Справа № 2-а-28/10/1970
"25" березня 2010 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крапівницької Н.Л.
при секретарях с/з Винник І.В., Винярському В.Я., Митку В.В.
за участю сторін:
представника позивача ОСОБА_4,
представників відповідача Дубчака С.П., Костишин Л.В.
представник третьої особи -не з'явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі, справу за
адміністративним позовом суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_7 (прож. с. Чабарівка, Гусятинський р-н) до державної податкової інспекції в Гусятинському районі Тернопільської області, Чорноморської регіональної митниці, якої є правонаступник -Південна регіональна митниця Державної митної служби України; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, спільне підприємство «Амос Інтернешнл ЛТД»(м. Іллічівськ) про визнання нечинними та скасування податкових вимог Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції від 04.04.05 р. № 1/80 та від 12.05.05 р. № 2/108 та подання Чорноморської регіональної митниці від 28.03.03 р. б/н про здійснення заходів з погашення податкового боргу в сумі 43358,56 грн., СУД, -
В суд з адміністративним позовом звернувся суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_7 до Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції в Тернопільської області, Чорноморської регіональної митниці, якої є правонаступник -Південна регіональна митниця Державної митної служби України; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, спільне підприємство «Амос Інтернешнл ЛТД»(м. Іллічівськ) про визнання нечинними та скасування податкових вимог Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції від 04.04.05 р. № 1/80 та від 12.05.05 р. № 2/108 та подання Чорноморської регіональної митниці від 28.03.03 р. б/н про здійснення заходів з погашення податкового боргу в сумі 43358,56 грн..
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та в обґрунтування позовних вимог пояснила, що в квітні 2005 р. МДПІ на адресу ПП ОСОБА_7 надіслала податкову вимогу № 1/80 від 04.04.05 р. про сплату податкового боргу в сумі 43358,56 грн. в т. ч. 36483,30 грн. основного платежу та 6875,26 грн. пені. та другу податкову вимогу № 2/108 в травні 2005 р. по сплату цього податкового боргу. Дані податкові вимоги було заперечені позивачем листами, які направлено на адресу Гусятинської ДПІ. Позивач стверджує, що подання Чорноморської регіональної митниці(правонаступник-Південна регіональна митниця Державної митної служби України) від 28.03.05 р. не відповідає вимогам ст. 6 Закону України «Про погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»і що митницею не проведено узгодження суми податкового зобов'язання і позивач не отримував від митниці претензій щодо несплати в повному обсязі державного мита. Згідно ст. 47,48 Митного кодексу України обов'язки по сплаті мита та митних зборів та податку на додану вартість покладено в повному обсязі на декларанта, яким є підприємство «Амос Інтернешнл ЛТД». Свідоцтво декларанта видано «Амос Інтернешнл ЛТД»за № 50000/02-0063 державною Митною службою України. Також з копій вантажно-митних декларацій, наявних в матеріалах справи, вбачається, що декларантом зазначено СП «Амос Інтернешнл ЛТД», а позивач одержував товар за дорученням. Відповідачі не вказали в прийнятих податкових повідомленнях, що ПП ОСОБА_10 являється декларантом і на нього покладається обов'язок сплати мита, пені. Вважає, що декларантом СП «Амос Інтернешнл ЛТД»сплачено повну ставку мита на момент здійснення митного оформлення, так як при здійсненні митного оформлення посадовцями митниці було перевірено відповідність даних внесених до декларації та правильність кваліфікації та кодування товару, про що свідчать відбитки номерних штампів «Правильність кваліфікації перевірено»та «випуск дозволено».
