33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"24" грудня 2013 р. Справа № 918/1719/13
Суддя Торчинюк В.Г. розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Україна"
до відповідача Закритого акціонерного товариства "Завод "Технопривод"
про стягнення в сумі 13 176 грн. 66 коп..
В засіданні приймали участь:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: Злобін В.Г. за довіреністю б/н від 13 листопада 2013 року.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Метал Україна", звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Закритого акціонерного товариства "Завод "Технопривод" про стягнення 13 075 грн. 66 коп. заборгованості за поставлений товар та 101 грн. 00 коп. 3% річних.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 08 листопада 2013 року порушено провадження у справі № 918/1719/13, розгляд якої призначено на 26 листопада 2013 року.
Ухвалою суду від 26 листопада 2013 року розгляд справи відкладено на 10 грудня 2013 року.
06 грудня 2013 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому останній вказує, що поставка здійснювалась на підставі усної домовленості, а строк виконання зобов'язання не передбачено, боржник у договірних відносинах термін виконання зобов'язання в яких не визначений повинен здійснити оплату через 7 (сім) днів з моменту отримання письмової вимоги про оплату, а так як по цей час вимоги про сплату заборгованості на адресу ЗАТ "Завод "Технопривод" не надходило, відтак у Відповідача немає визначеної дати виникнення зобов'язання з оплати за поставку товару.
10 грудня 2013 року у судовому засіданні судом було оголошено перерву до 24 грудня 2013 року.
23 грудня 2013 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник позивача надіслав телеграму, в якій останній просить суд розглядати дану справу без участі представника позивача.
В судовому засіданні 24 грудня 2013 року представник позивача не з'явився.
Представник відповідача у судовому засіданні 24 грудня 2013 року визнав факт поставки товару та наявності боргу, проте зауважив, що строк виконання зобов'язання не настав, проте доказів на підтвердження не настання моменту сплати не надав.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Метал Україна" та Закрите акціонерне товариство "Завод "Технопривод" домовились про поставку товару, а саме: проволока СВ 1.2 омедн. СВ 08Г2С - 0,32 т., проволока СВ 1.2 перелік якого наведений у видатковій накладній № 103 від 09 липня 2013 року та рахунку-фактурі № 164 від 04 липня 2013 року, загальною вартістю 18 075 грн. 66 коп.
Відтак на виконання вказаної домовленості, Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 18 075 грн. 66 коп., що підтверджується двосторонньою підписаною накладною № 103 від 09 липня 2013 року (а.с. 9), та довіреністю № 358 від 04 липня 2013 року, виданою відповідачем на ім'я Новікова В.А. на отримання товару згідно рахунку-фактури № 164 від 04 липня 2013 року.
Відповідач, в порушення умов домовленості, частково розрахувався за поставлений товар в сумі 5 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1217 від 05 липня 2013 року (а.с. 9, 11).
04 вересня 2013 року Позивач направив Відповідачу рекомендованим листом претензію за № 1/09 (а.с. 11) з проханням сплатити суму заборгованості в розмірі 13 075 грн. 66 коп..
Дана претензія залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.
Таким чином, з урахуванням здійсненої Відповідачем часткової оплати за поставлений товар, за Товариством перед Позивачем рахується заборгованість в сумі 13 075 грн. 66 коп..
Крім того, на підставі частини 2 статті 625 ЦК України, позивач за період з 10 липня 2013 року по 11 жовтня 2013 року нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 101 грн. 00 коп.
З матеріалів справи, відповідно зазначених по тексту вище, судом вбачається, що вищезазначена поставка товару здійснювалась за договором купівлі-продажу, укладеного усній формі.
Зміст договору, у разі коли він укладений в усній формі відображає подальше волевиявлення сторін: визнання договору, його виконання та прийняття виконання тощо. Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Практично законодавець дозволяє укладати в уcній формі правочини, зокрема договори, об'єктивація існування яких відбувається через дії по їх виконанню.
Судом встановлено, що сторони своїми діями схвально ставились до укладеного, в усній формі правочину, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями представників сторін у судовому засіданні.
Відповідно до листа Вищого господарського суду № 01-06/767/2013 від 29 квітня 2013 року "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", згідно з частиною другою статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відтак, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Загальні положення частини другої статті 530 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
Суд критично ставиться до твердження Відповідача, щодо не визнання вимогою, претензії надісланою Позивачем.
Водночас, вищевикладене спростовує твердження Відповідача про те, що строк зобов'язання виконання зобов'язання не настав.
Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.
З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги Позивача, стосовно стягнення з Відповідача 13 075 грн. 66 коп. заборгованості та 101 грн. 00 коп. 3% річних обґрунтовані, стверджуються матеріалами справи, а відтак, на підставі ст.ст. 11, 509, 526, 530, 612, 625, 629 ЦК України та ст.ст. 173, 193 ГК України, підлягають задоволенню.
Позов обґрунтований і підлягає задоволенню в сумі 13 176 грн. 66 коп.. На відповідача на підставі статті 49 ГПК України покладаються витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (35331, Рівненська область, Рівненський район, село Городок, вулиця Привокзальна, 2, ідентифікаційний код 32200047) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Україна" (02002, місто Київ, вулиця Марини Раскової, 4-А, ідентифікаційний код 36688049) - 13 075 (тринадцять тисяч сімдесят п'ять) грн. 66 коп. заборгованості, 101 (сто одна) грн. 00 коп. 3% річних та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено "24" грудня 2013 року.
Суддя Торчинюк В.Г.