ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/4556/13 20.12.13
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська
страхова група"
до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова
компанія "ОРАНТА"
про відшкодування шкоди 1591,05 грн.
За скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві
Суддя Полякова К.В.
Представники: без виклику представників сторін.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про стягнення в порядку регресу матеріальної шкоди у розмірі 1591,05 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.04.13 у справі № 910/4556/13 задоволено позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», а саме стягнуто з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова компанія» 1591 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто одну) гривню 05 копійок суму сплаченого страхового відшкодування та 1720,50 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок судового збору.
На виконання вказаного судового рішення, яке набрало законної сили, 08.05.13 Господарським судом міста Києва виданий відповідний наказ № 910/4556/13.
18.12.13 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулось до Господарського суду міста Києва у межах справи № 910/4556/13 зі скаргою на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві.
Порядок оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби у процедурі виконання рішення господарського суду встановлено нормами ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Пунктом 9.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлено, що за змістом частини четвертої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" і частини першої статті 121-2 ГПК розгляду господарським судом підлягають ті скарги на рішення, дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби, які подано прокурором або сторонами виконавчого провадження (стягувачем чи боржником), відкритого на підставі виданого господарським судом виконавчого документа; скарги ж, подані іншими, крім зазначених, особами розгляду в господарських судах не підлягають.
Скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".
У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII1 ГПК тощо (п. 9.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).
У відповідності до вимог статті 54 ГПК України, заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою заявника або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Пунктом 2 частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що позовна заява (скарга) повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).
Разом з тим, положеннями статті 121-2 ГПК України передбачено здійснення розгляду скарг за участі стягувача, боржника та органу виконання судового рішення.
Як вбачається зі скарги, поданої до суду, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» у якості відповідача зазначило відділ Державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві та не зазначило будь-якої інформації щодо боржника, що не відповідає вимогам статей 54 та 121-2 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно п. 5 ч. 2. ст.. 54 ГПК України, позовна заява (скарга) повинна містити виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Як вбачається із матеріалів скарги, що надійшли на адресу суду, до скарги не додано жодного документу у підтвердження викладених у скарзі обставин.
До того ж, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної і доданих до неї документів.
Законодавцем передбачено, що належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви є розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку - касовий чек, розрахункова квитанція тощо. Доданий до позовної заяви реєстр поштових відправлень, поданий в оригіналі або належним чином засвідченій копії, також може вважатися належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви; таким доказом може бути й засвідчений належним чином витяг з відповідного реєстру.
Фактично до скарги додано фіскальний чек відділення поштового зв"язку та опис вкладення у цінний лист, адресований відділу Державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві.
Належних доказів надіслання скарги та доданих до неї матеріалів на адресу боржника - Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», скаржником до скарги не додано.
Статтями 4-2 та 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).
У Рішенні у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи обстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об"єктивного з"ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обгрунтованого і справедливого рішення у справі.
З огляду на вищенаведене, не надіславши на адресу боржника скаргу та додані до неї документи, позивач не дотримуючись принципів господарського процесу, порушив норми п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, що зобов'язує суд застосувати положення статті 63 Господарського процесуального кодексу України та повернути скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» заявнику без розгляду.
Керуючись ст. ст. 63, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві - повернути без розгляду.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
СуддяК.В. Полякова