Представник відповідача Південно регіональної митниці в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що митним органом узгоджувалась сума податкового зобов'язання з ПП ОСОБА_7, так 23.12.04 р. , керуючись ст. 1, 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»на адресу позивача направлено лист за № 29/28-04/14663 з повідомленням про необхідність погасити борг, що виник при митному оформленні вантажних митних декларацій № 50004/3900226 від 21.01.03 р., № 50004/3/901003 від 01.0403 р., № 50004/3/901684 від 2705.03 р., № 50004/3/901912 від10.06.03 р., № 50004/3/902005, № 50004/3/902006, № 50004/3/902007 від 17.06.03 р., № 50004/3/903298 від 02.10.03 р. № 50004/3/903299 від 02.10.03 р. в загальній сумі 42284,92 грн. При цьому митниця попередила позивача, що у випадку не погашення ним податкового боргу, за місцем його реєстрації до державного податкового органу буде направлено подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків. Факт отримання позивачем податкового повідомлення підтверджується листом представника ОСОБА_11 за довіреністю ОСОБА_12, у якому він посилається на податкове повідомлення митниці від 23.12.04 р. № 29/28-04/14663.
Згідно з п. 2.1. зі ст. 15 Митного кодексу України, 1991 р., якій діяв під час здійснення митного оформлення вантажу, під декларантом розуміється юридична чи фізична особа, яка здійснює декларування товару або інших предметів. Згідно з п. 2.1 Положення про діяльність підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору, затвердженого наказом Державної митної служби України від 22.07.97 р. № 340 підприємство що здійснює декларування на підставі договору, має право від свого імені за рахунок і за дорученням власника (володільця) вантажу самостійно здійснювати операцію, а саме декларувати товари, транспортні засоби та інші предмети; подавати митному органу документи, необхідні для митного оформлення; забезпечувати сплату митних платежів, установлених для товарів, транспортних засобів, та інших предметів, що декларуються. Таким чином, враховуючи, що сплата митних платежів та зборів при митному оформленні вантажу вантажно-митними деклараціями проводились за рахунок ПП ОСОБА_7 і таким чином, податковий борг перед Державним бюджетом України виник саме у позивача.
Південна митниця не має можливості надати суду копії договорів декларування № 5 від 17.01.03 р., № 27 від 14.05.03 р. між ПП ОСОБА_7 та СП «Амос Інтернешнл ЛТД», оскільки вони разом з вантажними митними деклараціями знищені в зв'язку із закінченням строку зберігання, що підтверджується актом № 2 від 26.11.09 р.
Представник відповідача державної податкової інспекції в Гусятинському районі правонаступник Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області позов не визнала та пояснила, що як свідчать матеріали справи 04.04.05 р., вхідний № 415 ними отримано подання з Чорноморської регіональної митниці м. Одеса, яка є правонаступником відповідача Південно-регіональної митниці, від 28.03.05 р. відносно позивача ОСОБА_7 щодо здійснення заходів з погашення податкового боргу по оплаті державного мита в сумі 36132,13 грн. В зв'язку з чим на підставі п.п.6.2.1 п. 6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»і те , що сума боргу ПП ОСОБА_7 була узгоджена на адресу позивача направлено податкові вимоги перша від 04.04.05 р. № 1/80 та друга від 12.05.05 р. № 2/108 .
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, спільне підприємство «Амос Інтернешнл ЛТД»(м. Іллічівськ) в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Отже, суд вжив всі залежні від нього заходи щодо повідомлення належним чином про час і місце розгляду справи з їх участю та реалізацією ними права судового захисту, своїх прав та інтересів. Таким чином, суд прийшов до висновку, що третя особа, яка належним чином повідомлена, умисно ухиляються від представництва в судовому засіданні.
Представником позивача, відповідачами в судовому засіданні заявлено клопотання про розгляд справи без участі третьої особи за наявними матеріалами, так як вважають, що вона була неодноразово належним чином повідомлена судом про час і місце слухання.
На підставі вищенаведеного, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідачів відповідно до положень п. 4 ст. 128 КАС України, а саме, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій та основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.
Частина 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу.
