19 грудня 2013 року Справа № 30511/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді - Мікули О.І.,
суддів - Качмара В.Я., Курильця А.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року у справі за позовом Приватного підприємства "Волинський Новобуд" до управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську Волинської області про скасування вимоги та зобов'язання вчинити дії, -
25 травня 2010 року позивач - Приватне підприємство "Волинський Новобуд" звернулося в суд з позовом до відповідача - управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську Волинської області, в якому просило скасувати вимогу №Ю-08 від 05 травня 2010 року про сплату ПП "Волинський Новобуд" боргу з внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 92742,70 грн.; зобов'язати відповідача відкликати з відділу Державної виконавчої служби у м.Нововолинську вищевказану вимогу.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року позов задоволено частково. Скасовано вимогу управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську Волинської області № Ю-08 від 05 травня 2010 року про сплату боргу зі страхових внесків у сумі 92742 грн. 70 коп., адресовану Приватному підприємству "Волинський Новобуд". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що оскаржувана вимога про стягнення заборгованості щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування сформована відповідно до вимог чинного законодаства. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому суд, відповідно до положень п.2 ч.1 ст.197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "Волинський Новобуд" є платником страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування.
05 травня 2010 року управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську надіслало до ПП «Волинський Новобуд» вимогу про сплату боргу № Ю-8, відповідно до якої останньому визначено заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 92742,70 грн.
ПП «Волинський Новобуд» суму заборгованості не оскаржує.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при формуванні оскаржуваної вимоги посадові особи управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську вийшли за межі наданих їм чинним законодавством повноважень, протлумачивши порядок заповнення форми вимоги про сплату боргу на власний розсуд. Оскаржувана вимога винесена з порушенням вимог ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» та п.8.3 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України».
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його помилковим, виходячи з наступного.
Абз. 1,3 п.3 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Відповідно до абз.4 п.3 ст.106 вказаного Закону страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
П.8.3 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 64/8663 від 16 січня 2004 року передбачено, що вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою згідно з додатком 9 цієї Інструкції (для страхувальника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 10 цієї Інструкції (для страхувальника - фізичної особи). При формуванні вимоги їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1-ша частина - літери «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), 2-га частина - порядковий номер, 3-тя частина - літера «У» (узгоджена вимога).
Колегія суддів вважає, що відповідачем правильно оформлено вимогу щодо відсутності у номері вимоги літери «У», оскільки така проставляється після узгодження вимоги з органами Пенсійного фонду.
Відповідно до додатку 9 до Інструкції одним із реквізитів вимоги про сплату боргу є дата набрання чинності вимоги про сплату боргу.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи, колегія суддів приходить до переконання, що графа «дата набрання чинності вимоги про сплату боргу» заповнюється лише після набрання чинності вимогою, після закінчення процедур узгодження та оскарження.
ПП «Волинський Новобуд» суму заборгованості не сплатило, не узгодило її з органами Пенсійного фонду, однак оскаржило вимогу про сплату боргу до суду. Отже, вказана вимога не набрала чинності, чим пояснюється відсутність відміток у графі «дата набрання чинності вимоги про сплату боргу». Дана графа може бути заповнена лише після закінчення процедури її оскарження.
Таким чином, вимога про сплату боргу № Ю-8 від 05 травня 2010 року сформована відповідачем із дотриманням вимог чинного законодавства України та не підлягає скасуванню.
Ч.1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Управлінням Пенсійного фонду України в м.Нововолинську Волинської області доведено, що оскаржувана вимога про стягнення заборгованості №Ю-08 від 05 травня 2010 року про сплату ПП "Волинський Новобуд" боргу з внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 92742,70 грн. сформована у відповідності до вимог чинного законодавства.
Оскільки постанова Волинського окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року у справі № 2а-1588/10/0370 в частині відмови зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську Волинської області відкликати з відділу Державної виконавчої служби у м.Нововолинську вимогу Ю-08 від 05 травня 2010 року не оскаржується в апеляційному порядку, та в процесі апеляційного провадження не було виявлено порушень, допущених судом першої інстанції, які б призвели до неправильного вирішення справи в цій частині, тому колегія суддів вважає недоцільним виходити за межі апеляційної скарги та переглядати оскаржувану постанову в цій частині.
З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є підставними та обґрунтованими і повністю спростовують висновки суду першої інстанції, а постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, у зв'язку з чим в силу вимог ст. 202 КАС України постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську Волинської області задовольнити.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року у справі № 2а-1588/10/0370 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Волинський Новобуд" до управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську Волинської області про скасування вимоги та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть учась у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий О.І. Мікула
Судді В.Я. Качмар
А.Р. Курилець