22.11.2013р. Справа № 9104/21607/10
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Левицької Н.Г.,
судді Обрізка І.М.,
судді Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оволайн ЛТД", м.Івано-Франківськ
на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.02.2010р. у справі №2а-3022/09/0970
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оволайн ЛТД", м.Івано-Франківськ
до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську, м.Івано-Франківськ
про скасування рішень про застосування санкцій, -
10.11.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оволайн ЛТД" звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську про скасування рішень. Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржувані рішення №0002872303 та №0002882303 від 11.06.2009р. є незаконними та такими, що винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Зазначає, що оскаржуваними рішеннями штрафні санкції до позивача застосовано безпідставно. Вважає рішення суб'єкта владних повноважень протиправними, оскільки акти перевірки, на підставі яких винесено оскаржувані рішення, позивач не отримував, тому, на думку позивача, це свідчить про незаконність здійснення позапланової перевірки та про помилковість винесення відповідачем рішень. Також представником позивача подано доповнення до адміністративного позову, в якому зазначено, що оскільки між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оволайн ЛТД" та закритим акціонерним товариством "Чернівецька птахофабрика" укладено Договір №4 про надання дистриб'юторських послуг, то відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (надалі - Закон), позивач не зобов'язаний був застосовувати під час здійснення господарської операції по реалізації яєць курячих реєстратор розрахункових операцій, оскільки вони не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва.
Відповідач позовні вимоги вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Вважає, що Державною податковою інспекцію в м.Івано-Франківську правомірно застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оволайн ЛТД" штрафні санкції за проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій при продажу товарів, невидачі особі, яка отримує товар, відповідного розрахункового документа на повну суму покупки.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у задоволенні позову відмовив повністю. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що посилання на порушення відповідачем порядку проведення перевірки не знайшли свого підтвердження у процесі розгляду справи, адже з наявного в матеріалах справи Акта №6782/09/15/23/34623849 вбачається, що він підписаний продавцем Чернишовою М.С., підпис якої і підтверджує факт ознайомлення та отримання одного примірника даного Акта. Посилання позивача на те, що до спірних правовідносин повинні застосовуватися положення ч.1 ст.9 Закону суд відхилив, пояснивши це тим, що ТзОВ "Торговий дім "Оволайн ЛТД" не є виробником яєць курячих, а лише їх реалізатором, що є продукцією виробництва закритого акціонерного товариства "Чернівецька птахофабрика", а оскільки позивач реалізовував продукцію, що виробляє інший суб'єкт господарювання, тому до таких правовідносин повинні застосовуватися положення ст.3 Закону.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ТзОВ "Торговий дім "Оволайн ЛТД" оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що судом при її винесенні порушено та невірно застосовано норми матеріального та процесуального права. У своїй апеляційній скарзі зазначає, що ТзОВ "Торговий дім "Оволайн ЛТД" дійсно не було застосовано реєстратор розрахункових операцій, однак, не вбачає в цьому порушень Закону, оскільки 14.05.2009р. між ТзОВ "Торговий дім "Оволайн ЛТД" та ЗАТ "Чернівецька птахофабрика" було укладено Договір №4 про надання дистриб'юторських послуг. Згідно цього договору, ТзОВ "Торговий дім "Оволайн ЛТД" зобов'язується від імені ЗАТ "Чернівецька птахофабрика" здійснювати реалізацію продукції виробництва птахофабрики (яйця курячі) в кількості 3000,00 ящиків, а ЗАТ "Чернівецька птахофабрика" зобов'язувалося здійснити виплату винагороди за реалізовану продукцію, тому в силу положень ч.1 ст.9 Закону, ТзОВ "Торговий дім "Оволайн ЛТД" не зобов'язано було застосовувати під час здійснення господарської операції по реалізації яєць курячих реєстратор розрахункових операцій. Також звернуло увагу апеляційного суду на те, що відповідач провів перевірку без попереднього повідомлення позивача за 10 днів до її початку, чим порушив ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Апелянт вважає, що оскільки перевірка проведена з порушенням порядку її проведення, акти перевірки отримані з порушенням закону, отже, не є належним доказом здійснення позивачем відповідних порушень. З врахуванням наведеного, апелянт просить постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.02.2010р. скасувати та прийняти нову, якою позов ТзОВ "Торговий дім "Оволайн ЛТД" задоволити.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, тому колегія суддів, керуючись вимогами ст.197 КАС України, вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскаржувану постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, з огляду на наступне:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 23.05.2009р. та 24.05.2009р. Державною податковою інспекцією в м.Чернівці проведено перевірки торгових місць, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оволайн ЛТД" з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності патентів і ліцензій.
