12 грудня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/5915/13-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Єресько Л.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Мекенченко М.А.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Батюти З.Ю,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
10 жовтня 2013 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - відповідач або ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 16.09.2013 № 0009701701, яким йому визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 142 695,55 грн., в т.ч. за основним платежем - 95 130,37 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 47 565,18 грн., та № 0009711701, яким йому визначено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 610 501,85 грн., в т.ч. за основним платежем - 488 521,48 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 122 130,37 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на незгоду із висновками документальної виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_3 за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, результати якої набрали форму акту від 02.09.2013 № 742/16-01-11/НОМЕР_1, щодо не визнання податкового кредиту сформованого позивачем за наслідками господарських операцій з ПП "Полтава-Проект-Монтаж" та ТОВ "Інтерколірметгруп" через непідтвердження реальності поставок цими контрагентами. Пояснював, що всі господарські операції із цими контрагентами мали реальний характер та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках підприємства позивача.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на правомірність висновків акту перевірки, просив відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи та докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) зареєстрований 18.04.2006 виконавчим комітетом Полтавської міської ради, перереєстрований 26.01.2010 у зв'язку зі зміною місця проживання фізичної особи - підприємця, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 2 588 001 0003 010529 (а.с. 10 т.1).
ФОП ОСОБА_3 перебуває на податковому обліку в ДПІ у м.Полтаві з 19.06.2006 за № 968 та є, зокрема платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість НОМЕР_2 серії НОМЕР_3, виданого ДПІ у м. Полтаві 06.01.2011 (а.с. 11 т.1).
У період з 05.08.2013 по 23.08.2013 посадовими особами ДПІ у м. Полтаві на підставі наказу від 24.07.2013 № 300 проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012. Наказом від 16.08.2013 № 497 термін перевірки продовжено з 19.08.2013 на 5 робочих днів у зв'язку зі значним обсягом операцій з продажу товарів за період, що перевірявся, та великою кількістю первинних документів, за наслідками якої складено акт від 02.09.2013 № 742/16-01-17-01-11/НОМЕР_1, який підписано позивачем без зауважень (а.с. 44-59 т.1).
Основними видами діяльності, якими займався позивач у перевіряємий період, за КВЕД: 22.23 - виробництво будівельних виробів із пластмас, 25.12 - виробництво металевих дверей і вікон , 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 42.11 - будівництво доріг і автострад та ін. (а.с. 44, 56 т. 1)
Перевіркою встановлено, що на адресу ДПІ у м. Полтаві надійшли матеріали перевірок ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська акт від 21.12.2012 № 7198/22-4/24606641 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «АТМ» (код ЄДРПОУ 24606641), в ході якої виявлено господарські операції ПП «АТМ» із ФОП ОСОБА_3 у 2012 році, що потребували підтвердження, та акт від 21.12.2012 № 7208/22-4/33906299 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ангстрем Континенталь» (код ЄДРПОУ 33906299), в ході якої виявлено господарські операції ТОВ «Ангстрем Континенталь» із ФОП ОСОБА_3 у серпні 2012 році, що потребували підтвердження.
Згідно поданих позивачем до ДПІ у м. Полтаві податкових декларацій з ПДВ від 24.09.2012 № 9058283159 та від 22.10.2012 № 9065146327 та розшифровки до них податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період липень - вересень 2012 даний платник скористався податковим кредитом, отриманим від постачальника ПП «АТМ» на загальну суму ПДВ 229,8 тис. грн.
Відповідно до податкової декларації з ПДВ 24.09.2012 № 9058283159 та розшифровки до них податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період серпень 2012 даний платник скористався податковим кредитом, отриманим від постачальника ТОВ «Ангстрем Континенталь» на загальну суму ПДВ 252,0 тис. грн.
