12
Іменем України
16 грудня 2013 року Справа № 812/10055/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кисельової Є.О.
при секретарі: Гришиній О.Ю.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1
представника позивач: ОСОБА_2
представника відповідача: Ур Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області ( далі - ГУ МВСУ в Луганській області, відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив наступне.
У період з 11.08.1986 по 10.09.1986 позивач перебував на ліквідації аварії на ЧАЕС в 1-ій зоні, що підтверджується довідкою від 10.09.1986 за підписом заступника керівника оперативної групи МВС СРСР.
Посилається на Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, згідно якого з 01.01.2012 визначений механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок ЧАЕС відповідно до ст.ст. 54,57 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок ЧАЕС.
Нарахування грошового постачання особам начальницького і рядового складу ОВС за час знаходження на ліквідації аварії на ЧАЕС врегульовано Постановою Ради Мінстрів УРСР від 08.05.1986 № 168-5, Постановою СМ УРСР від 10.06.1986 № 2007-7, Розпорядженням СМ УРСР від 17.05.1986 № 964 рс.
На підставі вказаних нормативних актів Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВСУ в Луганській області була надана довідка про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особой за роботу (службу) в зоні відчуження.
Так, посадовий оклад, нарахований у одинарному, а не у подвійному розмірі, не нарахована премія 60%, кратність занижена - замість кратності 3 нарахована кратність 2. При цьому, розрахунок посадового окладу у довідці вказано за день, а не за годину. Таким чином, посадовий оклад повинен визначатися : 170 крб. (посадовий оклад) : 152,5 (норма робочого часу при 6-ти годинному робочому дні) = 1,115 крб. на годину х 2 = 2,23 крб. на годину х 6 год. = 13,38 крб. - денна тарифна ставка (замість вказаних у довідці 5,48 крб. за серпень 1986 року та 5,67 крб. за вересень 1986 року за день).
19.11.2013 позивач звернувся до відповідача з вимогами видати довідку про грошове забезпечення за час знаходження на ЧАЕС з 11.08.1986 по 10.09.1986, виходячи з місячного посадового окладу та окладу за військовим званням в подвійному розмірі; з урахуванням добових 3,50 крб. за день, премії 60% кратності 3, про що видати наказ з роз'ясненням сум в особовому рахунку, а також сплатити донараховані гроші. Проте, відповіддю від 28.11.2013 за вих. № 9/3-М-28 у задоволенні вимог про видачу вказаної довідки відмовлено.
У зв'язку з наведеним просить:
- визнати дії ГУ МВСУ в Луганській області щодо відмови у перерахунку заробітку за час знаходження на ЧАЕС та видачі нової довідки про грошове забезпечення за час знаходження на ЧАЕС - протиправними;
- зобов'язати ГУ МВСУ в Луганській області провести перерахунок заробітку за час знаходження на ЧАЕС та видати довідку про грошове забезпечення за час знаходження на ЧАЕС з 11.08.1986 по 10.09.1986, з урахуванням пільг щодо нарахування заробітку учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, а саме за 21 день в серпні 1986 року, 10 днів у вересні 1986 року, виходяти з місячного посадового окладу та окладу за військовим званням в подвійному розмірі - 2,23 крб. за годину, з врахуванням добових 3,50 крб. за день, премії 60 % кратності 3.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали, надали аналогічні пояснення, викладені в адміністративному позові.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав наведених в письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалід 2-ої групи, що підтверджується копією посвідчення особи серії НОМЕР_1, копією посвідчення інваліда, довідкою МСЕК серії 10 ААБ № 334517, довідкою про результати визначення втрати професійної працездатності у відсотках серії 10 ААА № 055810, експертним висноском Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України (а.с.7-9).
У період проходження служби ОСОБА_1 виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 11.08.1986 по 10.09.1986, в зоні небезпеки №1 з періодичним виїздом в зони №№2,3 що підтверджено довідкою від 10.09.1986 за підписом заступника керівника оперативної групи МВС СРСР (а.с.39).
