Справа: № 825/1814/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В.,
Суддя-доповідач: Усенко В.Г.
Іменем України
19 грудня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Усенка В.Г,
суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,
при секретарі Костюченко М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВАТЕС» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАТЕС» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби (далі - Відповідач), в якому просило визнати скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.04.2013 року № 0001572200.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року вимоги адміністративного позову задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану постанову - скасувати, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «ВАТЕС» встановлено, що згідно наданих документів підприємство реалізувало недобудову офісно-готельного центру, яка знаходиться в м. Чернігові по вул. Київській, б/н, згідно нотаріально посвідченого договору, зареєстрованого 25 травня 2012 року за № 659.
Перевіркою встановлено, що ТОВ «ВАТЕС» згідно податкових накладних визначено базу оподаткування ПДВ в сумі 2 850 000 грн., а податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 570 000 грн.
Вартість об'єкту нерухомості, частина якого відчужується, відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 33660415, виданого Комунальним підприємством «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради становить 6 019 572 грн., а вартість 99/100 частин об'єкту нерухомості становить 5 959 376,20 грн.
Отже, позивач базу оподаткування визначив в розмірі 2 850 000,00 грн., проте ДПІ у м. Чернігові ДПС базу оподаткування визначило згідно оцінки Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації балансової вартості об'єкту нерухомості і згідно бухгалтерського обліку позивача, яка становить в розмірі 6 019 572,00 грн. (100% об'єкту нерухомості), а вартість 99/100 частин об'єкту нерухомості становить 5 959 376,00 грн.
В договорі купівлі-продажу нерухомого майна від 08 вересня 2008 року за № 4191 зазначено готовність об'єкта становить 37%, згідно проектних розрахунків, будівництві офісно-готельного центру вирізнялось високою прибутковістю і інвестиційною привабливістю.
На підставі вищевикладеного, звичайна ціна і база оподаткування частини об'єкту нерухомості, на думку відповідача, не може бути нижчою за вартість визначену Комунальним підприємством «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради та балансову вартість, тобто 5 959 376,20 грн. Умовний продаж на різницю балансової вартості і ціни реалізації не проводився.
Приймаючи рішення про задоволення вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган при визначенні рівня звичайних цін не діяв у межах приписів п. п. 1.20.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема не виконав умов, передбачених цією нормою для визначення рівня звичайних цін.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Як свідчать матеріали справи, встановлено судом першої інстанції, що ДПІ у м. Чернігові ДПС проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ВАТЕС» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 30.09.2012, за результатами якої складено акт перевірки від 19.03.2013 № 657/22/14234440 (а. с. 10-41), в якому зафіксовано порушення позивачем п. 188.1 ст. 188, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України.
На підставі зазначеного акту та викладених у ньому порушень, ДПІ у м. Чернігові винесено податкове повідомлення-рішення від 01.04.2013 № 0001572200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 777 344,00 грн., в тому числі за основним платежем - 621 875,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 155 469,00 грн.(а. с. 49).
З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді ТОВ «ВАТЕС» (продавець) на основі договору купівлі-продажу частини нерухомого майна передав у власність (покупця) ТОВ «РІЕЛ КО» нерухоме майно (99/100 частин об'єкту незавершеного будівництва, загальною прощею 378,3 кв.м., готовність якого становить 37%, що розташований за адресою м. Чернігів, вул. Київська, будинок № б/н), яке в подальшому іменується «частина нерухомого майна», а покупець зобов'язується прийняти «частину нерухомого майна» та сплатити продавцю за нього грошову суму в розмірі та порядку передбаченому цим договором.
Ціна продажу частини нерухомого майна складає 3 200 000,00 грн. з урахуванням ПДВ. Оплата повинна бути здійснена покупцем повністю до 29.05.2012 включно. Покупець повинен сплатити шляхом перерахування на рахунок продавця (а. с. 50-53).
Сплата коштів покупцем відбувалась 28.05.2012р. та 29.05.2012р., що підтверджується випискою відділення № 1 ПУМБ в м. Чернігові (а. с. 57-60) та податковими накладними: № 191 від 28.05.2012 на суму з ПДВ 3 200 000,00 грн., № 193 від 29.05.2012 на суму з ПДВ 220 000,00 грн. (а. с. 61, 63).
Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з твердженнями позивача та висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Нерухоме майно від позивача, зареєстроване в Державному реєстрі правочинів 08 вересня 2008 року за № 3121572, що підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів № 6476272 від 08 вересня 2008 року, зареєстрованим у Комунальному підприємстві «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради 30 вересня 2008 року, № 2202 в книзі 15.
Вартість об'єкту нерухомості, частина якого відчужується, відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 33660415, виданого Комунальним підприємством "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради становить 6 019 572грн., вартість 99/100 частин об'єкту нерухомості становить 5 959 376,20 грн.
Позивач базу оподаткування визначив в розмірі - 2 850 000,00 грн., проте податковий орган базу оподаткування визначив згідно оцінки Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації балансової вартості об'єкту нерухомості і згідно бухгалтерського обліку позивача, розмір якого становить 6 019 572,00 грн. (100% об'єкту нерухомості), а вартість 99/100 частин об'єкту нерухомості становить 5 959 376,00 грн.
Крім того, перевіркою встановлено, що на момент реалізації балансова вартість вказаного об'єкта нерухомості складала 6 019 572 грн.
При реалізації проекту будівництва офісно-готельного центру, до податкового кредиту включались всі суми ПДВ за отримані товари (послуги). До реалізації вказаного проекту були також залучені дві фізичні особи та TOB «РІЕЛ КО».
Відповідачем було здійснено письмовий запит до КП «ЧМБТІ» ЧОР щодо того, яким саме чином визначалась загальна вартість (оцінка) об'єкта нерухомості та на підставі яких документів.
КП «ЧМБТІ» ЧОР листом - відповіддю (на запит ДПІ у м. Чернігові ДПС) від 28.05.2013 року за № 637 (а.с.95) повідомлено наступне: «балансова вартість об'єкта незавершеного будівництва по вул. Київській, б/н в м. Чернігові в витязі з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.04.2011 року була вказана згідно заяви TOB «Ватес» №198 від 18.04.2011 року про надання витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно. В заяві TOB «Ватес» самостійно визначив балансову вартість об'єкта незавершеного будівництва в розмірі 6 019 572,00 грн. (підстава договір купівлі - продажу №4191 від 08.09.2008 року).
Таким чином, КП «ЧМБТІ» ЧОР в витязі з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.04.2011 року визначає базову оцінку об'єкта незавершеного будівництва в сумі 6 019 572,00 грн.
На підтвердження факту доведення підприємства до банкрутства є лист від ДПС у Чернігівської області від 31.05.2013 року №2611/7/09 (отриманий на лист - запит ДПІ у м. Чернігові ДПС від 29.05.2013 року №4185/8/22-208), яким повідомлено, що у провадженні СВ ДПС Чернігівській області за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особам TOB «Ватес» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.212 ККУ.
22.04.2013 року кримінальне провадження по матеріалам кримінального провадження №32013260000000058 від 03.04.2013 року об'єднано з матеріалами кримінального провадження №32013260000000053 від 21.03.2013 року внесеного до Єдиного реєстру досудових рішень за фактом доведення до банкрутства TOB «Ватес» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 219 ККУ.
Згідно п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками-суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).
Методи визначення та порядок застосування звичайних цін встановлено ст. 39 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 1 розділу XIX Прикінцевих положень ПК України, стаття 39 ПКУ набирає чинності з 01.01.2013 року, а за п.8 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень до 01.01.2013 року для визначення звичайної ціни застосовується п.1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (далі - ЗУ №334/94-ВР ).
Застосування звичайних цін для визначення бази оподаткування передбачено певними нормами законів України з питань оподаткування, зокрема Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (далі - ЗУ №334/94-ВР).
Відповідно до п.п.1.20.51 п.1.20 ст. 1 ЗУ №334/94-ВР якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни «справедлива вартість», «ринкова вартість», «чиста вартість реалізації», які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюється до терміну «звичайна ціна», визначеного цим законом.
Таким чином, суд апеляційної інстанції проаналізувавши наведені правові норми чинного законодавства України проходить до висновку, що податковим органом було правомірно винесено податкове повідомлення-рішення.
В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що вимоги адміністративного позову не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби - задовольнити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року - скасувати. Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні вимог адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ВАТЕС» - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий - суддя В.Г. Усенко
судді: Г.М. Бистрик
О.М. Оксененко
Головуючий суддя Усенко В.Г.
Судді: Бистрик Г.М.
Оксененко О.М.