмірі 11592,09 грн. за договором оренди, підлягає частковому задоволенню у розмірі 855,78 грн.
Щодо наданого розрахунку пені за Договором про відшкодування витрат, суд зазначає, що він також був здійснений невірно, в розмірі 0,5%, що не відповідає ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Суд, здійснивши власний розрахунок пені, з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ встановив, що сума пені у розмірі 8 644,82 грн. за договором про відшкодування витрат, підлягає частковому задоволенню у розмірі 638,46 грн.
Також, позивач просить стягнути 332, 65 грн. 3% річних.
Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, здійснивши власний розрахунок 3% річних від суми простроченого платежу, встановив, що заявлена позивачем до стягнення сума 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі, а саме 190, 55 грн. - за договором оренди та 142?10 грн за договором про відшкодування витрат, що разом складає 332, 65 грн.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи те, що станом на день розгляду справи відповідач не виконав свої зобов'язання за договором та істотно порушив права позивача, не оплативши в повному обсязі розмір орендної плати та комунальні платежі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та з відповідача підлягає до стягнення заборгованість в розмірі 17 788,04 грн., 1494,24 грн. пені, 332, 65 грн. 3% річних.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Небабіна Михайла Олександровича (07101, Київська обл., м. Славутич, Московський квартал, 5/47, код 2992208078) на користь Комунального підприємства «Фонд комунального майна» (07101, Київська обл., м. Славутич, Центральна площа, 5, а/с 66, код 32301037) - 17 788 (сімнадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 04 коп. боргу, 1494 (одну тисячу чотириста дев'яносто чотири) грн. 24 коп. пені, 332 (триста тридцять дві) грн. 65 коп. 3% річних, 879(вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 81 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дата підписання та складення повного тексту рішення: 25.12.2013р.
Суддя Щоткін О.В.