12.11.2013 за вих. № 551 позивачу видано довідку про фактично виплачену заробітну плату за роботу в зоні відчуження за період з 11.08.1986 по 10.09.1986 (а.с.12-13).
Оглядом довідки від 12.11.2013 встановлено, що заробітна плата позивача за час роботи в зоні відчуження за період з 11.08.1986 по 10.09.1986 була нарахована, виходячи з посадового окладу позивача в 170,00 крб. та двократної оплати, розрахованої виходячи з денної ставки. Також з довідки вбачається, що позивач працював у 1 зоні у період з 11.08.1986 по 31.08.1986 (двадцять один день) та з 01.09.1986 по 10.09.1986 ( десять днів).
19.11.2013 позивач звернувся до відповідача з вимогами видати довідку про грошове забезпечення за час знаходження на ЧАЕС з 11.08.1986 по 10.09.1986, виходячи з місячного посадового окладу та окладу за військовим званням в подвійному розмірі; з урахуванням добових 3,50 крб. за день, премії 60% кратності 3, про що видати наказ з роз'ясненням сум в особовому рахунку, а також сплатити донараховані гроші (а.с14).
28.11.2013 за вих. № 9/3-М-28 на звернення ОСОБА_1 надано відповідь, що 12.11.2013 за № 551 видано довідку та розрахунок про виплачену заробітну плату (встановленого зразку) з урахуванням вимог постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 № 2007- для надання до Пенсійного фонду України з подальшим перерахунком пенсії, правових підстав для видачі іншої довідки немає (а.с.15).
Під час розгляду справи позивач та його представник не заперечували факту того, що позивач після отримання вказаної довідки не звертався до Пенсійного фонду України з подальшим перерахунком пенсії.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.
Відповідно до вимог ст.49 КЗпП України, та ст.15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військоматами).
Згідно абз.4 п.1 Постанови Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної Центральної Ради Професійних Союзів від 05.06.1986 № 665-195, оплату праці працівників, зайнятих на роботах у третій, другій та першій зонах небезпеки, відповідно в чотири-, три-, та двократному розмірах, понад середньомісячної заробітної плати, тарифної ставки (окладу), встановленому за основним місцем роботи.
Оплата праці працівників підприємств, розташованих в зоні ЧАЕС, які виконували роботи пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, провадилась в розмірах, передбачених Розпорядженням РМ СРСР № 964, тобто у відповідних зонах небезпеки в 5-, 4- 3-кратному розмірі.
Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, провадилась відповідно до абз.4 п.1 Постанови РМ СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986р. № 665-195 (абз.4 п.п.1 п.1 Постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 №207/7) у відповідних зонах небезпеки в 4-, 3-, 2-кратному розмірі (із врахуванням 100% тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.
З 23.05.1986 Розпорядженням № 1031-рс на осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ були розповсюджені порядок і розміри оплати праці, що передбачались Розпорядженням № 964-рс від 17.05.1986р. для робітників і службовців (5-, 4-, 3-кратний розмір тарифної ставки (посадового окладу) за роботу в 3-й, 2-й або 1-й зонах небезпеки відповідно).
Якщо відрядженим особам за основним місцем роботи зберігали грошове забезпечення, то показник кратності для розрахунку оплати праці за роботу в зоні відчуження становився менше на одиницю.
Як вбачається з довідки 12.11.2013 про фактично виплачену заробітну плату за роботу в зоні відчуження за період з 11.08.1986 по 10.09.1986 та розрахункового листка по заробітній платі на час відрядження ОСОБА_1 за ним за основним місцем роботи була збережена заробітна плата з урахуванням посадового окладу в 170,00 крб.
Таким чином, судом встановлено, що кратність оплати праці ОСОБА_1 за роботу в зоні відчуження має бути зменшеною на одиницю.