У зв'язку із надходженням вищевказаних матеріалів ДПІ у м. Полтаві направлено позивачу запити про надання пояснень та документального підтвердження по фінансово-господарським відносинам із контрагентами ПП «АТМ» та ТОВ «Ангстрем Континенталь» за вищевказані періоди та надання пояснень щодо документального підтвердження подальшої реалізації придбаного товару.
22.01.2013 позивачем до ДПІ у м. Полтаві подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за липень - вересень 2012 року та розшифровки до них податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. Згідно даних уточнюючих розрахунків ФОП ОСОБА_3 відмовився від раніше сформованого схемного податкового кредиту отриманого від постачальника ПП «АТМ» (код ЄДРПОУ 24606641) на загальну суму 229,8 тис. грн.. та скористався податковим кредитом отриманим від контрагента постачальника ТОВ «Авіс Фарм» (код ЄДРПОУ 349855675) на загальну суму ПДВ 229,8 тис. грн. у цих же періодах. У зв'язку з чим відповідачем направлено позивачу лист від 05.02.2013 № 877/3/17.2-21 про документальне підтвердження фінансово-господарських правовідносин із ТОВ «Авіс Фарм».
06.02.2013 платником знову подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за липень - вересень 2012 року та розшифровки до них податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, згідно яких позивач відмовився від раніше сформованого схемного податкового кредиту отриманого від контрагента-постачальника ТОВ «Авіс Фарм» (код ЄДРПОУ 349855675) на загальну суму ПДВ 229,8 тис. грн. та скористався податковим кредитом, отриманим від контрагента - постачальника ПП «Полтава - Проект - Монтаж» (код ЄДРПОУ 35295110) на загальну суму ПДВ 229,8 тис. грн.
В цей же день (06.02.2013) позивачем подано розрахунок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2012 року та розшифровки до них податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, згідно яких позивач відмовився від раніше сформованого схемного податкового кредиту отриманого від контрагента-постачальника ТОВ «Ангстрем Континенталь» (код ЄДРПОУ 33906299) на загальну суму ПДВ 252,0 тис. грн. та скористався податковим кредитом отриманим від контрагента - постачальника ПП «Полтава - Проект - Монтаж» (код ЄДРПОУ 35295110) на загальну суму ПДВ 252,0 тис. грн.
В свою чергу ПП «Полтава - Проект - Монтаж» (код ЄДРПОУ 35295110) до декларації з ПДВ за січень 2013 року (від 19.02.2013 № 9007997980) подано до ДПІ у м. Полтаві розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ з урахуванням податкових накладних виписаних підприємством у липні - вересні 2012 та за січень 2013 року (від 19.02.2013 № 9007997104) з урахуванням податкових накладних, виписаних ФОП ОСОБА_3 у липні - вересні 2012. При цьому, у податкових деклараціях з ПДВ за липень - вересень 2012 ПП «Полтава - Проект - Монтаж» не задекларовано податкових зобов'язань по взаємовідносинам із позивачем та відсутній податковий кредит, що могло б свідчити про придбання останнім товарів, які він в подальшому реалізував позивачу.
14.02.2013 за № 9006480832 ФОП ОСОБА_3 подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2012 року та розшифровки до них податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, згідно яких позивач відмовився від раніше сформованого схемного податкового кредиту отриманого від контрагента-постачальника ТОВ «Авіс Фарм» (код ЄДРПОУ 349855675) на загальну суму ПДВ 308 000 грн., в т.ч. ПДВ 51 333,34 грн. та скористався податковим кредитом отриманим від контрагента - постачальника ПП «Полтава - Проект - Монтаж» (код ЄДРПОУ 35295110) на загальну суму ПДВ 308 000 грн., в т.ч. ПДВ 51 333, 34 грн.
Таким чином, відповідачем встановлено, що постачальником скла позивача у перевіряємому періоді було підприємство ПП «Полтава - Проект - Монтаж».
