Справа: № 2518/2-а-11451/11
Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
16 грудня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя : Шелест С.Б.
Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 31.10.2011р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок виплату додаткової пенсії та доплати до пенсії
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій відповідача неправомірними, зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, а також підвищення до пенсії у розмірі однієї мінімальної зарплати відповідно до статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою суду першої інстанції позов задоволено: визнано неправомірною бездіяльність відповідача та зобов'язано здійснити перерахунок та виплату з 06.10.10р. по 31.10.11р. підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а також здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку 15 % мінімальної пенсії за віком; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Враховуючи вимоги пункту третього частини першої статті 1832 КАС України, розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що вимога позивача провести перерахунок додаткової пенсії та підвищення до пенсії підлягає задоволенню, оскільки відповідачем порушено його право на отримання належних виплат у розмірі, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визнання права позивача на отримання належних йому виплат у відповідності до Закону № 796-ХІІ.
Колегією суддів встановлено, що позивач є особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, проживає у зоні посиленого радіологічного контролю та перебуває на обліку в управлінні, де отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у відповідній редакції, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008р. від 22 травня 2008 року, далі по тексту - Закон № 796-ХІІ) передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
За змістом статті 51 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 39 вказаного Закону пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Проте, всупереч статей 39, 51 Закону № 796-ХІІ позивачу додаткова пенсія та підвищення до пенсії виплачувались відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 28.05.08р. №530 та від 26.07.96р. №836.
Між тим, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру додаткової пенсії та підвищення до пенсії позивачеві застосуванню підлягають статті 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України).
Водночас, зі змісту статті 51 Закону № 796-ХІІ випливає, що під час визначення розміру додаткової пенсії, за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
При цьому, судовою колегією не приймаються до уваги положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 51 Закону № 796-ХІІ.
Оскільки позивачеві слід визначити додаткову пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що право позивача на отримання належних йому виплат, розрахованих відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», було порушено.
Однак, колегія суддів щодо задоволення судом першої інстанції позовних вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу додаткової пенсії та підвищення до пенсії відповідно до ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 23.07.11р., зазначає наступне.
Так, на виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Таким чином, до набрання чинності зазначеною Постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Отже, з 23 липня 2011 року правомірність дій суб'єктів владних повноважень у зазначених категоріях справ необхідно перевіряти на відповідність вимогам Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та Постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745.
При розгляді справи, судом не встановлено наявності порушень вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та Постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745 з боку відповідача при виплаті позивачу доплати до пенсії та додаткової пенсії з 23.07.11р.
За таких обставин, позивач має право на отримання належних йому виплат, а саме: перерахунок та виплатити позивачу пенсії відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 06.10.10р. по 22.07.11р. включно.
Колегією суддів при прийнятті рішення у справі враховано позицію Вищого адміністративного суду України щодо спірних правовідносин, яка викладена у листі від 06.09.11р. № 1080/0/4-11/1400/1/6/13-11.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 195, 197, 202, 205, 206 КАС України Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 31.10.2011р. - задовольнити частково.
Постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 31.10.2011р. скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок виплату додаткової пенсії та доплати до пенсії - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області щодо невиплати ОСОБА_2 додаткової пенсії та підвищення до пенсії у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату з 06.10.11р. по 22.07.11р. підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а також здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку 15 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Дана постанова, відповідно до ч. 10 ст. 1832, ст. 254 КАС України, є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту постановлення.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Романчук О.М.
Пилипенко О.Є.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Романчук О.М
Пилипенко О.Є.