04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"24" грудня 2013 р. Справа№ 910/21139/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Авдеєва П.В.
Гончарова С.А.
за участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В."
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2013 р. про відмову у прийнятті позовної заяви
у справі № 910/21139/13 (суддя Васильченко Т.В.)
за позовом Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В.", м. Уден Нідерланди
до 1. фізичної особи Войтовського Андрія Григоровича,
2. фізичної особи Войтовського Іллі Андрійовича
про стягнення 587 627,66 євро та 9 899 916,10 грн.,
У листопаді 2013 р. Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи Войтовського Андрія Григоровича та Фізичної особи Войтовського Іллі Андрійовича про стягнення 587627,66 євро та 9899916,10 грн. у зв'язку з невиконанням відповідачами судових рішень господарського суду міста Києва № 30/384-48/546 від 08.12.2010 та № 38/125 від 09.12.2010 як членами ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "ТВ-Транс".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2013 р. у справі №910/21139/13 у прийнятті позовної заяви відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, передати справу до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті та прийняття рішення.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвалою суду першої інстанції порушено його право на доступ до суду, на вирішення його справи компетентним судом, встановленим законом, та на ефективний засіб юридичного захисту права власності в національному органі.
Відповідачі правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Сторони явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Відповідно до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації від 28.02.2013 р. № 28, на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим працівником адресата.
Отже, зазначені відмітки є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Аналогічна позиція, також викладена в п.32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009 р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України».
Приймаючи до уваги наявність на ухвалі від 13.12.2013 р. штампу канцелярії господарського суду про відправку процесуальних документів учасникам судового процесу, п'ятнадцятиденний строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи та клопотань про продовження строку розгляду справи, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення апеляційної скарги по суті.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з наступних підстав.
Відмовляючи у прийнятті позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд виходив з того, що позов пред'явлено не до юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВ-Транс", а до фізичних осіб - членів ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВ-Транс" - Войтовського І.А. та Войтовського А.Г. та дійшов до висновку про те, що враховуючи суб'єктний склад сторін, позовна заява Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Однак з даним висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки він зроблений з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, з порушенням норм матеріального права, неправильним застосуванням норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.
Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
У відповідності до приписів ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Підвідомчість справ господарським судам визначена у ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.
У пункті 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року N 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» із змінами і доповненнями роз'яснено, що з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
При цьому, у пункті 14 вказаної постанови визначено, що Якщо в законодавчому акті підвідомчість спорів визначена альтернативно: суду чи господарському суду, або зазначено, що спір вирішується в судовому порядку, господарському суду слід виходити з суб'єктного складу учасників спору та характеру спірних правовідносин.
В якості обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що власником ТОВ «ТВ-Транс» є відповідач Войтковський І.А., а директором - відповідач Войтковський А.Г.
25 листопада 2010 року зборами учасників ТОВ «ТВ-Транс» прийнято рішення про ліквідацію ТОВ «ТВ-Транс» та створено ліквідаційну комісію до складу якої увійшли відповідачі.
08 грудня 2010 року Господарським судом м. Києва ухвалено рішення, яким з ТОВ «ТВ-Транс» стягнуто на користь приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Верхувен Холдинг Уден Б.В.» суму позики в розмірі 350000 євро, 7% річних плати за позику у розмірі 131158,90 євро, пеню в розмірі 103172,50 євро, державне мито в розмірі 3296,26 євро витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 100,29 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 09 грудня 2010 року стягнуто з ТОВ «ТВ-Транс» на користь приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Верхувен Холдинг Уден Б.В.» борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 8950456,53 грн., 3% річних в сумі 531698,03 грн., пеню в сумі 348643,26 грн., витрати пов'язані з проведенням судової експертизи в сумі 43500,28 грн., державне мито в сумі 25500 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
29 грудня 2011 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення Господарського суду м. Києва від 08 грудня 2010 року, у зв'язку з тим, що боржник знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності, головою ліквідаційної комісії визначено Войтовського А.Г.
Позивач вказує, що заборгованість не стягнуто, наказ від 13 січня 2009 року на примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва від 25 грудня 2008 року передано нарочно представникові голови ліквідаційної комісії Войтовського А.Г. на підставі п.7 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», чинність арешту майна ТОВ «ТВ-Транс» припинено і скасовано інші заходи примусового виконання вказаного рішення суду.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника - юридичної особи.
Відповідно до положень ст. 67 вище Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинної на час виникнення спірних правовідносин) в разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку, у разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця.
Таким чином, з моменту закінчення виконавчого провадження виконавчої служби та передачі наказу ліквідаційній комісії усі функції по примусовому виконанню рішення Господарського суду м. Києва від 08 грудня 2010 року були передані ліквідаційній комісії ТОВ «ТВ-Транс».
З цього моменту саме ліквідаційна комісія ТОВ «ТВ-Транс» зобов'язана була виконати рішення, оскільки Законом цей обов'язок покладено на неї замість органа виконавчої служби.
З моменту покладення Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2012 року на ТОВ «ТВ-Транс» обов'язку виконати вимогу за рішенням Господарського суду м. Києва від 09 грудня 2010 року в процедурі ліквідації саме ліквідаційна комісія зобов'язана виконати вказане рішення, оскільки змінився порядок та спосіб задоволення претензій кредиторів в процедурі ліквідації ТОВ «ТВ-Транс».
Позивач вважає, що відповідачі, як ліквідаційна комісія до якої перейшли всі повноваження з управління справами юридичної особи ТОВ «ТВ-Транс» відчужили майно товариства, а отримані від продажу гроші використали на власний розсуд, а тому позивач просить стягнути кошти з відповідачів у зв'язку з невиконанням рішень Господарського суду міста Києва в якості ліквідаційної комісії ТОВ «ТВ-Транс».
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що фактично позивачем позов заявлений до відповідачів як до ліквідаційної комісії ТОВ «ТВ-Транс».
Згідно ч. 1 ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
У разі виявлення обставин, зазначених у абзаці першому цієї частини, після прийняття рішення про ліквідацію до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора) заява про порушення справи про банкрутство подається власником майна боржника (уповноваженою ним особою).
У відповідності до ч. 6 ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) власник майна боржника (уповноважена ним особа), керівник боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), які допустили порушення вимог частини першої цієї статті, несуть солідарну відповідальність по незадоволених вимогах за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) боржника.
Крім того, насамперед, колегія суддів враховує, що ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 25.05.2013 р. у справі №758/6617/13-ц відмовлено Приватній компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." у відкритті провадження за позовом до Войтовського А.Г., Войтовського І.А, про стягнення коштів. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 25.07.2013 р. ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 25.05.2013 р. залишено без змін. Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.09.2013 р. Приватній компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Таким чином у випадку відмови у прийнятті даної позовної заяви господарськими судами буде порушено право позивача на доступ до суду.
Так Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. ст. 55, 124 Конституції України).
Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до приписів ч. 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України у разі скасування апеляційною інстанцією ухвали про припинення провадження справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
З огляду на вищевикладені обставини колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду про відмову у прийнятті позовної заяви підлягає скасуванню, а справа підлягає передачі на розгляд Господарського суду міста Києва.
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з числа зазначених у ч. 7 ст. 106 ГПК України з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2013 р. у справі № 910/21139/13 скасувати.
3. Справу № 910/21139/13 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя В.В. Куксов
Судді П.В. Авдеєв
С.А. Гончаров