Також перевіркою встановлено, що позивачем подано до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з ПДВ за листопад 2012 року від 20.12.2012 № 9080479210 та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, згідно яких позивачем сформовано податковий кредит у листопаді 2012 року у урахування господарських операцій з ТОВ «Інтерколірметгруп» (код ЄДРПОУ 37386733) на суму ПДВ 43 797,03 грн.
Щодо фінансово - господарських взаємовідносин позивача із ПП «Полтава - Проект - Монтаж» на перевірку надано наступні документи.
02.07.2012 між ПП «Полтава - Проект - Монтаж» (Постачальник) та ФОП ОСОБА_3 (Покупець) укладено договір № 0207/1 (а.с. 64-66 т.1), який не містить ряду обов'язкових умов, що повинні бути в ньому обов'язково, як то предмет договору (найменування товару), асортимент товару, його кількість, одиниця виміру, ціна та загальна сума договору, при цьому обумовивши в п. 1.2 цього договору, що вони вказуються сторонами у видаткових накладних.
Виконання вказаного договору оформлено сторонами видатковими накладними (а.с. 126-177 т.1), податковими накладними (а.с.68-117 т.1) усього за період липень - вересень 2012 на загальну суму - 2 891 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 481 833,25 грн., відповідних податкових періодів. Узагальнюючий перелік видаткових та податкових накладних на аркушах акту перевірки 9-10 (а.с. 48 т.1).
В графах «найменування товару» вказаних видаткових накладних зазначено - скло 4 мм.
Станом на момент перевірки у позивача рахувалась заборгованість перед постачальником ПП «Полтава - Проект - Монтаж» у загальній сумі 2 891 000,00 грн.
В рахунок оплати позивачем виписано даному контрагенту прості векселі, які передано згідно актів приймання - передачі простих векселів (а.с. 247-251 т.1, а.с.1-20 т.2), терміном пред'явлення до 2030 року.
Також на виконання цього ж договору у грудні 2013 року згідно видаткових накладних (а.с. 178-185 т.1) податкових накладних (а.с. 118-125 т.1) ПП «Полтава - Проект - Монтаж» здійснювалася поставка профілю оцинкованої сталі на загальну суму 308 000 грн., в т.ч. ПДВ 51 333,34 грн.
В рахунок оплати позивачем виписано даному контрагенту прості векселі, які передано згідно актів приймання - передачі простих векселів (а.с.21-23 т.2), терміном пред'явлення до 2030 року.
Щодо фінансово - господарських взаємовідносин позивача із ТОВ «Інтерколірметгруп» на перевірку надано наступні документи.
01.11.2012 між ТОВ «Інтерколірметгруп» (Постачальник) та ФОП ОСОБА_3 (Покупець) укладено договір № 0111/1 поставки (а.с.48-50 т.2), який не містить ряду обов'язкових умов, що повинні бути в ньому обов'язково, як то предмет договору (найменування товару), асортимент товару, його кількість, одиниця виміру, ціна та загальна сума договору, при цьому обумовивши в п. 1.2 цього договору, що вони вказуються сторонами у видаткових накладних.
Виконання вказаного договору оформлено сторонами видатковими накладними (а.с. 57-64 т.2), податковими накладними (а.с.51-56 т.2) за період листопад 2012 року на загальну суму - 218 985,00 грн. у т.ч. ПДВ 43 797,03 грн., включених позивачем як до складу валових витрат так і податкового кредиту відповідних податкових періодів.
В графах «найменування товару» вказаних видаткових накладних зазначено - профіль з оцинкованої сталі.
В рахунок оплати позивачем виписано даному контрагенту простий вексель, який передано згідно акту приймання - передачі простих векселів (а.с.71-72 т.2), терміном пред'явлення до 15.11.2025.
Щодо транспортування поставлених товарів ПП «Полтава - Проект - Монтаж» та ТОВ «Інтерколірметгруп» позивач на перевірці одразу пояснював, що перевезення здійснювалося постачальниками та надавав на підтвердження товарно-транспортні накладні, а потім пояснював, що помилково надав ті документи, а насправді перевезення здійснювалося ним особисто, на підтвердження чого надавав інші товарно - транспортні накладні.