За результатами перевірок виявлено порушення вимог п.1, 2, 13 ст.3 Закону України "Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", про що складено акти від 23.05.2009р. за №6782/09/15/23/34623849 та від 24.05.2009р. за №6783/09/15/23/34623849, які разом з іншими документами надіслано 28.05.2009р. для прийняття відповідного рішення до ДПІ в м.Івано-Франківську за місцем реєстрації платника податку.
На підставі вказаних актів, ДПІ в м.Івано-Франківську прийнято оскаржувані рішення від 11.06.2009р. за №0002872303 та за №0002882303, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 1221,25грн. та 2955,00грн. відповідно.
Оцінуючи посилання апелянта на те, що наявність договору про надання дистриб'юторських послуг звільняє його від обов'язку застосовувати при реалізації відповідної продукції реєстратори розрахункових операцій, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до вимог п.п.1, 2, 13 ст.3 Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції, забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідно до вимог п.1 ст.17 Закону, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі: - п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Відповідно до вимог ст.22 Закону, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Згідно із вимогами п.1 ст.9 Закону, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
З матеріалів справи не вбачається та апелянтом не надано доказів того, що при реалізації яєць виробництва ЗАТ "Чернівецька птахофабрика" саме це товариство виступало продавцем за договором купівлі продажу, а не позивач.
Зі змісту п.1 ст.9 Закону вбачається, що при здійсненні торгівлі власною продукцією реєстратори розрахункових операцій не застосовуються за умови оформлення прибуткових і видаткових касових ордерів та видачі відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. Апелянт не надав до суду копій відповідних документів, складених відповідно до вимог п.1 ст.9 Закону.
Сама по собі наявність договору про надання дистриб'юторських послуг не доводить, що в даному конкретному випадку є підстави до застосування положень п.1 ст.9 Закону. Крім того, наявність такого договору також не підтверджує, що яйця курячі в даному випадку реалізовувалися від імені ЗАТ "Чернівецька птахофабрика", тому враховуючи, що апелянтом не було подано до суду копій відповідних квитанцій до прибуткового касового ордеру, колегія суддів приходить до висновку про те, що в даному випадку відсутні підстави для застосування положень п.1 ст.9 Закону.
Що стосується посилання апелянта на те, що податковим органом було порушено процедуру проведення перевірки, оскільки в порушення ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" не повідомлено позивача про проведення перевірки за 10 днів до її початку, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до положень ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби. Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.
Також в цій статті зазначено, що право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Отже, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що обов'язок надсилання письмових повідомлень про проведення перевірок застосовується лише у випадку проведення планової виїзної перевірки. Натомість перевірка дотримання норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є позаплановою. Відтак, доводи апелянта про те, що в даному випадку про проведення перевірки відповідач повинен був повідомити позивача в порядку, передбаченому для планових виїзних перевірок, не заслуговують на увагу суду та висновків суду першої інстанції не спростовують.
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши матеріали справи та оцінивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що такі доводи не підтверджуються належними і допустимими доказами по справі та висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до вимог ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін; 2) змінити постанову суду; 3) скасувати її та прийняти нову постанову суду; 4) скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; 5) визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.02.2010р. є правомірною та обгрунтованою, судом першої інстанції правильно досліджено обставини справи, ухвалено законне та обгрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому підстав для скасування оскаржуваної постанови немає.
Керуючись вимогами ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оволайн ЛТД", м.Івано-Франківськ на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.02.2010р. у справі №2а-3022/09/0970 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оволайн ЛТД", м.Івано-Франківськ до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську, м.Івано-Франківськ про скасування рішень про застосування санкцій, - залишити без задоволення.
2. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.02.2010р. у справі №2а-3022/09/0970 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оволайн ЛТД", м.Івано-Франківськ до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську, м.Івано-Франківськ про скасування рішень про застосування санкцій, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Н.Г. Левицька
Суддя І.М. Обрізко
Суддя А.І. Рибачук