4
Справа № 343/3032/13-ц
Провадження № 22ц/779/3191/2013
Категорія 48
Головуючий у І інстанції: Лицур І.М.
Суддя-доповідач: Ковалюк Я.Ю.
18 грудня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Ковалюка Я.Ю.
суддів: Девляшевського В.А., Шалаути Г.І.
секретаря Турів О.М.
з участю: апелянта ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, позивача ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Долинського районного суду від 20 листопада 2013 року,-
Позивач звернулася в суд із зазначеним позовом посилаючись на те, що вона перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі від якого у них народився ІНФОРМАЦІЯ_1 син ОСОБА_6, який проживає з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач покинув сімю, матеріальної допомоги не надає, а вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною та потребує коштів на утримання. Просила стягнути з відповідача по 700 грн. шомісячно на її утримання до досягнення дитиною трьохрічного віку.
Рішенням Долинського районного суду від 20 листопада 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 14.10.2013 року - часу звернення в суд з даним позовом до досягнення трирічного віку їхнім сином ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2.
На дане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апелянт зазначає, що судом не було досліджено ту обставину, що він ніде не працює і не отримує ніяких доходів. Крім того, він проживає разом з мамою, яка є інвалідом третьої групи і витрачає значні кошти на лікування.
Апелянт також вказує, що разом із ним і його мамою проживає також його дід, який переніс п'ять операцій і на даний час проходить реабілітаційний період, що вимагає також чималу суму коштів. Крім того, позивачка подала позов про стягнення аліментів на утримання їхньої дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно.
Вважає, що оскільки він на даний час не має жодних доходів, сплачувати на утримання дружини аліменти в розмірі 500 грн. є нереальною.
На думку апелянта, суд даним обставинам не дав належної оцінки та ухвалив рішення з порушенням вимог закону.
З вище наведених підстав просив рішення суду першої інстанції змінити, зменшивши розмір стягуваних аліментів до 300 грн.
В судовому засіданні апелянт та його представник доводи апеляційної скарги підтримали з мотивів поданих у апеляційній скарзі, просили про їх задоволення.
Відповідач та її представник апеляційну скаргу заперечили, вважають її безпідставною, а рішення суду законним та обґрунтованим.
Вислухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_4, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що остання, будучи матір'ю і здійснюючи догляд за дитиною до досягнення нею трьох років, вправі вимагати від відповідача (батька дитини) матеріальної допомоги, а відповідач ОСОБА_2 хоч і ніде не працює, однак є здоровим, працездатним, інших утриманців не має, а тому може надавати позивачці матеріальну допомогу.
З даним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Згідно ч.4 вищезазначеної статті, право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, 09.12.2012 року сторони зареєстрували шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб, видане відділом РАЦС Долинського РУЮ Івано-Франківської області. Згідно свідоцтва про народження від 26.02.2013 року, у сторін по справі ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_6.
З позовної заяви вбачається, що позивачка просила стягувати аліменти в розмірі 700грн. щомісячно на її утримання. Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов та визначаючи розмір аліментів в сумі 500грн. щомісячно, врахував матеріальний стан відповідача.
Отже судом першої інстанції повно досліджено обставини справи, зібраним доказам дана належна оцінка
Доводи апелянта про те, що він не спроможний надавати матеріальну допомогу оскільки ніде не працює не заслуговують на увагу, оскільки його не можна визнати неспроможним це робити у зв'язку з тим, що він будучи працездатним, не працює без поважних причин і законом не передбачено таких підстав звільнення від сплати аліментів.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог позивачки.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильного висновку суду першої інстанції при вирішенні спору.
Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового або зміни рішення.
Розглянувши справу в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 218, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Долинського районного суду від 20 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Я.Ю. Ковалюк
Судді: В.А. Девляшевський
Г.І. Шалаута
Згідно з оригіналом
Суддя Я.Ю. Ковалюк