З аналізу наданих товарно-транспортних накладних, ревізори дійшли висновку, що вони не підтверджують транспортування товарів, оскільки вони заповнені без дотримання вимог до таких документів та з них неможливо встановити фактичну адресу навантаження товарів, у зв'язку з тим, що зареєстроване місцезнаходження постачальників було у м. Полтаві, саме це місцезнаходження було зазначено у видаткових та податкових накладних, а в ТТН місцем навантаження було зазначено м. Дніпропетровськ.
Також, з урахуванням висновків акта ДПІ у м.Полтаві від 10.04.2013 року №437/22.5-10/35295110 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Полтава-Проект-Монтаж" з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за період з лютого 2010 по лютий 2013 (а.с. 75-102, т.3) та акта ДПІ у м. Полтаві від 10.04.2013 року №439/22.5-10/37386733 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Інтерколірметгруп" з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за листопад 2011 - лютий 2013 (а.с. 60-74, т.3), якими встановлені ознаки відсутності фактів реального здійснення господарської діяльності цими підприємствами, а також документально не підтверджено жодним первинним документом господарські відносини із покупцями та постачальниками у перевіряємому періоді, відповідач дійшов висновку про нереальність господарських операцій та відсутність у нього права на формування податкового кредиту та валових витрат з урахуванням цих операцій.
За наслідками перевірки відповідачем встановлено порушення:
- ст. 22, ст. 185, ст. 188, ст. 192, п.198.1 п.198.3 п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за перевіряємий період від здійснення підприємницької діяльності за 2012 в сумі 95 130,37 грн.;
- п. 139.1.9 п.139.1 ст.139, п.167.1 ст.167, п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2012 в сумі 488 521,48 грн.
На підставі вищевикладених висновків перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 16.09.2013 № 0009701701, яким ФОП ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 142 695,55 грн., з яких за основним платежем 95 130,37 грн., за штрафними санкціями 47 565,18 грн. (а.с. 13 т.1) та № 0009711701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 610 501,85 грн., з яких за основним платежем 488 521,48 грн. та штрафними санкціями 122 130,37 грн. (а.с. 12 т.1).
Згідно пояснень представника позивача щодо обґрунтування розрахунків проведених позивачу донарахувань грошових зобов'язань як за основним платежем, так і застосованих штрафних санкцій, сума завищення податкового кредиту за перевіряємий період від здійснення підприємницької діяльності позивача за 2012 в розмірі 95 130,37 грн. складається із сум ПДВ, які останнім було включено до складу податкового кредиту у листопаді та грудні 2012 року за наслідками проведених операцій із контрагентами ТОВ «Інтерколірметгруп» з поставки профілю листової сталі у листопаді 2012 року (сума ПДВ 43 797,03 грн.) та ПП «Полтава - Проект - Монтаж» з поставки профілю листової сталі у грудні 2012 року (сума ПДВ 51 333,34 грн.).
Щодо збільшення позивачу грошового зобов'язання по ПДФО позивачем надано обґрунтований письмовий розрахунок (а.с.116-118 т.3).
Згідно розрахунків штрафних санкцій (а.с. 61-61 т.1) за порушення по ПДВ до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 50 % у відповідності із п. 123.1 ст. 123 ПКУ, у зв'язку із виявленням контролюючим органом повторно протягом 1095 днів порушення з цього податку, по ПДФО - у розмірі 25% (вперше).
Із винесеними податковими повідомленнями - рішеннями позивач не погодився та оскаржив їх до суду.
Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи будь - якій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд погоджується із доводами позивача що акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів ПП «Полтава - Проект - Монтаж» та ТОВ «Інтерколірметгруп» не можуть бути покладені в основу висновків за наслідками перевірки ФОП ОСОБА_3, оскільки такі акти можуть містити у собі тільки висновок про причини неможливості проведення зустрічних звірок, як то відсутність платника за місцезнаходженням або ін., у зв'язку з тим, що в такому випадку перевірка (звірка) платника фактично податковим органом та не проводиться, первинним документам оцінка не надається, їх відповідність показникам податкової звітності не перевіряється, а тому такі акти не можуть містити будь-яких висновків по реальності господарських операцій перевіряємих платників.
Акти про неможливість проведення зустрічних, що містять висновки по суті реальності операцій, фінансові результати яких задекларовані перевіряємим платником, дійсно не мають ніякої юридичної значимості для правової кваліфікації щодо суті всієї господарської діяльності цього платника або окремих господарських операцій, грунтуються на припущеннях, не містять реальних встановлених обставин, крім встановленої причини неможливості проведення такої перевірки (звірки), та не підкріплені ніякими доказами.
Однак, висновки податкового органу щодо нереальності та не підтвердження фактичності проведення господарських операцій у зв'язку із аналізом документів ФОП ОСОБА_3, наданих ним до перевірки, підлягають перевірці та наданню оцінки судом.
Виходячи із принципу офіційності з'ясування всіх обставин у справі, суд виходить із наступного.
Доводи позивача з посиланням на ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України про те, що обставини реальності проведених операцій не потребують доведення та доказуванню не підлягають у зв'язку із встановленням цих обставин рішенням суду, що набрало законної чинності, а саме постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2013 по справі № 816/1621/13-а (а.с. 24-29 т.2), суд відхиляє як необґрунтовані. З аналізу даної постанови суд дійшов висновку, що вона не містить встановлених обставин по питаннях які необхідно вирішити в даному провадженні.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною 1 статті 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені. Водночас, передбачене частиною 1 статті 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.
Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 14.11.2012 № 2379/12/13-12 "Щодо застосування статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України" зазначив, що у разі, якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є іншими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної або господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.
Правила формування доходу, валових витрат та податкового кредиту платниками податків для цілей оподаткування у перевіряємий період визначалися Податковим кодексом України (надалі - ПКУ).
Відповідно до приписів п.14.1.27 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Поняття господарської діяльності визначено в п. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно п. 177.4 ст. 177 ПКУ до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
Тобто, норма п. 177.4 ст. 177 ПКУ є відсильною нормою, яка вказує на те, що витрати фізичної особи - підприємця який не є платником податку на прибуток, але надає звітність про доходи від зайняття підприємницькою діяльністю, формуються у тому ж порядку як у платниками податку на прибуток.
Стаття 135 Податкового кодексу України містить в собі склад витрат та порядок їх визнання, так, відповідно п.138.1 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
За приписами п.п. 138.1.1. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ст. 138 ПКУ).
Відповідно п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно із приписами абз.1 п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Таким чином, зі змісту викладених положень законодавства випливає, що до складу валових витрат належать лише витрати, які прямо передбачені вищевказаним Кодексом, що використовувалися для забезпечення господарської діяльності підприємства, та не зазначені в переліку у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу, за умови дотримання правил формування валових витрат, вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарів з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податків отримати користь від придбаних послуг та належного документального підтвердження факту понесення платником таких витрат.
Відповідно до чинного законодавства ПДВ є податком на споживання товарів (робіт, послуг) на митній території України і платником його виступає кожний суб'єкт (юридична чи фізична особа), який є споживачем цих товарів (робіт, послуг), незалежно від факту походження товарів. При цьому особи за умови реєстрації їх як платників ПДВ мають право відшкодовувати свої витрати із сплаченого податку за рахунок податку, отриманого з покупця. Тобто в нашій країні, як і в більшості країн, де є цей податок, застосовується непрямий метод оцінки доданої вартості - метод податкового кредиту, тобто сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумами податку, отриманого від покупців, і сумами податку, сплаченого постачальникам.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Це підтверджується також правовою позицією Верховного Суду України у справах, викладеної у справах, пов'язаних з визначенням податкових зобов'язань з ПДВ та бюджетним відшкодуванням ПДВ, в яких Верховний Суд України звертає увагу на необхідність з'ясування судами при розгляді справ на те, чи мали операції з придбання та реалізації товарів (послуг) реальний характер, як перевозились і зберігались товари (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат, якою особою виконувались роботи чи надавались послуги, які матеріали використовувалися для виконання робіт), чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення та інш.