Судом встановлено, що Державна митна служба листом № 144/2 від 03.12.04 року зобов'язала митні органи України провести перевірки правильності класифікації товару «вироби з незатверділої вулканізованої гуми для автомобілів товарних позицій 8701-8705», митне оформлення якого проводилось протягом грудня 2001 року-жовтня 2004 року. При цьому митницям доручалось в разі виявлення порушень вимог законодавства вжити вичерпних заходів щодо стягнення недоборів митних платежів в порядку передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
На виконання листа Чорноморська регіональна митниця провела перевірку митного оформлення товарних позицій «вироби з незатверділої вулканізованої гуми для автомобілів товарних позицій 8701-8705»класифікації товарів у відповідності з Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД, якою встановлено, що СПД ОСОБА_7 оформлено вантажні митні декларації № 50004/3900226 від 21.01.03 р., № 50004/3/901003 від 01.0403 р., № 50004/3/901684 від 2705.03 р., № 50004/3/901912 від10.06.03 р., № 50004/3/902005, № 50004/3/902006, № 50004/3/902007 від 17.06.03 р., № 50004/3/903298 від 02.10.03 р. № 50004/3/903299 від 02.10.03 р. на вантаж -«килими із гуми до автомобілю»за кодом товару УКТ ЗЕД 4016 91 00 00.
23 грудня 2004 року Чорноморська регіональна митниця направила на адресу позивача лист № 29/28-04/14663 з повідомленням про необхідність погасити борг, який виник при митному оформленні вантажних митних декларацій № 50004/3900226 від 21.01.03 р., № 50004/3/901003 від 01.04.03 р., № 50004/3/901684 від 2705.03 р., № 50004/3/901912 від10.06.03 р., № 50004/3/902005, № 50004/3/902006, № 50004/3/902007 від 17.06.03 р., № 50004/3/903298 від 02.10.03 р. № 50004/3/903299 в сумі 42284,92 грн., у тому числі, мито - 30402,74 грн., податок на додану вартість -6080,56 грн., пеня -5801,62 грн. та попередивши позивача, що у разі несплати податкового боргу до податкового органу за місцем його реєстрації буде направлено подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податку.
29 березня 2005 року Чорноморська регіональна митниця звернулась до Гусятинської ДПІ з листом № 29/27-35/3390 про те, що ПП ОСОБА_7 було оформлено вантажні митні декларації № 50004/3900226 від 21.01.03 р., № 50004/3/901003 від 01.04.03 р., № 50004/3/901684 від 2705.03 р., № 50004/3/901912 від10.06.03 р., № 50004/3/902005, № 50004/3/902006, № 50004/3/902007 від 17.06.03 р., № 50004/3/903298 від 02.10.03 р. № 50004/3/903299 на вантаж -«килими із гуми до автомобілю»за кодом товару УКТ ЗЕД 4016 91 00 00 з порушенням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України та на адресу податкового органу було надіслано податкове подання та розрахунок розміру податкових вимог для формування ними податкових вимог.
Гусятинська ДПІ прийняла першу та другу податкову вимогу від 04 квітня 2005 року за № 1/80 та від 12 травня 2005 року № 2/108, якими повідомила позивача СПД ОСОБА_7 про наявність у нього суми податкового боргу в розмірі 42284,92 грн., у тому числі, мито - 30402,74 грн., податок на додану вартість -6080,56 грн., пеня -5801,62 грн.
Проте, дані висновки митниці та податкового органу не відповідають вимогам діючого, на той час, законодавства та фактичним обставинам справи.
Згідно зі ст. 321 Митного кодексу України від 12 грудня 1991 року № 1970-ХП, який діяв на час митного оформлення товару, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) передбачає прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів УКТЗЕД. Ведення УКТЗЕД здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 313 МК України( в редакції 1991 р.) митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікації групувань зазначених в УКТЗЕД та їх рішення щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.
Згідно з п. 1.3 Інструкції про порядок справляння ввізного (імпортного) мита, затвердженого наказом Державної митної служби від 23.07.97 р. № 344 , митне оформлення та пропуск товару може здійснюватись лише після сплати державного мита та інших обов'язкових платежів, в тому числі, і податку на додану вартість.
Як встановлено в судовому засіданні і вбачається з матеріалів справи ОСОБА_7, оформлено вантажні митні декларації № 50004/3900226 від 21.01.03 р., № 50004/3/901003 від 01.04.03 р., № 50004/3/901684 від 2705.03 р., № 50004/3/901912 від10.06.03 р., № 50004/3/902005, № 50004/3/902006, № 50004/3/902007 від 17.06.03 р., № 50004/3/903298 від 02.10.03 р. № 50004/3/903299 на вантаж -«килими із гуми до автомобілю»за кодом товару УКТ ЗЕД 4016 91 00 00. Згідно Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про митний тариф України»від 05.04.01 р. № 2371-Ш, повна ставка мита на товар за кодом 4016 91 00 00 встановлена у розмірі 10%. Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_7, який є одержувачем товару, сплачено повну ставку мита у встановленому розмірі 10% на момент здійснення ним митного оформлення, і відповідає вимогам Інструкції.
