19 грудня 2013 року м. Чернівці Справа № 824/2260/13-а
10:35
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Боднарюка О.В.;
за участю секретаря судового засідання -Антонюка О.В.;
з участю:
представника позивача - Моргуляка С.Б.;
представників відповідача -Тимирівського О.І., Расевича С.А.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Чернівці,-
В поданому до суду адміністративному позові Чернівецький міський комунальний виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт (далі-позивач) з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив суд: визнати протиправними дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Чернівці щодо призначення планової перевірки, відповідно до наказу від 13.06.2013р. №103-р, Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт з питань повноти нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, інших платежів і цільового використання коштів страхування від нещасних випадків на виробництві, а також відповідність установленого класу професійного ризику виробництва та страхового тарифу фактичному основному виду діяльності страхувальника та правильність складання звітності і своєчасність її подання робочому органу виконавчої дирекції Фонду за період з 01.04.2001р. по 31.12.2010р.; скасувати акт перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України №109 від 13.09.2013р. (з урахуванням рішення Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013р.(а.с.96-98)); визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату заборгованості у сумі 41860,00 грн. №1002 від 01.10.2013 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно направлення на проведення перевірки від 09.09.2013 року №116 та відповідно до наказу від 13.06.2013 року №103-р проведена документальна планова перевірка Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт з питань повноти нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, інших платежів і цільового використання коштів страхування від нещасних випадків на виробництві, а також відповідність установленого класу професійного ризику виробництва та страхового тарифу фактичному основному виду діяльності страхувальника та правильність складання звітності і своєчасності її подання робочому органу виконавчої дирекції Фонду за період з 01.04.2001 року по 31.12.2010 року за результатами якої було складено акт перевірки №109 від 13.09.2013 року.
Актом перевірки позивачу донараховано страхових внесків (недоїмку) на суму 28363,37 та пеню на суму 13496,99 грн., а всього на суму 41860,36 грн.
Позивач вважає, що дії відповідача щодо проведення перевірки та нарахування недоїмки та пені є незаконними з наступних підстав.
Відповідач вже проводив планову перевірку позивача в період з 28.05.2013 року по 29.05.2013 року, про що свідчить копія направлення на проведення перевірки від 28.05.2013 року №128 та копія з Журналу проведених перевірок позивача, а тому на думку позивача проведення повторної планової перевірки в 2013 році є незаконною, оскільки дії відповідача про призначення та проведення планової перевірки суперечать вимогам Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V(далі-Закон №877-V), Постанови КМУ від 27.12.2008 року №1164 "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом, випуском і реалізацією продукції (виконанням робіт, наданням послуг) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)"(далі-Постанова №1164).
Також позивач зазначив, що Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (далі-Закон №2181-ІІІ) встановив спеціальну норму (ст.15) - "Строки давності". Пункт 15.1 ст.15 цього Закону визначає, що податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Тому, на думку позивача нарахування відповідачем недоїмки за період з січня 2006 року по грудень 2010 року є неможливим, так як сплив строк позовної давності.
Крім цього, позивач зазначив, що розмір пені та порядок її сплати передбачений Інструкцією "Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України", яка затверджена Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 року №36 (далі-Інструкція №36), яка не є Законом. А тому на думку позивача, нарахована відповідачем пеня в сумі 13496,99 грн. є незаконною.
Також позивач зазначив, що визначення основного виду діяльності не входило до його обов'язку в 2006 році, а викладена в акті причина відхилення визначення страхового тарифу, а саме невірне визначення страхувальником основного виду економічної діяльності не відповідає фактичним обставинам та принципу стабільності при визначенні основного виду діяльності визначеною в статуті, в сфері житлово-комунального господарства.
Відповідач позову не визнав, подав заперечення в якому зазначив, що проведення перевірки, а так само викладення в акті висновків цієї перевірки щодо донарахування недоїмки та пені узгоджується з вимогами законодавчих актів, а тому вважає, що позивач безпідставно звернувся з позовом до відділення Фонду про визнання протиправних дій відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Чернівці, та просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та просив їх задовольнити посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві.