Оглядом довідки від 12.11.2013 встановлено, що заробітна плата позивача за час роботи в зоні відчуження за період з 11.08.1986 по 10.09.1986 була нарахована, виходячи з посадового окладу позивача в 170,00 крб. та двократної оплати, розрахованої виходячи з денної ставки. Також з довідки вбачається, що позивач працював у 1 зоні у період 11.08.1986 по 31.08.1986 (двадцять один день) та з 01.09.1986 по 10.09.1986 ( десять днів) з періодичним виїздом в зони №№ 2,3.
Таким чином, суд приходить до висновку, що довідка № 551 від 12.11.2013, видана ГУ МВСУ в Луганській області, про розмір заробітної плати за період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є законною, складеною у відповідності до вимог чинного законодавства.
Що стосується доводів позивача в частині виплати премії та добових, суд вважає їх необгрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до п.2постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195, пп.2 п.1 1 постанови Ради Міністрів УРСР і УРРПС від 10 червня 1986 року № 207-7 встановлено дозволено міністерствам та відомствам виплачувати робітникам, в тому числі військовослужбовцям військових частин і органів Комітету державної безпеки СРСР, військовослужбовцям покликаним на збори, а також особам начальницького тя рядового складу органів внутрішніх справ, спрямованих на роботи, вказані у пункті 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС, добові в розмірі 3 крб. 50 коп., а також забезпечувати їх безкоштовним триразовим гарячим харчуванням / із розрахунку 2 крб. 85 коп. на добу/ і безкоштовним житлом.
З аналізу вказаної норми вбачається, що виплата добових не є обов'язковою виплатою таз огляду на те, що позивач під час знаходження у зоні відчуження вказану виплату не отримував, а відтак суд дійшов висновку про правомірність не включення вказаних виплат у довідку про заробіток ОСОБА_1 за період з 11.08.1986 по 10.09.1986.
Відповідно до п.4 Постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 № 665-195, пп. 4 п. 1 Постанвои Ради Міністрів УРСР і УРРПС від 10.06.1986 № 200/7 встановлено працівника підприємств, організацій та установ, які виконаують роботи, пов'язані з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забруднення навколишнього природного середовища - максимальний розмір премії 60% тарифної ставки (окладу) в місяць.
Згідно з пунктом 1 постанови Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань та Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 153/10-43 працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, винагороди і заохочення нараховуються відповідно до діючих положень.
З системного аналізу вказаного нормативного акту слідує, що підприємство не зобов'язується виплатити премію у розмірі 60 %, а тільки встановлюється її максимально граничний розмір.
У відповідності до Постанови Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦСП від 07.05.1986 року № 1531/10-43 премія за роботу працівника в зоні ЧАЕС виплачувалася у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для включення премії у розмірі 60 %, добових у сумі 3,50 крб. та кратності 3 у довідку про фактично виплачену заробітну плату позивача за час знаходження у зоні відчуження.
Системно проаналізувавши обставини справи, вимоги чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що оскаржувані дії Головного упралідння внутрішніх справ Ураїни у Луганській області є правомірними, оскільки відповідач діяв у спосіб, встановлений законодавством, з дотримання встановленої законом процедури вчинення дій, що в свою чергу призвело до відсутності порушеного права позивача.
Враховуючи той факт, що судом встановлено правомірність дій Головного упралідння внутрішніх справ Ураїни у Луганській області, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача видати позивачу нову довідку про грошове забезпечення за час знаходження на ЧАЕС з 11.08.1986 по 10.09.1986 з врахуванням пільг щодо нарахування заробітку учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, а саме за 21 день в серпні, 10 днів у вересні 1986, виходячи з місячного посадового окладу за військовим званням в подвійному розмірі - 2,23 крб за годину, з врахуванням добових 3,50 крб. за день, премії 60 %, кратності 3.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю .
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Постанова складена у повному обсязі та підписана 20 грудня 2013.
Суддя Є.О. Кисельова