При цьому, Вищий адміністративний суд України листом від 02.06.2011, № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" звернув увагу судів на те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.
Також листом від 01.11.2011 р. № 1936/11/13 - 11 Вищий адміністративний суд України з метою однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України звертав увагу судів на те, що для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.
Надаючи оцінку реальності здійснення вищевказаних господарських операцій та їх зв'язку із господарською діяльністю позивача, а також виходячи із принципу "офіційного з'ясування всіх обставин у справі" судом встановлено наступне.
За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Позивач доводить правоту своєї позиції тим, що має повний перелік необхідних документів по оформленню вищевказаних господарських операцій, що складені належним чином.
Однак, з огляду на ту обставину, що фінансово-господарські взаємовідносини з контрагентом ПП «Полтава - Проект - Монтаж», що документально оформлені в липні вересні 2012 року, були відображені позивачем в податковому обліку лише з третього уточнення податкової звітності 06.02.2013 замість кількох попередньо задекларованих контрагентів, при цьому ПП «Полтава - Проект - Монтаж» також шляхом коригування своєї податкової звітності задекларували господарські операції з позивачем також лише у лютому 2013 року шляхом подачі до декларації з ПДВ за січень 2013 року (від 19.02.2013 № 9007997980) розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ з урахуванням податкових накладних виписаних підприємством у липні - вересні 2012 та за січень 2013 року (від 19.02.2013 № 9007997104) з урахуванням податкових накладних, виписаних ФОП ОСОБА_3 у липні - вересні 2012, хоча як позивачем так і його контрагентом у податковій звітності з ПДВ липня - вересня 2012 року не декларувалось взагалі ніяких відносин один з одним навіть частково, суд погоджується із доводами відповідача про сумнівність вищеописаних первинних документів між зазначеними контрагентами щодо часу, місця та обставин їх складення.
Перевіряючи доводи сторін щодо транспортування товарів, судом встановлено наступне.
Згідно пояснень позивача фактичне перевезення ним здійснювалося власними силами власним вантажним транспортом позивача ТАТА LPT 613/38 , д.н.з. НОМЕР_4 (а.с. 75-76 т.2), водієм ОСОБА_4 (а.с. 77-79 т.2), який працює у позивача на підставі трудового договору від 27.05.2010 (а.с. 73-74,80 т.2), згідно товарно - транспортних накладних по перевезенню товарів від ПП «Полтава - Проект - Монтаж» (а.с. 186-244 т.1) та від ТОВ "Інтерколірметгруп" (а.с. 65-70 т.2), товари доставлені та розвантажені на складі адміністративно-виробничої будівлі, що належить позивачу на праві власності і знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.80-86 т.2).
Місцем навантаження у наданих товарно-транспортних накладних зазначено від ПП «Полтава - Проект - Монтаж» - м. Дніпропетровськ, вул. Березинського, 80, а від ТОВ "Інтерколірметгруп" - м. Дніпропетровськ вул. Набережна Заводська, 11.
При цьому, у видаткових накладних адреси цих постачальників зазначені наступні: ПП «Полтава - Проект - Монтаж» - м. Полтава, вул. Зіньківська, б.19, кім. 506, ТОВ «Інтерколірметгруп» - м. Полтава, вул. Червонофлотська, б. 35.
З цього приводу представник позивача пояснював, що платники змінили своє місцезнаходження на місто Дніпропетровськ.
