Справа № 639/9063/13-ц
2/639/2707/2013
23 грудня 2013 року Жовтневий районний суд м. Харкова
в складі: головуючого - судді Труханович В.В.
за участю секретаря - Черненко К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 управління Державної міграційної служби у Харківській області про виселення та усунення перешкод у користуванні житлом, суд
До Жовтневого районного суду м. Харкова звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 управління Державної міграційної служби у Харківській області, в якому просила висилити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із 46/100 частин комунальної квартири АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності позивачці. Додатково позивачка просила зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби у Харківській області скасувати реєстрацію ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які зареєстровані в 46/100 частини комунальної квартири АДРЕСА_1, а судові витрати покласти на відповідачів.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 09.03.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 був укладений договір міни, посвідчений ОСОБА_5 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за №709.
Відповідно до умов укладеного договору міни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов'язується передати ОСОБА_1 у власність належні: ОСОБА_2 - 23/100 частин комунальної квартири №24, ОСОБА_3 - 23/100 частин тієї ж комунальної квартири №24, що розташована в м. Харкові по вул. Червоножовтнева №11/1, а ОСОБА_1 взамін зобов'язується передати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у власність належне їй майно - металеву конструкцію гаражу, та виплатити грошову доплату 127700,00 грн.
Відповідно до пункту 3.5. договору міни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов'язались знятися з реєстраційного обліку та звільнити частину комунальної квартири №24, що розташована в м. Харкові по вул. Червоножовтнева №11/1 до 09 квітня 2010 року.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 добровільно виписатись та виселитись з частини квартири, що належить позивачу на праві приватної власності, до теперішнього часу не бажають та продовжують жити в даній квартирі, у зв'язку з чим позивач вимушений був звернутися з позовом до відповідачів про виселення та усунення перешкод у користуванні житлом.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6, який діє на підставі довіреності, заявлений ОСОБА_1 позов підтримав у повному обсязі та дав пояснення про обставини, які викладені у рішенні вище.
Представники відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які представляють інтереси відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі довіреностей, в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнали та пояснили, що вважають, що договір міни від 09.03.2010 року, який укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, на їх думку, є недійсним. При цьому представники не заперечували проти того, що ОСОБА_1 набула право власності на спірну частину квартири, та що відповідачі до теперішнього часу залишаються бути зареєстрованими у ІНФОРМАЦІЯ_1.
Представник відповідача ОСОБА_4 управління Державної міграційної служби у Харківській області в судовому засіданні при розгляді позову ОСОБА_1 поклалася на розсуд суду.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність у їх задоволені, виходячи з наступного.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 19.03.2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 управління Державної міграційної служби у Харківській області про виселення та усунення перешкод у користуванні житлом було винесено заочне рішення, відповідно до якого заявлені позовні вимоги були задоволені.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.10.2013 року заочне рішення від 19.03.2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 управління Державної міграційної служби у Харківській області про виселення та усунення перешкод у користуванні житлом було скасовано, справу призначено до нового розгляду.
В судовому засіданні було встановлено, що 09 березня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 був укладений договір міни, посвідчений ОСОБА_5, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за №709. (а/с 6)
Договір міни є дійсним, що встановлено рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 06 лютого 2012 року по справі №2012/2-203/11 за позовом ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_2 до ОСОБА_9, ОСОБА_1, третя особа приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_5 про визнання договору міни недійсним. Рішення суду набрало законної сили 03 вересня 2012р. (а/с 30-39)
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, ствердження представників відповідачів стосовно недійсності договору міни є безпідставними та такими, що суперечать матеріалам справи.
Згідно умов договору міни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов'язується передати ОСОБА_1 у власність належні: ОСОБА_2 - 23/100 частин комунальної квартири №24, ОСОБА_3 - 23/100 частин тієї ж комунальної квартири №24, що розташована в м. Харкові по вул. Червоножовтнева №11/1, а ОСОБА_1 взамін зобов'язалася передати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у власність належне їй майно - металеву конструкцію гаражу, та виплатити грошову доплату у сумі 127700,00 грн.
28 листопада 2012 року у позивача виникло право приватної власності на 46/100 комунальної квартири №24, що розташована в м. Харкові по вул. Червоножовтнева №11/1 у зв'язку з державною реєстрацією договору про відчуження майна, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав, виданого Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» за №36461193. (а/с 8)
Згідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Стаття 319 ЦК України передбачає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до пункту 3.5. договору міни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов'язались знятися з реєстраційного обліку та звільнити частину комунальної квартири №24, що розташована в м. Харкові по вул. Червоножовтнева №11/1 до 09 квітня 2010 року.
Судом встановлено, що відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 порушено зобов'язання щодо своєчасного зняття з реєстраційного обліку та звільнення переданого за договором міни майна, що підтверджується поясненнями представника позивача, довідкою КП «Жилкомсервіс» від 11 грудня 2012 року №2445, та що не було спростовано в судовому засіданні представниками відповідачів. (а/с 14)
Крім того, в судовому засіданні представник позивача пояснив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на теперішній час проживають у вищезазначеній комунальній квартирі № 24 без будь-якого дозволу власника - ОСОБА_1
Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до ст. 391 ЦК України встановлює, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном
Відповідно до ч. 3 ст. 116 Житлового Кодексу Української РСР особи, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяються без надання їм іншого жилого приміщення.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та доведеними наявними в матеріалах справи доказами та вважає за необхідне задовольнити їх в повному обсязі.
У зв'язку з тим, що справа доведена до суду з вини відповідачів, з них на підставі вимог ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 8, 10, 11, 57-60, 88, 169, 208-210, 212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 13, 15, 16, 316, 319, 321, 334, 386, 387, 391 Цивільного кодексу України, ст. 116 Житлового Кодексу Української РСР, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 управління Державної міграційної служби у Харківській області про виселення та усунення перешкод у користуванні житлом - задовольнити.
Висилити ОСОБА_2, ОСОБА_3 із 46/100 частин комунальної квартири №24 (двадцять чотири) будинку №11/1 (одинадцять дріб один) по вул. Червоножовтневій в м. Харкові.
Скасувати реєстрацію ОСОБА_2, ОСОБА_3, які зареєстровані в 46/100 частини комунальної квартири №24 (двадцять чотири) будинку №11/1 (одинадцять дріб один) по вул. Червоножовтневій в м. Харкові.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, з кожної окремо, на користь ОСОБА_1 судовий збір по 53,65 грн. (п'ятдесят три гривні шістдесят п'ять копійок).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні у той же строк з моменту одержання його копії.
Суддя В.В. Труханович