Також при здійсненні митного оформлення посадовими особами Чорноморської регіональної митниці було перевірено відповідність даних, які внесено до декларації, правильність класифікації та кодування товару, що підтверджується відбитками номерних штампів «правильність класифікації перевірено» та «випуск дозволено», які поставлено працівниками митниці і таким чином, факт наявності на вантажно митних деклараціях вказаних відбитків дозволяє вільне використання задекларованих товарів на території України без будь-яких обмежень.
Відповідно до ст. 15 Митного кодексу України від 12 грудня 1991 року № 1970-ХП, який діяв на час митного оформлення товару, під декларантом в розумінні цього Кодексу, розуміється юридична чи фізична особа, яка здійснює декларування товарів або інших предметів.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Митного кодексу України від 12 грудня 1991 р., декларування транспортних засобів, товарів та інших предметів, а також предметів міжнародних, іноземних організацій та представництв здійснюється безпосередньо власником або на підставі договору, іншими підприємствами, що допущені митницею до декларування.
Частиною 1 ст. 47 Митного кодексу України від 12.12.91 р., який діяв на час митного оформлення товару, допущення митницею підприємства до декларування на підставі договору здійснюється шляхом видачі такому підприємству свідоцтва про визнання його як декларанта.
Статтею 48 Митного кодексу України від 12.12.91 р., який діяв на час митного оформлення товару, визначено, що до обов'язків декларанта входить сплата мита та митних зборів, якщо товари та інші предмети підлягають митному обкладенню.
Відповідач Південна регіональна митниця (правонаступник Чорноморської регіональної митниці) в судове засідання не мала можливості надати копії договорів декларування № 5 від 17.01.03 р., № 27 від 14.05.03 р. між ПП ОСОБА_7 та СП «Амос Інтернешнл ЛТД», оскільки, вони разом з вантажними митними деклараціями знищені в зв'язку із закінченням строку зберігання, що підтверджується актом № 2 від 26.11.09 р.
Але, в судовому засіданні відповідач Південна регіональна митниця не заперечував та підтвердив, що декларантом являвся спільне підприємство «Амос Інтернешнл ЛТД»(м. Іллічівськ). Як видно з матеріалів справи, а саме, з оригіналів митних декларацій (а.с. 218-221) позивач ОСОБА_7 являється одержувачем товару, а СП «Амос Інтернешнл ЛТД»- декларантом.
В зв'язку з наведеним суд приходить до висновку, що перша та друга податкові вимоги Гусятинської ДПІ від 04.04.05 р. № 1/80 та від 12.05.05 р. № 2/108 підлягають скасуванню.
Таким чином, доводи Чорноморської регіональної митниці, якої є правонаступник - Південна регіональна митниця Державної митної служби України, Гусятинської державної податкової інспекції в Тернопільської області щодо погашення ОСОБА_7 податкового боргу, який виник у нього з недоплатою державного мита - є сумнівними і такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях, а тому, прийняте подання, податкові вимоги є не обґрунтованим та таким, що прийняті без дотримання вимог чинного законодавства, а тому, їх слід визнати незаконним і скасувати.
Керуючись ст. ст. 14, 70,71, 79, 86, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Митним кодексом України від 12 грудня 1991 року № 1970-ХП, який діяв на час митного оформлення товару, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати нечинними та скасувати податкові вимоги Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції в Тернопільської області від 04.04.05 р. № 1/80 та від 12.05.05 р. № 2/108 .
Визнати нечинним та скасувати подання Чорноморської регіональної митниці від 28.03.03 р. б/н про здійснення заходів з погашення податкового боргу в сумі 43358,56 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя Крапiвницька Н.Л.
копія вірна
Суддя Крапiвницька Н.Л.