22.11.2013р. Справа № 9104/30131/10
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Левицької Н.Г.,
судді Обрізка І.М.,
судді Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові
апеляційну скаргу Тернопільського обласного центру зайнятості, м.Тернопіль
на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.06.2010р. у справі №2а-1466/10/1970
за позовом Тернопільського обласного центру зайнятості, м.Тернопіль
до дочірнього підприємства "Зодчий" товариства з обмеженою відповідальністю "Ореол-ЛТД", м.Тернопіль
про стягнення штрафу, -
22.04.2010р. позивач: Тернопільський обласний центр зайнятості звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до дочірнього підприємства "Зодчий" товариства з обмеженою відповідальністю "Ореол-ЛТД" про стягнення штрафу, просив стягнути з відповідача штраф в сумі 8928,00грн. за порушення п.5 ст.20 Закону України "Про зайнятість населення".
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.06.2010р. у справі №2а-1466/10/1970 у задоволенні позовних вимог Тернопільського обласного центру зайнятості до дочірнього підприємства "Зодчий" товариства з обмеженою відповідальністю "Ореол-ЛТД" про стягнення штрафу відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив позивач: Тернопільський обласний центр зайнятості, який у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на те, що при винесенні даного рішення судом неповністю з'ясовано обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, тому колегія суддів, керуючись вимогами ст.197 КАС України, вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскаржувану постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, з огляду на наступне:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, провідним спеціалістом інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Тернопільського обласного центру зайнятості Дзюбановською Н.З. 04.03.2010р. було проведено перевірку щодо дотримання вимог Закону України "Про зайнятість населення" у дочірньому підприємстві "Зодчий" товариства з обмеженою відповідальністю "Ореол-ЛТД".
За результатами проведеної перевірки складено Акт від 04.03.2010р., в якому зафіксовано, що у дочірньому підприємстві "Зодчий" товариства з обмеженою відповідальністю "Ореол-ЛТД", відповідно до Наказу №1-к від 03.11.2009р. відповідач 03.11.2010р. здійснив вивільнення працівника ОСОБА_2 у зв'язку із скороченням чисельності працівників за п.1 ст.40 Кодексу Законів про працю України.
Відповідачем, в порушення вимог п.5 ст.20 Закону України "Про зайнятість населення", не було подано інформацію про заплановане та фактичне вивільнення працівника.
За порушення п.5 ст.20 Закону України "Про зайнятість населення" відповідачу нараховано штраф у розмірі річної заробітної плати за вивільненого працівника в сумі 8928,00грн.
Постановою Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2008р. у справі №11/б-1099 дочірнє підприємство "Зодчий" товариства з обмеженою відповідальністю "Ореол-ЛТД" визнано банкрутом та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Микитіва О.І.
Вимогами Закону України "Про зайнятість населення" визначено правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.
Відповідно до вимог п.5 ст.20 Закону України "Про зайнятість населення", при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.
У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Пунктом 6 ст.20 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено порядок стягнення та розміри штрафів за невиконання вимог цієї статті з підприємств, установ і організацій встановлюється законодавством України.
Відповідно до вимог ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедури банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки заявлені вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за порушення п.5 ст.20 Закону України "Про зайнятість населення" виникли підчас проведення процедури банкрутства, то, вказані вимоги можна заявляти тільки в межах ліквідаційної процедури.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку про те, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга висновків суду першої інстанції не спростовує, відтак задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись вимогами ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
суд, -
1. Апеляційну скаргу Тернопільського обласного центру зайнятості, м.Тернопіль на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.06.2010р. у справі №2а-1466/10/1970 за позовом Тернопільського обласного центру зайнятості, м.Тернопіль до дочірнього підприємства "Зодчий" товариства з обмеженою відповідальністю "Ореол-ЛТД", м.Тернопіль про стягнення штрафу, - залишити без задоволення.
2. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.06.2010р. у справі №2а-1466/10/1970 за позовом Тернопільського обласного центру зайнятості, м.Тернопіль до дочірнього підприємства "Зодчий" товариства з обмеженою відповідальністю "Ореол-ЛТД", м.Тернопіль про стягнення штрафу, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Н.Г. Левицька
Суддя І.М. Обрізко
Суддя А.І. Рибачук