Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Мороза М.А.,
суддів Слинька С.С., Наставного В.В.,
за участю прокурора Таргонія О.В.
розглянула в судовому засіданні 19 грудня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - Бардакова О.В. на ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 19 лютого 2013 року щодо ОСОБА_2
Вироком Білокуракинського районного суду Луганської області від 27 листопада 2012 року
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, який не має судимості,
засуджено за ст. 296 ч. 4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за вчинення злочину за таких обставин.
24 жовтня 2012 року близько 21 години 30 хвилин на території навчального закладу Білокуракинського професійного аграрного ліцею, розташованого за адресою с. Паньківка Білокуракинського району Луганської області, де біля центрального входу до гуртожитку, не звертаючи уваги на присутніх громадян, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, підбіг до своєї колишньої співмешканки - неповнолітньої ОСОБА_3, повалив її на асфальт та сів на неї зверху, при цьому почав висловлюватись на її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою і після цього з проявом особливої зухвалості завдав останній в область тулуба та ноги ударів заздалегідь приготованим ножем, внаслідок чого ОСОБА_3 заподіяно легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 19 лютого 2013 року вирок змінено: на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки, з покладенням на нього обов'язку, передбаченого ст. 76 ч.1 п. 1 КК України. В решті вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду через неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості і направити справу на новий апеляційний розгляд. Вважає необґрунтованим застосування ст. 75 КК України, оскільки апеляційним судом не врахована тяжкість вчиненого злочину, обставини його вчинення та мета кримінального покарання не досягнута, а призначене покарання не відповідає вимогам ст. 65 КК України.
В запереченнях на касаційну скаргу прокурора засуджений ОСОБА_2 вказує на безпідставність її доводів та законність і обґрунтованість судових рішень.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про обґрунтованість доводів, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Обґрунтованість засудження ОСОБА_2 та правильність кваліфікації його дій за ст. 296 ч. 4 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При призначенні покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційний суд, звільняючи ОСОБА_2 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, послався на те, що він повністю визнав себе винним, щиро розкаявся у вчиненому, має на утриманні малолітню доньку, позитивно характеризується за місцем проживання, повністю добровільно відшкодував заподіяну злочином матеріальну та моральну шкоду.
Разом з тим, суд не звернув уваги на те, що при вирішенні зазначеного питання він має належним чином досліджувати і оцінювати всі обставини, які мають значення для справи.
Зокрема, апеляційний суд, змінюючи вирок місцевого суду та застосовуючи до засудженого положення ст. 75 КК України, в достатній мірі не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, та обставини його вчинення. Так, протиправні дії ОСОБА_2 вчинив щодо матері своєї малолітньої дитини, які супроводжувались особливою зухвалістю з використанням заздалегідь приготованого ножа і з місця злочину втік. Крім того, суд не врахував і інші обставини, які мають значення для справи.
За таких обставин, доводи прокурора у касаційній скарзі про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину і особі засудженого внаслідок м'якості колегія суддів вважає обґрунтованими.
Враховуючи зазначене, ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_2 підлягає скасуванню, а справа щодо нього - направленню на новий апеляційний розгляд.
При новому апеляційному розгляді необхідно врахувати наведене, справу розглянути відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення, а, в разі доведеності винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його притягнуто до кримінальної відповідальності у тому ж обсязі обвинувачення, призначене йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати м'яким.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 394-396 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів
ухвалила:
касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 19 лютого 2013 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а кримінальну справу щодо нього направити на новий апеляційний розгляд.
Судді:
________________ ___________________ ___________________
М.А.Мороз С.С.Слинько В.В.Наставний