копія
18 грудня 2013 р. Справа № 818/8378/13-a
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
за участю секретаря судового засідання - Олійника А.В.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Кота Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Укртрансінспекції у Сумській області про скасування постанови,-
Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Укртрансінспекції у Сумській області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № 002639 від 14.10.2013 р. про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Свої вимоги мотивує тим, що 14.10.2013 р. відповідачем була винесена постанова № 002639 про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. Позивач не погоджується з вказаною постановою з огляду на те, що 07.09.2013 р. згідно розкладу руху автобусів за маршрутом Л.Долина-Суми-Л.Долина автобус з державними номерами НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 відправився від автостанції "Суми". У квитково-касовому листі від 07.09.2013 р. № 021177 представник відповідача зробив запис щодо перевезення 17 безквиткових пасажирів. Саме вказані обставини були підставою для прийняття постанови про застосування фінансових санкцій. Однак, позивач зазначає, що згідно відомості продажу квитків № 11277 від 07.09.2013 р. на автостанції було продано чотири квитки, а також квитки були придбані пасажирами у водія автобусу на зупинці. З огляду на зазначене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги і скасувати постанову про застосування фінансових санкцій.
У судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у письмовому запереченні на адміністративний позов (а.с. 16-17) та у доповненнях до заперечення (а.с. 45-46), вважає, що постанова була прийнята на підставі, в межах та у спосіб передбачений Конституцією Українами та законами, а відтак просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
У судовому засіданні встановлено, що інспекторами управління Укртрансінспекції у Сумській області 07.09.2013 р. при перевірці транспортного засобу марки РУТА 22, номерний знак НОМЕР_1, за кермом якого знаходився водій ОСОБА_5 було виявлено, що даний автомобіль належить автомобільному перевізнику ФОП ОСОБА_1, який надає транспортні послуги по перевезенню пасажирів на міжміському маршруті Суми - Л.Долина без оформлення квитково-касового листа, чим було порушено додержання вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».
За результатами перевірки був складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 07.09.2013 р. (а.с. 18).
Водій транспортного засобу з актом перевірки був ознайомлений, про що свідчить його підпис (а.с. 18).
На підставі вказаного акту перевірки до позивача постановою № 002639 від 14.10.2013р. (а.с. 8) були застосовані фінансові санкції в сумі 1700,00 грн.
Позивач вважає вказану вище постанову про застосування фінансових санкцій такою, що підлягає скасуванню, а порушення передбаченого статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" не здійснював, однак суд не погоджується із доводами позивача з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі по тексту - Закон), автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Згідно ч. 2 ст. 39 Закону, документи для регулярних пасажирських перевезень:
- для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;
- для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).
Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. № 176 (далі по тексту - Правила) визначають порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов'язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.
Відповідно до п. 2 Правил, пасажир - особа, якій надається послуга з перевезення транспортним засобом та яка не бере участь у керуванні ним.
Пунктом 41 Правил встановлено, що пасажир повинен мати квиток на проїзд, квитанцію на перевезення багажу міжміськими маршрутами регулярних перевезень, які дійсні тільки на зазначений у них день і рейс автобуса.
Особа, що придбала квиток, повинна здійснити посадку в автобус на автостанції, зазначеній у квитку, або за попереднім погодженням з автостанцією та внесенням відповідної позначки до квитково-касового листа на іншій зупинці, передбаченій розкладом руху. У разі відсутності попереднього погодження та запізнення на рейс оплачене місце за пасажиром не зберігається.
У разі втрати документа на проїзд пасажир до посадки не допускається, вартість документа на проїзд не повертається, дублікат не видається, претензії не приймаються. У разі відсутності у пасажира документа на проїзд, а за наявності у нього пільг - документа, що підтверджує право на пільговий проїзд, пасажир вважається таким, що не має права на проїзд.
Як вбчається з матеріалів справи, водієм на момент перевірки не був належним чином оформлений квитково-касовий лист, а саме: не були внесені відповідні записи про пасажирів. Суду позивачем та відповідачем були надані копії квитково-касового листа від 07.09.2013 р. (а.с. 10, 19). У квитково-касовому листі від 07.09.2013 р., який надав позивач внесені відповідні позначки, однак, суд зазначає, що вони були внесені лише після внесення перевіряючим відповідача запису щодо проведення перевірки.
Також, відповідно до квитково-касового листа від 07.09.2013 р., який надав відповідач, лише внесений запис щодо проведення перевірки.
Посилання позивача на те, що він знаходиться на спрощенній системі оподаткування та сплачує єдиний податок, а відтак не повинен вести розрахункові книжки, суд вважає безпідставними, оскільки, в данному випадку відповідачем були виявлені порушення ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", якою передбачено, що документами для регулярних пасажирських перевезень для водія автобуса повинні бути, зокрема, посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Таким чином, суд зазначає, що квитково-касовий лист є обов'язковим документом для водія, який здійснює регулярні пасажирські перевезення, а не документом звітності передбаченим Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Згідно п. 145 Правил, перевізник зобов'язаний, зокрема:
- здійснювати перевезення пасажирів з квитками і пасажирів, яким згідно із законодавством надано пільги щодо плати за проїзд;
- забезпечувати попередній та поточний продаж квитків.
Також, пунктом 147 Правил визначено, що водій автобуса зобов'язаний, зокрема, продавати квитки пасажирам до початку руху автобуса у передбачених законодавством випадках.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскільки, позивачем були порушенні та не виконанні вимоги Закону України "Про автомобільний транспорт" та Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, суд вважає, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 002639 від 14.10.2013 р. є обгрунтованою та такою, що прийнята відповідно до норм чинного законодавства.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Укртрансінспекції у Сумській області про скасування постанови № 002639 від 14 жовтня 2013 року - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 23 грудня 2013 року.
Суддя (підпис) В.О. Павлічек
З оригіналом згідно
Суддя В.О. Павлічек