Представники відповідачів позов не визнали, посилаючись на обставини викладені в запереченні.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази надані сторонами, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю, виходячи з наступного.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
З 10.09.2013 року по 13.09.2013 року на підставі направлення на проведення перевірки від 09.09.2013 року №116 та відповідно до наказу від 13.06.2013 року №103-р в Чернівецькому міському комунальному виробничому тресті зеленого господарства та протизсувних робіт проведено перевірку за період з 01.04.2001р. по 31.12.2010р. правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, якою встановлено факти невірного визначення коду КВЕД відповідно до основного виду економічної діяльності підприємства за результатами роботи підприємства за попередні роки, що призвело до невірного застосування тарифу для нарахування страхових внесків. На підставі виявлених порушень правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків до Фонду, позивачу донараховано 28363,37 грн. страхових внесків, які є недоїмкою та нараховано 13496,99 грн. пені.
За результатами перевірки складено акт перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 13.09.2013 року №109(а.с. 15-16).
01 жовтня 2013 року відповідач надіслав на адресу позивача лист-вимогу щодо сплати заборгованості до Фонду у сумі 41860,36 грн., в якій просив останнього терміново погасити зазначену заборгованість(а.с.25).
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статей 24-1, 45 та 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (із змінами) Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2О10 року №30 затверджено Порядок віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) (далі - Порядок №30), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2010 року за № 1337/18632.
Пунктом 4.16 зазначеного Порядку №30 визначено, що якщо під час перевірки страхувальника з'ясувалося, що за період до 01.01.2011 ним сплачувались страхові внески не за основним видом діяльності чи виявлені суми коштів, на які страхувальником не нараховано страхові внески, або не прийнято до заліку витрати, йому призначається новий розмір страхового тарифу і проводиться відповідне донарахування страхових внесків з фінансовими санкціями згідно з законодавством, що діяло до 1 січня 2011 року. Суми донарахованих страхових внесків та пені сплачуються страхувальником окремим платіжним дорученням на рахунок робочого органу Фонду в десятиденний термін з дня складання акта перевірки. У платіжному дорученні у рядку призначення платежу зазначаються дата та номер акта.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2011 року №636 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 червня 2009 року №540" установлено, що перевірки суб'єктів господарювання щодо правильності нарахування, своєчасної сплати страхових внесків за період з дня останньої такої перевірки або дня набуття статусу платника страхових внесків (якщо перевірка проводиться вперше) до 01 січня 2011 року проводиться одноразово робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Згідно з пунктом 7 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України здійснюється відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року N 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за N867/14134.
Відповідно до п. 8.2 вказаної Інструкції №36, перевірці підлягають документи за весь період з моменту проведення попередньої перевірки. Якщо перевірка не проводилась або в разі ліквідації, реорганізації страхувальника, виявлення порушень або зловживань перевірці підлягають документи як за поточний рік, так і за попередні періоди, починаючи з 1 квітня 2001 року.
Враховуючи вказані вище норми, слід дійти висновку, що відповідачем правомірно проведено планову перевірку за результатами якої складено акт, якою одноразово перевірено правильність нарахування, та своєчасність сплати страхових внесків за період з дня набуття статусу платника страхових внесків до 01 січня 2011 року.
На думку суду безпідставними є посилання позивача на вимоги Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в даних правовідносинах, оскільки норми цього Закону не врегульовують спірних правовідносин, а є спеціальними нормами з питань оподаткування.
Слід також зазначити, що на час проведення перевірки позивача вказаний Закон втратив чинність з 1 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI.
Відповідно до п.7.9 Інструкції №36, платники страхових внесків (крім добровільно застрахованих осіб) один раз на рік до 25 січня року, наступного за звітним, разом з Розрахунковою відомістю подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду за місцем обліку відомість розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності за формою згідно з додатком 13.
Згідно п.4.5 Інструкції №36, зміна класу професійного ризику здійснюється робочим органом виконавчої дирекції Фонду один раз на рік за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік. Новий клас професійного ризику встановлюється з початку поточного року.
Судом встановлено, що в період з 10.09.2013 року по 13.09.2013 року на підставі направлення на проведення перевірки від 09.09.2013 року №116 та відповідно до наказу від 13.06.2013 року №103-р в Чернівецькому міському комунальному виробничому тресті зеленого господарства та протизсувних робіт проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, якою встановлено факти невірного визначення коду КВЕД відповідно до основного виду економічної діяльності підприємства за результатами роботи підприємства за попередні роки, що призвело до невірного застосування тарифу для нарахування страхових внесків. У зв'язку із цим виявлені факти порушення правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків до Фонду, а тому позивачу донараховано 28363,37 грн. страхових внесків, які є недоїмкою та нараховано 13496,99 грн. пені.