Суд не приймає вказані доводи представника позивача, з огляду на те, що станом на момент документального оформлення господарських операцій із позивачем у липні - вересні 2012 року (ПП «Полтава - Проект - Монтаж») та листопаді 2012 року (ТОВ «Інтерколірметгруп») дані контрагенти були зареєстровані саме за тими адресами, які зазначені у видаткових накладних, що підтверджується витягами з ЄДР, згідно яких ще станом на 27.03.2013 (дата формування витягу з ЄДР - а.с. 14-17 т.1) місцезнаходженням юридичної особи ПП «Полтава - Проект - Монтаж» значилося - 36039, Полтавська область, м. Полтава, Київський район, вул. Зіньківська, б. 19, кім. 506, а станом на 30.11.2012 (дата формування витягу з ЄДР - а.с. 18-20 т.1) місцезнаходженням юридичної особи ТОВ «Інтерколірметгруп» значилося - 36014, Полтавська область, м. Полтава, Київський район, вул. Червонофлотська, б. 35.
В подальшому даними контрагентами дійсно змінювалася адреса місцезнаходження, зокрема, ПП «Полтава - Проект - Монтаж» станом на 30.04.2013 (дата формування витягу з ЄДР - а.с. 14-17 т.3) місцезнаходженням юридичної особи ПП «Полтава - Проект - Монтаж» значилося - 49051, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул. Косіора, б. 13-А, оф. 12 (в будь - якому випадку не м. Дніпропетровськ, вул. Березинського, 80) із записом від 23.04.2013 про перебування даної особи в стані припинення підприємницької діяльності за рішенням засновників, а згідно витягу з ЄДР станом на 25.11.2013 (а.с. 46-47 т.3) місцезнаходженням юридичної особи ПП «Полтава - Проект - Монтаж» значилося - 69030, Запорізька область, м. Запоріжжя, Жовтневий район, вул. Українська, б. 43, де і було внесено державним реєстратором запис від 09.10.2013 № 11031120018034518 про припинення цієї юридичної особи за рішенням засновників.
Згідно витягів з ЄДР станом на момент їх формування 11.09.2013 (а.с. 25-28 т.3) та станом на 25.11.2013 (а.с. 42-44 т.3) місцезнаходженням юридичної особи ТОВ «Інтерколірметгруп» значилося - 69089, Запорізька область, м. Запоріжжя, Ленінський район, вул. Адмірала Лазарєва, б. 89, де і було внесено державним реєстратором запис від 02.10.2013 № 11031120019034517 про припинення цієї юридичної особи за рішенням засновників.
Доказів того, що ПП «Полтава - Проект - Монтаж» та ТОВ «Інтерколірметгруп» належали (або були орендовані) складські чи виробничі приміщення за адресами, зазначеними у ТТН, суду не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити для надання їм юридичної доказовості, зокрема, дату і місце складання.
У всіх вищезазначених видаткових накладних такий реквізит як «місце складання» не заповнено.
Приймаючи до уваги, що видаткова накладна є первинним документом, що підтверджує відвантаження товару та повинна виписуватися в момент його відвантаження, суд погоджується із доводами відповідача, що вище перелічені видаткові накладні не містять достовірних даних щодо місця отримання вантажу та місця проведення господарських операцій, а відтак не мають юридичної доказовості.
Допитаний в ході судового розгляду заявлений представником позивача свідок ОСОБА_4, який у ТТН зазначений водієм, який безпосередньо здійснював перевезення вантажів показав, що він як водій відряджався до м. Дніпропетровська, однак конкретні адреси, де він завантажувався назвати не зміг. Пояснював, що документи, супроводжуючі товар, який ним перевозився, йому надавали у місті навантаження товару, з м. Полтави його не комплектували ніякими документами в т.ч. і дорученням на отримання товарно-матеріальних цінностей.
