Ухвала від 05.12.2013 по справі 826/11973/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11973/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

УХВАЛА

Іменем України

05 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу представника Міністерства доходів і зборів України - Запорожця Сергія Олександровича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна» до Департаменту контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Департаменту контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій. Свої вимоги обґрунтовує тим, що при проведенні аналізу державної статистичної звітності щодо придбання та реалізації алкогольних напоїв і тютюнових виробів за березень 2013 року, відповідач дійшов помилкового висновку про неподання ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна» звітів за березень 2013 року за Формами № 1-ОА та № 1-ОТ, у зв'язку з чим відповідачем було необґрунтовано встановлено порушення позивачем ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», та протиправно прийнято оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій від 17.06.2013 року № 000025 та № 000026.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2011 року задоволено вказаний позов. Визнано протиправними та скасовано рішення Департаменту контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Міністерства доходів і зборів України про застосування фінансових санкцій від 17.06.2013 року № 000025 та № 000026.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Міністерства доходів і зборів України - Запорожець Сергій Олександрович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні даного позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що при проведенні аналізу державної статистичної звітності щодо придбання та реалізації алкогольних напоїв і тютюнових виробів за березень 2013 року, відповідач - Департамент контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Міністерства доходів і зборів України дійшов до висновку про не подання позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна», у визначені чинним законодавством строки, звітів за березень 2013 за Формами № 1-ОА та № 1-ОТ, у зв'язку з чим відповідачем було встановлено порушення позивачем ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», та прийнято відносно позивача рішення про застосування фінансових санкцій від 17.06.2013 року № 000025 (1700,00 грн.) та № 000026 (1700,00 грн.).

Зазначені рішення про застосування фінансових санкцій були прийняті відповідачем з підстав встановлення неподання позивачем у визначені законодавством строки звітів за березень 2013 року за Формами № 1-ОА та № 1-ОТ, оскільки подача таких звітів позивачем засобами поштового зв'язку саме 10.04.2013 року (а не до 10 числа наступного місяця, тобто 09.04.2013 року), на думку контролюючого органу є порушенням строку їх подачі, що встановлений ч. 3 ст. 16 вказаного Закону, в якій, на думку відповідача, визначення «щомісяця до 10 числа наступного місяця» означає, що останнім днем такої подачі має бути саме 9 а не 10 число кожного наступного місяця, тобто «до 10 числа наступного місяця» не означає «до 10 числа наступного місяця включно».

Не погоджуючись із такими висновками відповідача, та вважаючи зазначені рішення про застосування фінансових санкцій Департаменту контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Міністерства доходів і зборів України від 17.06.2013 р. № 000025 та № 000026 протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи даний позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» суб'єкти господарювання, які отримали передбачені цим Законом ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

Судом першої інстанції було встановлено, що оскільки позивач, на підставі отриманих у встановленому чинним законодавством України ліцензій здійснює реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів, останній зобов'язаний подавати відповідні звіти відповідачу до десятого числа місяця наступного за звітним.

На виконання своїх зобов'язань позивачем засобами поштового зв'язку були надіслані на адресу відповідача відповідні звіти за березень 2013 року (за Формами № 1-ОА та № 1-ОТ) у встановлений законодавством строк, тобто до 10 квітня 2013 року, що підтверджується копіями доданих до позовної заяви документів, зокрема, описом вкладення до поштового відправлення від 10.04.2013 року та відповідною квитанцією (чеком) відділення поштового зв'язку.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про поштовий зв'язок» послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.

У договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

Таким чином, квитанція (чек) - є тими документами, які підтверджують дату відправлення звітності і засвідчують сам факт її відправки.

З доданих до позовної заяви документів вбачається, що позивач відправив відповідні звіти рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення 10 квітня 2013 року, у зв'язку з чим, вчасно та належно виконав своє зобов'язання, передбачене нормами чинного законодавства України щодо подання відповідної звітності.

Відповідно до п. 73 «Правил надання послуг поштового зв'язку», які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля.

Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, поштові відправлення повертаються відправникові для відповідного оформлення.

Судом першої інстанції було встановлено, що на рекомендованому поштовому відправленні, яким було надіслано відповідні звіти, міститься дата 10.04.2013 року.

Отже, з викладеного слідує, що днем подання звіту вважається, в разі надсилання останнього поштою, дата отримання відділенням поштового зв'язку від позивача, яка зазначена відділенням поштового зв'язку на конверті та фіскальному чеку - 10.04.2013 року.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість посилання відповідача в запереченні на позовну заяву на те, що такий обов'язок суб'єктів господарювання, які отримали передбачені вказаним вище Законом ліцензії (щодо подачі до відповідного органу виконавчої влади щомісяця до 10 числа наступного місяця, звітів про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом) - фактично має виконуватися останніми до 9 числа кожного наступного місяця включно, оскільки такий висновок відповідача реально не відповідає дійсності, встановленим чинним законодавством вимогам та фактичним обставинам справи, а визначення в цьому Законі «до 10 числа наступного місяця» не включає такий останній день (10 число наступного місяця) для можливості подачі зазначених звітів, однак вказане посилання відповідача (до 9 числа включно без урахування граничного строку - 10 числа) - не підтверджується жодним нормативно-правовим актом, а відповідно, в даному випадку, є необґрунтованим тлумаченням контролюючого органу вимог чинного законодавства.

У відповідності до ст. 19 Конституції України, правовий порядок ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів суду правомірності прийнятих ним рішень про застосування фінансових санкцій від 17.06.2013 року № 000025 та № 000026.

Натомість позивач надав суду обґрунтовані пояснення щодо заявлених позовних вимог, що підтверджуються допустимими доказами, наявними в матеріалах справи.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення даного позову.

Відтак, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним, а тому підстав для її задоволення немає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника Міністерства доходів і зборів України - Запорожця Сергія Олександровича - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Попередній документ
36277386
Наступний документ
36277388
Інформація про рішення:
№ рішення: 36277387
№ справи: 826/11973/13-а
Дата рішення: 05.12.2013
Дата публікації: 25.12.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019)