Як вбачається з матеріалів справи (акт перевірки №109 з додатками (а.с.15-23) та акт перевірки №124 (а.с.41-42) за 2010-2011 звітні роки позивач подавав недостовірні відомості про види економічної діяльності, в тому числі основний вид економічної діяльності, для визначення класу професійного ризику виробництва та встановлення розміру єдиного соціального внеску на 2011 та 2012 роки відповідно, чим занижено розмір єдиного соціального внеску у 2011 - 2012 роках на 0,38%. У звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за червень 2013 року Чернівецьким міським комунальним виробничим трестом зеленого господарства та протизсувних робіт було донараховано 17784,33 гри. єдиного внеску за попередні звітні періоди внаслідок збільшення класу професійного ризику виробництва.
При проведенні перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України перевірено відповідність установленого класу професійного ризику виробництва фактичному основному виду економічної діяльності страхувальника; повнота нарахування та своєчасність перерахування страхових внесків; наявність недоїмки та причини її виникнення; наявність несплачених страхових внесків до Фонду, строк сплати яких не настав; нарахування та сплата нарахованої пені за несвоєчасну сплату страхових внесків до Фонду; правильність визначення та цільове використання коштів Фонду на проведення відповідних страхових виплат у зв'язку із нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням; правильність складання відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності та своєчасність її подання до робочого органу виконавчої дирекції Фонду; правомірність надходження на рахунки страхувальника і використання страхувальником коштів Фонду, які надійшли від робочих органів виконавчої дирекції Фонду за період з 01.04.2001 року по 31.12.2010 відповідно до Інструкції N 36.
В акті перевірки від 13.09.2013 року №109 зазначено, що страхувальник подавав недостовірні відомості про види економічної діяльності, в тому числі основний вид економічної діяльності, для визначення класу професійного ризику виробництва та встановлення розміру страхового тарифу для сплати страхових внесків до Фонду у 2006-2010 роках, чим занижено розмір страхового тарифу у зазначених роках на 0,38%. У зв'язку із чим виявлено факти порушення правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків до Фонду. Донараховано за даним актом перевірки 28363,37 грн. страхових внесків, які є недоїмкою, та нараховано 13496,99 грн. пені за несвоєчасну сплату страхових внесків.
Згідно з п.4.12 Інструкції №36, страхові внески сплачуються: страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.
Згідно з п.5.1 Інструкції №36, не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.
Відповідно до п. 8.6 та п. 8.7 Інструкції №36, суми донарахованих страхових внесків, пені та штрафів сплачуються до Фонду страхувальниками в десятиденний термін з дня складання акта перевірки окремим платіжним дорученням, у рядку призначення платежу вказуються дата перевірки, номер акта і період. Сума додатково нарахованих страхових внесків за матеріалами перевірки у разі їх несплати в установлений строк стягується у судовому порядку, якщо інше не передбачено законодавством.
Враховуючи викладене, безпідставними є доводи позивача про те, що Інструкція №36 не є Законом, а так само є безпідставним посилання позивача на строки давності стягнення недоїмки з посиланням на норми податкового законодавства, які жодним чином не врегульовують строків стягнення недоїмки по внескам та пені.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного вище, суд вважає, що позивачем не доведено обґрунтованості заявлених вимог, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. В зв'язку з відсутністю таких витрат, суд не вирішує питання про стягнення судових витрат.
Щодо сплати судового збору суд зазначає наступне.
Пунктом 3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставки судового збору за позовами майнового характеру у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. За позовами немайнового характеру у розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.
Частиною 3 ст.4 цього ж Закону визначено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Відповідно до платіжного доручення №388 від 17.10.2013 року позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 418,61 грн.
Враховуючи зазначені вище норми Закону, та розмір діючої мінімальної заробітної плати на час звернення до суду, з позивача слід стягнути до Державного бюджету України недоплачений судовий збір в сумі 1370,71 грн., який обраховується наступним чином (1720,5грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати за позовну вимогу майнового характеру) + 68,82грн. (за вимогу немайнового характеру) - 418,61грн. (платіжне доручення №388) = 1370,71 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд , -
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
2. Стягнути з позивача - Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 1370,71 грн.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова у повному обсязі складена 24 грудня 2013 року.
Суддя О.В. Боднарюк