Доказів того, що водій уповноважувався на отримання товарно-матеріальних цінностей відповідним дорученням суду не надано, як не надано таких доказів і щодо будь-яких інших осіб.
Суд також зауважує, що у наданих ТТН графа відпуск дозволено «за дорученням №… від ….» не заповнена.
Оскільки доручення на отримання ТМЦ не видавалися водієві, то і правових підстав для відвантаження товару та передачі його цій особі судом не встановлено.
Також із ТТН не можливо встановити інших осіб, які приймали участь у цих господарських операціях, оскільки в них не зазначено жодних прізвищ посадових осіб, які дозволяли відпуск та відвантажували товар.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджується реальність та фактичність здійснення господарської операції між позивачем та ПП "Полтава-Проект-Монтаж" та ТОВ "Інтерколірметгруп" з поставки скла та профілю з оцинкованої сталі.
Щодо податкових накладних, виписаних ПП "Полтава-Проект-Монтаж" у грудні 2012 (а.с. 118-125 т.1) суд зазначає наступне.
Податкова накладна є податковим документом (п. 201.6 ст. 201 ПКУ) та виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПКУ).
Згідно п. 201.1 ст. 201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, де зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити, зокрема, як: ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.
Судом встановлено, що у податкових накладних, виписаних ПП «Полтава - Проект - Монтаж» (а.с. 68-125 т.1), у графі місцезнаходження (податкова адреса) продавця вказано - 36009, Полтавська область, буд. 19, кв. 506. Тобто взагалі не зазначена вулиця в жодній з податкових накладних, а відтак не вказано такого обов'язкового реквізиту як місцезнаходження продавця.
Наслідки недотримання вищевказаних вимог встановлені п. 198.6 ст. 198 ПКУ, відповідно до якої не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Доказів дотримання позивачем правил формування валових витрат по спірним операціям, а саме визнання їх у тому самому періоді коли отримано доходи від їх використання, суду не надано.
Суд також не переконаний доводами представника позивача про використання придбаних товарів у вищезгаданих контрагентів у своїй подальшій господарській діяльності, на підтвердження чого надано договори з іншими контрагентами про виготовлення на замовлення та придбання металоконструкцій та первинні і розрахункові документи по виконанню цих договорів (а.с. 87-244 т.2), оскільки не встановлено причинно-наслідкового зв'язку, що саме із поставлених ПП "Полтава-Проект-Монтаж" та ТОВ "Інтерколірметгруп" скла та профілю виготовлялася продукція позивачем.
Так, на запитання суду в ході розгляду представником позивача було зазначено, що аналогічний товар закуплявся позивачем і у інших контрагентів, наявність яких також підтверджена матеріалами перевірки.
Суд також наголошує, що наявність у позивача матеріалів для виготовлення металоконструкцій не заперечується відповідачем, спірним є питання фактичних відносин позивача саме із ПП "Полтава-Проект-Монтаж" та ТОВ "Інтерколірметгруп", а не лише їх документальне оформлення, які з огляду на надану вище судом оцінку якраз і не підтверджуються.
Крім того, судом встановлено, що юридичні особи ПП "Полтава-Проект-Монтаж" та ТОВ "Інтерколірметгруп" припинені, про що у ЄДР внесено відповідні записи (а.с. 42-47 т.3), однак розрахунки позивачем із даними особами так і не проведено, оскільки видані прості векселі не пред'являлися до оплати даними контрагентами.
Таким чином, станом на момент розгляду справи судом фактичні витрати у вищезгаданому розмірі позивачем не понесені і не має будь-яких правових підстав очікувати, що вони колись будуть понесені.
Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
А відтак, суд погоджується із висновками відповідача про відсутність права у позивача на формування податкового кредиту та валових витрат за наслідками зазначених господарських операцій.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові - повідомлення - рішення відповідають критеріям правомірності, визначеним ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.
Повний текст постанови складено 17 грудня 2013 року.
Суддя Л.О. Єресько